наверх
29.03.202416:12
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Бортник: требования Венгрии подтверждают слабость Украины

Закон об образовании: как поссориться с соседом? (429)

(обновлено: )728100
Чтобы внести изменения в закон об образовании, необходим диалог со всеми национальными меньшинствами, подчеркнул политолог.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы 

Глава МИД Венгрии Петер Сийярто заявил, что его страна требует от Киева внести изменения в закон "Об образовании" и отложить его реализацию до 2023 года, иначе официальный Будапешт будет блокировать важные для Украины встречи на уровне ЕС и НАТО. 

В частности, Сийярто пообещал заблокировать участие президента Украины Петра Порошенко в саммите НАТО, который состоится в Брюсселе в июле 2018 года, а также проведение в июле комиссии Украина-НАТО на высшем уровне.

В свою очередь, заместитель главы МИД Украины Василий Боднар отметил, что требования Венгрии являются манипулятивными, поскольку правительство Украины, учитывая рекомендации Венецианской комиссии, уже утвердило продление переходного периода для образовательного закона — именно до 2023 года.

"Жаль, что желание заработать голоса на выборах побеждает здоровую логику двусторонних отношений", — резюмировал заместитель главы МИД Украины.

Насколько обоснованными являются требования Будапешта внести изменения в украинский закон об образовании, и как на них правильно реагировать, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Руслан Бортник

(текст публикуется на языке оригинала)

Як можна назвати те, що голова МЗС Угорщини Сіярто вимагає від Києва внести зміни до закону про освіту?

— Ми постійно в такій ситуації. МВФ, ЄС, США і багато інших наших партнерів регулярно вимагають і добиваються внесення змін в те чи інше законодавство України. Звичайно, це ознака слабкості нашої держави сьогодні, неспроможності в повній мірі захищати свої інтереси. 

У чому?

— На жаль, часто ці інтереси не є збалансованими, не базуються на послідовній державній якійсь політиці. Наприклад, замість того, щоб підготувати закон про освіту в частині мовній, освітній, в консультаціях з національними меншинами, збалансовано, попередньо обговорити з усіма партнерами, з міжнародними організаціями, Радою Європи, ОБСЄ, Венеціанською комісією, ми, на жаль, прийняли закон, який в якийсь мірі нас дискредитував в очах спільноти світової, і сьогодні цим користуються, в тому числі, і Угорщина. 

Угорське МЗС проти того, щоб ми передислокували тисячу своїх бійців в Берегове. Як можна розцінювати подібні заяви іншої країни?

— Я вже пояснював це угорським ЗМІ і пояснював це тим, що насправді українська армія в чисельності зросла в два з половиною рази, і нічого тут такого екстраординарного не варто очікувати. Відбувається банальне відновлення Збройних сил до рівня якогось попереднього періоду. Разом з тим угорці вважають, що створення такої військової частини в Мукачевому, ті солдати, які там перебуватимуть, вони можуть бути використані в якості поліцейських сил в разі виникнення якогось міжетнічного загострення на Закарпатті. Хоча, на мою думку, ці застороги передчасні і виглядають сьогодні гіперболізованими.

Читайте также: Закон об образовании: международное право Украине не писано

Раніше в Береговому був розташований 315-й гвардійський механізований ордена Богдана Хмельницького полк, і в 2003 році частину розформували. Чому раніше угорці не говорили про те, що розформуйте цю частину в Береговому, тому що нам це заважає? Чи маємо ми право говорити: нам не подобається, що ви в НАТО, ЄС, нам не подобається цей закон, який ухвалив ваш парламент?

— Стосовно якраз вимоги, стосовно ЗС, навіть з точки зору нашої сьогоднішньої зовнішньої залежності, вони виглядають, м’яко скажімо, перебільшені. Це наше суверенне право розпоряджатись нашими Збройними силами на свій розсуд на своїй території. Я думаю, що угорці цю тему підкреслюють для того, щоб ще раз привернути увагу зовнішніх партнерів, тієї ж самої ОБСЄ, що Україна посилює ескалацію ситуації на Закарпатті шляхом введення туди військ. Таким чином, угорці намагаються добитись миротворчої місії ОБСЄ, про що вони не один раз говорили. Це політтехнологічний крок, але разом з тим він не знімає з нас відповідальності, з нас як держави — розпочати ефективний діалог з усіма національними меншинами, щоб внести зміни до закону про освіту. Цей діалог необхідний. 

Напомним, народный депутат, член комитета по вопросам прав человека, национальных меньшинств и межнациональных отношений Ирина Суслова считает, что Украина стала элементом венгерской предвыборной кампании, и этот конфликт стоит решать исключительно дипломатическом путем.

А эксперт-международник Дмитрий Тужанский полагает, что после выборов в Венгрии отношение к Украине не изменится, поскольку Будапешт считает, что всегда прав.

Самое читаемое
    Темы дня