РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Саммит лидеров Германии, Франции и Украины, посвященный проекту по размещению международного миротворческого контингента ООН на Донбассе, может произойти в мае 2018 года в городе Ахен на западе Германии. Об этом сообщает газета "Коммерсантъ" со ссылкой на информированные источники в Киеве.
Как отмечает издание, фактически речь идет о встрече в "нормандском формате", но "тройкой" — без России.
По словам источника, близкого к Администрации президента Украины, "подготовительная работа" до трехстороннего саммита должна быть проведена в ходе визита в Берлин президента Петра Порошенко 10 апреля, где состоятся его переговоры с канцлером Германии Ангелой Меркель.
Читайте также: Киев в отрыве от реальности: зачем нагнетают страх по Донбассу
Однако источник в МИД России заявил, что официальная Москва ничего против подобных встреч не имеет, поскольку вопрос о миротворцах решается в Совбезе ООН.
Какие результаты может принести эта встреча, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Кирилл Молчанов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи має сенс така зустріч без представника Росії? І що вона дає?
— Тут досить влучне питання, оскільки навіть якщо там буде якась досягнена позиція, яка буде влаштовувати як Україну, так і європейських партнерів, а, в принципі, у нас точка зору досить є така однорідна, і якихось глобальних протиріч немає, безумовно, без присутності РФ, без її участі у виконанні цих рішень жодні саміти такого рівня просто якогось практичного наслідку мені здається, мати не будуть.
Тим паче, у Кремля завжди є можливість заветувати рішення в Радбезі ООН?
— Якщо навіть до цього не доходити, а просто, як, наприклад, в Мінську були підписані перші мінські домовленості, другі, там хоча б хтось від російської сторони поставили підпис, і тоді хоча б формально можна апелювати, що Росія там щось не виконує, якісь пункти. А така зустріч це просто, мені здається, буде носити більше консультативний характер. Це навіть «норманським форматом» на назвеш, це просто франко-німецько-українська буде якась зустріч, де будуть обговорювати ці питання, можливості впливу на їх реалізацію, оскільки ключова зі сторін, яка може щось змінити в конфлікті на Донбасі, буде там відсутня. Тому я не впевнений, що взагалі така зустріч буде, хоча більш детально ми дізнаємось найближчим часом, тому що президент України 10 квітня буде в Німеччині зустрічатись з Меркель. Можливо, більше ясності буде після їх перемовин.
Тобто важливості в подібних консультаціях ніякої немає?
— Ми ж бачимо, що було декілька "нормандських навіть" зустрічей, але сам цей формат трохи вже, скажімо так, зайшов у глухий кут і, в принципі, навіть останніми місяцями майже не було якихось нових зустрічей. Макрон обрався коли президентом минулого року, він казав про якусь формулу Макрона, але так ніхто не зрозумів, що це таке. Меркель з вересня по квітень була виключена майже з цього процесу, оскільки займалась внутрішньою коаліцією, тобто ключові наші партнери — Німеччина на Франція, в принципі, вже не є такими активними і не можуть щось запропонувати, як це було в 2014 та 2015 роках. Тому я не виключаю, що саме в РФ впав інтерес, якщо, дійсно, є обговорення такої зустрічі, тому що вони розуміють, що, напевно, майданчик, де щось ще може вирішитись – це виключно група Сурков-Волкер, де обговорюється конкретний план по можливому введенню миротворців.
Про що домовлятиметься президент 10 квітня в Німеччині?
— Подібні зустрічі більше направлені виключно на внутрішньо українського споживача, тобто для президента головне демонструвати всередині України, що його приймають в таких столицях, що він може спокійно вести діалог, тобто це демонстрація більше українцям, як власникам крупного капіталу, так і політичним різного спектру силам, що президента ніхто нікуди не списує з рахунків. Навряд чи будуть якісь досягнуті такі великі рішення, наприклад, відмова Німеччини від будівництва другого «Північного потоку» або надання Україні якоїсь макрофінансової допомоги. Я думаю, що такого рівня питання вони взагалі навіть не будуть ставитись, тому що на сьогоднішній день без якоїсь внутрішньої глибинної домашньої роботи по боротьбі з корупцією, по реформах, по прийнятті великої кількості законодавчих актів навряд чи той рівень співпраці, який у нас був в 2014-2015 роках на сьогоднішній день можливий.
Читайте также: Волкер едет в Донбасс с "новой политикой" от советников Трампа
З огляду на можливі зміни формату "норманської четвірки" це більше буде еволюція в сторону двосторонніх зустрічей Волкера-Суркова, якого ви згадували, чи можливе розширення формату, наприклад, за рахунок США?
— Якщо ми обговорюємо, наприклад, такий елемент, як введення миротворчої місії ООН, то Німеччини навіть не має в Радбезі ООН, тому з нею це можна не обговорювати. Тому я вважаю, що, напевно, це буде обговорюватись паралельно, але жодного розширення не буде, і Трамп казав, що США не збираються підключатись до "норманського формату". Я думаю, що дискусія буде йти більше на двосторонніх перемовинах між Україною, США, між США і РФ в такому ключі, можливо, між Україною і Німеччиною. Будуть намагатись якось саме зробити цю резолюцію Радбезу ООН такою, за яку могли би за компромісної позиції проголосувати всі постійні представники.
Наскільки ООН може стати і здатна стати центром врегулювання військового конфлікту?
— В принципі, мені здається, що це не один з важливих ще елементів, які не будуть застосовані в нашому конфлікті. Це є можливість введення безпосередньо цих блакитних шоломів і, до речі, якщо буде, дійсно, якесь консолідоване рішення, то це, мені здається, буде шляхом до вирішення якраз конфлікту на Донбасі, оскільки в Україні немає жодного протиріччя навколо цих миротворців. Є питання до їх кількості, походження, їх розташування, але сама ідея є, в принципі, абсолютно тією, що сприймається позитивно всіма політичними силами. Якщо у ВР потім теж потрібно ратифікувати, так там жодних проблем немає, там практично всі політичні сили, починаючи від Опоблоку і завершуючи "яструбами війни", вони скажуть, що так, ми будемо за це голосувати. Тому я вважаю, що якщо ось геополітичні гравці домовляться, то тоді, дійсно, це може стати першим кроком до деескалації, а в майбутньому — поверненню неконтрольованої частини Донбасу під суверенітет України.
Хто і за яких умов може надати мандат миротворчому контингенту в Україні? Тільки Радбез?
— Інших, на жаль, я не знаю прикладів, тому що, якщо там казати про якусь поліцейську місію ОБСЄ, то це буде ще важче, оскільки такого досвіду немає, а в ОБСЄ багато десятків країн-учасниць, і треба, щоб всі одноголосно про це проголосували, тобто такі рішення, я думаю, ще складніше буде продавити, тому, в принципі, на жаль, ця історична практика 20 сторіччя покаже, що тільки це можуть бути голубі шоломи під мандатом Об’єднаних Націй, і в них досвід проведення подібних операцій.
А хто в Україні може впливати на розвиток ситуації на Донбасі та має достатньо ресурсів, аби дотискати точку зору в питанні способу розв'язання конфлікту на Донбасі, як вважаєте?
— В Україні у нас, в принципі, є сили, які не зацікавлені взагалі в жодному врегулюванні, яких влаштовує нинішня позиція ні війни, ні миру, тому що на це можна постійно списувати всі негаразди в країні і звинувачувати у військовому конфлікті майже всі провали своєї діяльності. Але їх не так багато на сьогоднішній день, і у ВР хоча представники є, але вони не будуть в більшості, якщо будуть голосувати це питання по миротворцям. Так, можливо, якесь локальне загострення на Донбасі може бути використане як фактор для зриву якогось подібного введення, але мені все ж таки здається, що на четвертому році цього конфлікту і суспільство втомилось, і ключові гравці розуміють, що неможливо спекулювати постійно на цій болючій темі для наших громадян.
Напомним, политолог Василий Мокан в эфире "ГС" заявил, что формат АТО полностью себя исчерпал. По его словам, АТО — это молниеносная операция, которая не может тянуться годами.
А замминистра по вопросам временно оккупированных территорий Юрий Грымчак заявил, что нарушение "пасхального перемирия" приведет к новым санкциям.