РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Верховная Рада поддержала проект постановления за поддержку обращения президента Украины к Вселенскому патриарху Варфоломею о предоставлении автокефалии православной церкви в Украине.
За документ-обращение отдали голоса 268 нардепов, голосовали почти все парламентские фракции. Против — выступили 36 депутатов, в частности, представители "Оппозиционного блока", которые заявили, что решение о создании единой поместной церкви в Украине должно приниматься не на политическом уровне, а в рамках межцерковного диалога.
Перед голосованием в парламенте выступал президент Петр Порошенко. Он в очередной раз подчеркнул, что получение автокефалии православной церковью в Украине не означает, что она станет государственной.
При этом президент признал, что вопрос предоставления автокефалии украинской церкви выходит за пределы церковного и является геополитическим.
Последствия таких шагов власти в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт в сфере государственно-конфессиональных отношений Юрий Решетников.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як вплине на вирішення цього питання ухвалена парламентом постанова-звернення до константинопольського патріарха Варфоломія про надання автокефалії православній церкві в Україні?
— Я думаю, що насамперед слід сказати, що подібні речі негативно відобразяться на самому українському суспільстві, оскільки ми говоримо про політизацію релігійного чинника. І те, чого насправді раніше не було — намагання використати релігійний чинник у передвиборчій кампанії.
Чому не було? Це програма президента Порошенко з першого дня.
— Якщо ми проаналізуємо виборчу програму даного політика, то ми там знайдемо багато інших речей, які там були вказані, і які на сьогодні не реалізовані.
Президент сказав, що політики немає, але є геополітика.
— Якщо ми проаналізуємо не тільки сьогоднішній виступ Петра Олексійовича, але і інші виступи, які переважно лунали у ВРУ, ми там знайдемо зовсім мало того, що стосується питання церкви, питання церковного права, зате там буде переважна більшість того, що відноситься до сфери політики, до сфери геополітики. І мені видається, що 268 голосів голосували не за церкву, а голосували за політику. Причому, забувши запитати у віручих громадян України, що вони з цього приводу думають.
Читайте также: Порошенко и церковь. Портнов: гарант решил отреформировать религию
Яка схема надання автокефалії? Хто і як розглядатиме це звернення?
— Я думаю, що насправді зараз, останній тиждень, відбувається достатньо брутальне маніпулювання суспільством, говорячи про те, хто надає автокефалію. По-перше, маніпулювання відбувається тим, що говориться про нібито єдину церкву. Хоча всі розуміють, що єдиної церкви в Україні від цього не постане. Як мінімум, дві і залишаться, якщо не стане ще більше. А друге маніпулювання — це те, що нібито особисто патріарх Варфоломей приймає такі рішення. Він не приймає особисто це рішення. І таке рішення можливо бути прийняте тільки консенсусом предстоятелів усіх 15 православних церков в світі.
Проблема в тому, що подібними речами Патріарха Вселенського ставлять в достатньо незручне становище. З одного боку, він дійсно щирий по відношенню до України. З іншого боку, є речі, які достатньо виглядають сумнівними. Тому що так вже історично склалося, що на сьогодні дві православні церкви в Україні не знаходяться в канонічній взаємодії з іншими православними церквами, не знаходяться станом на сьогодні в канонічній єдності з іншим світовим православ'ям.
Яка процедура після отримання патріархом цього звернення, що далі?
— Я розумію, що патріарх має проводити далі, мабуть, що консультації, по-перше, з Синодом своєї церкви. А по-друге, з іншими предстоятелями інших православних церков.
Минулого разу Собор не визнав українську церкву такою, що має отримати автокефалію.
— Насправді, я вже казав цю тезу, мені видається, що або ми дійсно живемо просто в той час, коли люди швидко все забувають, що було вчора. Так, абсолютно правильно, був і Собор не так давно, де теж були величезні очікування, що Собор прийме рішення по Україні. Була аналогічна, по суті, заява ВРУ 2016 року, яка преподносилася, що сьогодні ВРУ прийме, а завтра патріарх томос видасть чи щось подібне. Всі ці очікування тільки показують про те, що люди ті, які говорять, або щиро в це вірять, просто не розуміючи церковних реалій, або, скоріше за все, просто намагаються видати бажане за дійсне і просто використовувати це в своїх політичних цілях.
Чому в такому разі це є погано — створення єдиної помісної церкви?
— А я не сказав, що це є погано. Я сказав про те, що це чудесно і це добре, і усі православні України дійсно мріють про те, щоб в Україні був подоланий розкол, настав мир, взаємодія, взаємозлагода між православними різними інституціями, і всі дійсно про це мріють і моляться. Питання в тому, яким чином це робиться. Якщо це робиться під тиском держави, це один варіант. Якщо це робиться через дійсно об'єднання православних церков в Україні добровільне, яке поділяється переважною більшістю віруючих, це інший варіант. Станом на сьогодні, я ще раз наголошую на тому, що насправді про створення єдиної церкви не йдеться. Взагалі якщо ви уважно проаналізуєте, про що говориться, то говориться про створення ще однієї церкви. На сьогодні в нас три провідні, я б не виключав, що їх стане чотири, якщо ми говоримо про створення нової. І більше того, те, що ми переживаємо з 2014 році, я маю на увазі і випадки захоплень храмів УПЦ, я маю на увазі і тиск той чи інший на священиків УПЦ, на різних рівнях. Я думаю, що такий тиск… як би президент не казав і не заспокоював те, що це не буде державна, але коли створюється якась церковна або квазі-церковна інституція під тиском держави і безпосереднім втручанням, то насправді це називається державна церква. А створення державної церкви означає якісь утиски щодо тих, хто не приєднався до цієї церкви. Так завжди було в історії. І коли говориться про те, що автокефалія в будь-якій іншій країні йшла через сприяння влади тощо, знову ж таки, це лукавство. Так, було. Але це завжди було створення державної церкви.
