наверх
28.03.202411:36
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Оксана Продан о новом Налоговом кодексе и Насирове

(обновлено: )80920
Народный депутат Оксана Продан в эфире "ГС" заявила, что скоро фискальные органы и налоговая служба не смогут двояко трактовать нормы Налогового кодекса, и пояснила, почему бизнес выступает против повышения минимальной зарплаты.

РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"

Новый Налоговый кодекс депутаты могут рассмотреть и принять соответствующий законопроект в первом чтении уже 6 декабря. После этого, 8 декабря, Налоговый кодекс могут принять в целом. Об этом заявила глава Комитета ВР по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина.

Новый Налоговый кодекс Минфин и депутаты считают антикоррупционным, так как его нормы предполагают максимальное сокращение влияния Государственной фискальной службы на бизнес и передачу баз данных в управление министерства.

Что еще предусматривает новый налоговый кодекс и что изменится после его принятия для предпринимателей, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснила народный депутат, заместитель главы фракции Блок Петра Порошенко, член Комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики Оксана Продан.

Читайте также: Жизнь в режиме 2017. Супрун о пенсионных фондах и налогах на пенсии

(текст публикуется на языке оригинала)

У чому "антикорупційність" Податкового кодексу та змін до нього?

— Дві складові є в тих змінах, які уряд вніс на розгляд парламенту під бюджет. Перша складова – це саме антикорупційна, це той проект, над яким працювали практично з травня експерти, Мінфін, депутати, всі бажаючі мали можливість на майданчику Мінфіну опрацьовувати, і реально в жовтні ми мали той проект, який можна назвати антикорупційним. Ми максимально забираємо повноваження у фіксалів, у податкової служби подвійно тлумачити норми Податкового кодексу. Це одна частина. Це те, що стосується загального адміністрування. Крім того, в податку на додану вартість — самий корупційний, який сьогодні є податок, в цьому податку виписується єдиний реєстр — реально автоматичне відшкодування. Не те відшкодування, яке тобі дають або не дають в тому випадку, коли тобі податкова приймає рішення, ні. Якщо в тебе все зараховано і в тебе все зареєстровано і в тебе з’являється право на відшкодування — це відшкодування буде здійснюватись автоматично. Це я говорю про той проект, який сьогодні обговорюється. Має бути один реєстр. На даний момент всі зміни до Податкового кодексу — і блок, який ми називаємо антикорупційним, і блок, в якому є зміни ставок акцизу ренти – ці проекти обговорюються, доопрацьовуються в нашому комітеті. Дуже цей антикорупційний проект фіскалам не подобається і вони мають цілий ряд своїх "пропозицій".

Ці пропозиції від них безпосередньо надходять?

— В усіх робочих групах – і в Мінфіні, і навіть на Нацраді у президента, і потім в комітеті представники ДФС приходять і пропонують, і аргументують свою позицію окремо від Мінфіну. От ще одна норма антикорупційна. Мінфін забирає всі бази даних по платниках модерувати в Мінфін. Тобто фіскали будуть наповнювати і вставляти дані, але дані їм уже не будуть підпорядковані. Відповідно, вони не зможуть скористатись тими речами, якими користуються сьогодні.

Може, щось треба робити з фіскальною службою?

— З фіскальною службою вже треба робити дуже давно. І всі ті доручення, які давались, як я пам’ятаю, з квітня уже діючим прем’єром, ще ми даємо сто днів, ще ми даємо три місяці Насірову – не може сам себе реформувати той податківець, який сьогодні з місяця в місяць довгий час продовжує зловживати тими нормами, які існують в Податковому кодексі. Від чого я найбільше застерігаю – це що все-таки кінцева редакція того проекту антикорупційного, яка буде виходити з нашого комітету, зберегла в собі повноваження, норми стосовно знищення корупційних сьогоднішніх можливостей, в першу чергу, в ПДВ. Такі бажання проглядаються, зокрема, не пропустити прозорості в ПДВ і залишити якісь механізми для зловживання. Завдання наших депутатів, комітетів – цього не допустити.

У Податковому кодексі передбачено запуск електронного кабінету платника податків. Як це полегшить життя підприємцям і чи полегшить насправді?

— Коли запрацює електронний кабінет, кожна людина матиме набагато простіший, з одного боку, доступ до сплати податків і до контролю за сплатою податків. Електронний кабінет дасть можливість зайти зі свого комп’ютера на свою сторінку. Фінансування і перші кошти на створення таких кабінетів було виділено ДФС ще в 2012 році чи в 2013 році, але з 1 січня 2017 року ДФС повинна максимально докладати зусиль, щоб запрацював механізм.

Багато розмов було з приводу ліквідації міліції і створення поліції.

— Служби фінансових розслідувань. Є величезний супротив її створенню з боку фіскалів — дуже хочуть залишити собі те, що є.

Експерти кажуть, що досі немає рішення про акцизну політику. Експерти так само вважають, що очікувані зміни до Податкового кодексу України не стануть поштовхом для відновлення кредитування і зростання національної економіки.

— Я би хотіла, щоб НБУ зняв всі ті обмеження, які введені стосовно і введення коштів, і виведення валюти, тому що ми знаємо, що інвестор не приходить в Україну, бо він не розуміє, чи зможе потім вкладені і зароблені згодом кошти вивезти з України, тому що є та політика НБУ, яка, я впевнена, паразитує на реальному секторі економіки. Але Податковий кодекс не повинен стосуватись виключно банків, і якщо не має консенсусу і згоди влади голосувати банківські питання, не голосувати питання всього бізнесу іншого. І коли є можливість спростити той чи інший механізм для бізнесу, ми повинні це робити, хоч частково. Важливо при цьому не погіршити існуючі норми. Ті, хто мусять заробляти кошти, вони будуть заробляти кошти, але вони будуть в тіні. Вони просто не будуть реєструватись, вони будуть шукати механізми, щоб заховати свій бізнес.

За податковими ставками зміни передбачаються?

— Це інший проект. Там мова йде про зміну акцизів, про зміну ренти, і газ, і нафта, мова йде про акциз на паливо. Коли збільшуються ставки, здається, що збільшення ставки теоретично призведе до збільшення надходжень до бюджету. Дуже часто так не відбувається, тому збільшення ставки може призвести до зменшення виробництва, скорочення робочих місць, і просто збільшувати ставку не можна. Треба завжди оцінювати, наскільки собівартість и ринкова ціна можуть дозволити сплачувати той чи інший розмір податків, щоб зберегти робочі місця, а ще краще, щоб вони створювались.

Підвищення в цілому соцстандартів і підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень на наступний рік — це все закладено у проекті бюджету на 2017 рік?

— Я б розділила. На цей рік, коли приймався проект бюджету на 2016 рік з 1 грудня було передбачено підняття цих соціальних стандартів. Вони були прогнозовані і розраховані. Те, що буде з 1 січня, ми на даний момент ще не знаємо, але в проекті, який закладено урядом, який повторно уряд повернув в парламент, дійсно 3200 гривень, але при цьому мінімальна пенсія, що є дуже величезним питанням для депутатів, закладена 1372 гривні. Коли ми розуміємо, що мінімальна заробітна плата 3200 гривень, а мінімальна пенсія 1372 гривень, виникає питання: як будуть жити пенсіонери, коли така велика різниця між мінімальною зарплатою і мінімальною пенсією?

Як підвищення мінімалки до 3200 гривень позначиться на розмірі інших соцвиплат? Проблема з пенсіями, наприклад, залишається відкритою.

— Питання з пенсіями дуже велике. Стосовно 3200 гривень. Звичайно, хотілося б, щоб у людей зарплата була і п’ять тисяч, і десять тисяч, але дуже хочу, щоб заробітна плата ставала більшою реально, а не формально сума збільшувалась. Питання, чи збільшаться настільки реальні доходи людей, коли з 1 січня буде піднята мінімалка до 3200 гривень, у мене дуже велике. Хоча урядовці говорять, що начебто вони прораховували і начебто, з їх слів, тільки на 2% буде ріст інфляції, економісти, які не мають відношення до уряду, я в тому числі, маємо дуже великі питання стосовно інфляційних процесів.

Цей пункт про підвищення мінімалки до 3200 гривень і в цілому проект бюджету на наступний рік буде проголосований?

— Я бачу настрої депутатів. Логіка в чому: хто з депутатів може сказати, що я проти того, щоб у людей було за результатами бюджету збільшення доходів? Досить складно аргументувати позицію, коли уряд каже: ми можемо, ми забезпечимо, ми маємо для цього кошти. В комітетах є питання – дохідна частина бюджету 2017 року відсутня, тому що ті закони, які будуть забезпечувати доходи, податки ще розглядаються в комітеті. Сьогодні ми маємо проект бюджету, який розрахований на теоретичні бази, якої ще немає в податковій. Ми сподівались, що в цьому році буде по-іншому, але вже грудень.

Насправді сьогодні проти 3200 гривень найбільше виступає бізнес як великий, так і малий, тому що велика кількість податків прив’язана до мінімальної заробітної плати, і в проекті урядовому вони відв’язують мінімальну заробітну плату від податків і прив’язують до прожиткового мінімуму, який залишають на рівні 1600 гривень. Крім того, по частині податків зменшують ставку вдвічі, в першу чергу, по місцевих податках, і намагаються вивести на одне й те ж саме, як декларується. Але для тих, у кого заробітна плата була менша, ніж 3200 гривень до сьогодні, збільшиться ЄСВ. Для підприємців, для малого бізнесу, хто сам працює, для них автоматично вдвічі збільшується — для другої і для третьої групи — ЄСВ. Для першої групи Мінфін обіцяє залишити 0,5 платіж. Але це все в проектах.

Коли бюджет буде розглядати парламент?

— На наступному пленарному тижні планується розгляд. Наш комітет хоче в понеділок провести засідання, щоб у вівторок винести в зал податкові зміни.

За словами Гонтаревої, до кінця року траншу МВФ не буде. Як це відіб'ється на курсі гривні?

— Буквально недавно в історії, яку я пам'ятаю, міністр фінансів заявив, що немає, то й не треба, в принципі ми впораємося. Такої оцінки я ще ніколи не чула з боку Мінфіну, але вона така сьогодні є. Насправді, Мінфін говорить що сьогодні ми реально впораємося, але зрозуміло, що ці гроші були б приємні банківській системі в першу чергу, тому що вони ж не йдуть в реальну економіку, вони перекривають ті борги, які ми виплачуємо. Тобто, ми позичаємо щоб віддати тому, хто нам позичає, те, що ми позичили вчора. Тому я впевнена в тому, що МВФ — це добре, але це не те, заради чого ми всі повинні працювати. Ми повинні працювати на економіку України, на те, щоб створювалися робочі місця, щоб бізнес не боявся створювати бізнес і створювати роботу — і внутрішній інвестор, і зовнішній. Це те, чого сьогодні немає. Коли у нас почне працювати економіка, тоді ми зможемо і віддати борги, і самі розраховувати на завтра. Тобто ми не маємо права розраховувати на МВФ, тому що всі ці борги, які ми сьогодні віддаємо, насправді понабирали "папереднікі", і ми не повинні робити те ж саме для своїх дітей.

Меморандум все одно залишається, адже відповідальні не тільки уряд і голова НБУ, там бере участь президент…

— Вони підписують зобов'язання від держави. Питання в тому, як це буде реалізовуватися… Можна по-різному те чи інше питання вирішувати. Можна віддати все, як багато сьогодні пропонують, на відкуп міжнародним організаціям, а можна самим сідати, в поті чола працювати і знаходити можливості, щоб все-таки розвивати внутрішнє виробництво.

У НБУ, в уряді кажуть, що без МВФ неможливо, а потім глава Мінфіну каже: не отримали транш, значить обійдемося. Так ми обійдемося без МВФ чи ні?

— Люди, які брали кредит у банку, розуміють, що віддавати завжди треба більше, ніж ти взяв, і віддавати завжди складніше, ніж позичати. Це я до того, що будь-які гроші, які ми отримуємо зараз за найменшими ставками, нам все одно завтра треба буде віддати, і нам все одно сьогодні або завтра доведеться засукати рукава і в поті чола працювати, щоб віддати. Тому якщо ми це будемо робити завтра, то тільки — на віддати. А якщо ми сьогодні почнемо працювати, те, що ми повинні були зробити вчора, то тоді нам треба буде менше позичати, і ми швидше самі створимо в Україні ту Європу, за яку виходили три роки тому на Майдан. Ми виходили не за те, щоб кудись йти, ми виходили за те, щоб створити в Україні нормальні, гідні умови життя для кожного громадянина.

Напомним, эксперты Сергей Доротич и Анна Винниченко в эфире "ГС" прокомментировали изменение налогового законодательства для общественных благотворительных организаций.

Ранее эксперт по вопросам социальной политики Института общественно-экономических исследований Марианна Онуфрик в эфире радиостанции Голос Столицы заявила, что в меморандуме МВФ Украине предложена лишь параметрическая модель реформы пенсионной системы.

Самое читаемое
    Темы дня