РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
В Минске 21 декабря прошло заседание участников трехсторонней контактной группы по урегулированию ситуации на Донбассе. Это последняя встреча в этом году в таком формате.
Источник в группе по организации переговоров сообщил агентству "Интерфакс", что участники собрания обсудили условия перемирия на период рождественских и новогодних праздников.
Встречу в Минске и ее возможные результаты в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.
(публикуется на языке оригинала)
Про що, на вашу думку, свідчить початок розмови з умов перемир’я?
– Я думаю, що це ситуативна реакція, інстинктивна, я б сказав, реакція на ті події, які траплялись, на те загострення на Світлодарській дузі, яке спостерігали останніми днями.
Крім того, тема полонених постійно не сходить зі шпальтів ЗМІ, вона постійно є темою для різного роду перемовин і політичних, я б сказав, навіть спекуляцій. Нещодавно в цій темі активно брала участь і Надія Савченко, і Ірина Геращенко висловила певну пропозицію щодо так званих ДНР, ЛНР в цьому плані.
Це така благодатна тема, яка позитивно сприймається у суспільстві, разом з тим, відсутність прогресу, який не критично впливає на хід перемовин. Звичайно, якщо б вдалось звільнити всіх полонених, це відкрило б дорогу до реалізації політичної частини мінських угод, але, мені здається, що до цього дуже далеко, і сьогодні всі, в тому числі учасники мінської переговорної групи, знаходяться в очікуванні формування нової адміністрації президента США і нової американської стратегії стосовно України і української кризи.
Стосовно активізації на Світлодарскій дузі і обстрілів в Станиці Луганській, яких результатів слід чекати з цих питань?
— Є певний ризик, що конфлікт може стати дещо інтенсивнішим.
Зимовий період традиційно кризовий, тому зима 2014-2015 років – Дебальцево і аеропорт, та й минула зима, де була теж загостреність. Сьогодні ми спостерігаємо – це може бути інструментом, в тому числі, політичного управління, інформаційного управління, де усі учасники конфлікту відволікають суспільство від більш гострих проблем соціальних, економічних, на військові.
Я думаю, що особливого прогресу тут не слід очікувати, хоча про перемир’я сторони можуть домовитись, про різдвяне перемир’я, традиції якого ще сягають Першої світової війни, але це буде не перша, навіть не десята така домовленість, витримати яку буде набагато важче, ніж укласти.
Про які саме умови може йти мова?
— Я думаю, що якихось особливі умови не йтиметься, можливо, відведуть частину артилерії, і на такій джентльменській умові домовляться про те, що не будуть стріляти чимось потужним.
Досягнути абсолютної тиші, в принципі, неможливо, тому що на лінії розмежування вистачає людей, які зводять власні рахунки, які мають своє бачення мінських угод, які мають свої політичні переконання, що підштовхують їх продовжувати війну.
Як ви оцінюєте шанси в питанні обміну полоненими і перемир’я на час свят.
– Дуже важливе питання на сьогодні ми піднімаємо, це продовження дії мінських угод. Нагадаю, що вони закінчуються в 2016 році і були розраховані лише на 2015 рік. Це питання не піднімається, і це може бути формальним приводом, в тому числі, для ескалації конфлікту.
Щодо перемир’я, я думаю, що в миротворців зацікавлені насправді гратись всі, всі хочуть зберегти свій імідж з найбільш правильного боку і сторони, яка виступає за мирне врегулювання, тому вірогідність досягнення перемир’я різдвяного я оцінюю досить високо – 60-70%.
Обмін всіма військовополоненими сьогодні, на мою думку, вважається нереальним. Але якусь частину людей на якусь частину людей також можуть обміняти до Нового року чи до різдвяних свят. Це також буде хорошим, красивим жестом для всіх учасників конфлікту.
Чи може процес обміну полоненими бути зірваний?
– Так. Він багато разів вже зривався саме тому, що після обміну полоненими настає виконання політичної частини мінських угод і поки сторони не готові виконувати політичну частину – вибори, амністія, кордон, то сторони, мені здається, не поспішають в виконанні цієї частини, в частині обміну полоненими.
Є така думка, що питання політичного пакету, як амністія, модальність виборів і зміни до Конституції України, стануть предметом обговорення на січневій зустрічі. Що ви думаєте з цього приводу?
– Я думаю, що може стати обговоренням, але сьогодні Німеччина і Франція будуть також вступати у виборчу кампанію, нагадаю, що вибори президента Франції наступного року і парламенту Німеччини, і тому я не думаю, що вони спроможні будуть забезпечити якісь компромісні національні рішення, гарантувати їх виконання.
Я думаю, що центр перемовин навколо України буде зміщатись до формату Росія – США і до Ради Безпеки ООН, оскільки другі мінські угоди затверджені резолюцією Ради Безпеки ООН, тобто мають статус міжнародного нормативно-правового документа. Туди зміщатися, я думаю, буде центр реальних перемовин, а "норманський формат" буде слабшати напередодні виборів в європейських країнах.
Які головні проблеми ви можете назвати?
– Мінські зустрічі дозволили нам уберегтись від відновлення повномасштабних бойових дій, вони є інструментом забезпечення миру, хоча б такого теплого, небезпечного, кривавого, але миру. Тому цю функцію вони виконують.
Політичних якихось зрушень, на жаль, не вдалось в цьому плані досягнути і не вдалось виробити раціональні моделі, які б могли бути прийнятними на сьогодні для всіх сторін.
Ранее директор ИАЦ "Перспектива" Павел Рудяков в эфире "ГС" заявил, что в 2017 году "минский формат" будет единственной площадкой, где Украина может отстоять свои интересы.
Напомним, в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Михаил Павлив заявил, что за дискуссию о вредности "Минска" в Украине надо бить по рукам.
