РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
К концу столетия в Украине будет жить только 28 млн человек. Такие подсчеты провели в ООН. По данным организации, Украина вошла в список из десяти стран, которые к середине столетия ожидает стремительно сокращение населения. То есть, через 30 лет нас будет лишь 36 миллионов.
В списке также Молдова, Польша, Румыния, Болгария, Хорватия, Латвия, Литва, Сербия и Виргинские острова США. Об этом сказано в докладе "Перспективы мирового населения".
Действительно ли в Украине так существенно сократится население, чем это грозит и как это предотвратить, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал заведующий отделом миграционных исследований Института демографии и социальных исследований им. М.В. Птухи Национальной академии наук Украины Алексей Позняк.
(текст публикуется на языке оригинала)
У світі, де говорять про нестачу харчів і перенаселення, vожливо зменшення населення — це виграш, а не програш, як Ви гадаєте?
— Тут дуже важко говорити. Є дуже багато різних нюансів. Взагалі, саме по собі зменшення чисельності населення великою проблемою не є. Проблема полягає у тому, що погіршується вікова структура населення — населення старіє, і погіршується співвідношення між тими контингентами населення, які виробляють національне багатство, і тими, які переважно є бенефіціарами системи соціального страхування. Тобто, зростає навантаження на тих людей, на виробників. І це дійсно є проблемою. Стосовно чисельності населення, то зараз чисельність населення України далека як від точки перенаселення, так і від точки обезлюднення.
Читайте также: Дефолт и пенсионная реформа: что значит новая порция пугалок?
Тут скептичне зауваження від наших слухачів: "Так, ми розумніші, навіщо плодити злиднів". Що скажете?
— Це такий розхожий вираз, так. Але в принципі кожна людина сама по собі, кожна родина вирішує стосовно того, скільки мати дітей. І, звичайно, впливають на це ті традиції, які склалися у тому чи іншому суспільстві. У багатьох бідних країнах досить висока народжуваність, тому що вони просто не мислять своє життя з меншою кількістю дітей. І навпаки в багатих країнах дуже часто люди обмежуються однією дитиною, тому що хочуть дати максимум одній дитині, а не розподіляти свої блага між кількома дітьми.
Щодо демографічної політики держави. Зараз вона в нас існує? У нас є якісь державні орієнтири?
— У нас є програма підтримки народжуваності, це один з таких засобів, який впливає на її рівень. У нас розроблена концепція і стратегія міграційної політики.
Щодо народжуваності. Скільки дітей повинні народжувати українські родини, щоб зупинити падіння кількості населення?
— Це давно розраховано, що це має бути десь приблизно на десять жінок десь 22-23 дитини.
Тобто 2-3 дитини в сім'ї — цього буде достатньо для того, щоб зупинити рівень падіння?
— Так. Це завжди залежить від рівня смертності. Якщо смертність буде дуже-дуже низькою, то вистачить і двох-однієї на одну жінку. Якщо ж вища смертність, то це може бути дві-три дитини.
Але Ви говорили про те навантаження, яке лягає на працюючих людей в Україні зі збільшенням віку.
— Справа у тому, що сучасна, скажімо, 60-ти річна людина — це не теж саме, що людина в 60 років, скажімо, сто років тому назад. Нинішні 60-ти річні все-таки мають кращий рівень здоров'я, ніж їх ровесники в далекому минулому. І в принципі питання стоїть про те, щоб активне життя людини тривало якомога довше. Я ж кажу, що важливо, щоб саме активне життя людини, щоб це не було просто збільшення тривалості життя, а щоб це було збільшення тривалості здорового активного життя.
У цьому сенсі є якісь перевірені програми, світові програми? Як стимулювати такі речі?
— Такого рецепту, прямо щоб взяти і впроваджувати, немає. Дійсно, треба створювати умови для того, щоб і те ж виробництво було безпечним, і щоб люди менше стомлювались за рахунок нових технологій, за рахунок механізмів, щоб було все-таки людям не настільки виснажливо займатися фізичною працею. І при тому ще й це все не було за рахунок їх заробітків, скажімо. Тому що людина може працювати менше, але через це і менше отримувати. А так, щоб за рахунок механізації праці людина могла отримувати ті ж самі кошти з меншими затратами.
Ще репліка від слухачів щодо пенсіонерів: "Продовження життя пенсіонерів державі не вигідно. Це питання моралі". Ви погодитесь?
— Я не погоджусь з таким формулюванням. Пенсіонерам треба виплачувати пенсію, але, з іншого боку, якщо нинішні молоді люди будуть бачити, що держава погано ставиться до тих, хто має вже великий поважний вік, то вони це екстраполюватимуть на себе і, відповідно, матимуть теж таку поведінку стосовно держави. Тому державі вигідно, щоб її громадяни жили довго та вели активний спосіб життя.
Ще один аспект, який впливає на демографічну ситуацію, — це міграційні процеси. Кажуть, що зараз люди зараз активно виїжджають із держави. Ви можете це підтвердити чи спростувати?
— Я не можу цього підтвердити. У нас дійсно активна трудова міграція, і після подій 2014 року її обсяг дещо збільшився. Є тенденція, вона намітилась ще раніше, що посилився перехід тимчасової трудової міграції у постійну форму, але не можна сказати, що він став масовим, і що більше виїжджають назавжди, а не на заробітки.
Які процеси ще впливають на демографічну ситуацію в Україні і в світі в цілому? Які ми ще аспекти не зачепили?
— Демографічна ситуація від дуже багатьох аспектів залежить. І в принципі вона залежить навіть сама від себе, тому що ті тенденції, які склалися у суспільстві, самі по собі впливають на майбутню демографічну ситуацію. І часто навіть сильніше, ніж дії якихось зовнішніх факторів, таких як економічний розвиток, політика держав. Тобто, ця проблема дуже комплексна, і демографічна ситуація залежить від дуже багатьох чинників.
Для українців ситуація складається не найкращим чином? Як Ви вважаєте, справдяться прогнози про те, що 28 мільйонів людей залишиться в Україні до кінця сторіччя?
— Я, чесно кажучи, не думаю, що до такої цифри дійде. Справа у тому, що в нас країна, яка має в принципі достатньо комфортні неекономічні умови для життя. Країна розташована в Європі, і в разі дуже суттєвого зменшення чисельності населення збільшиться привабливість України для мігрантів. ООН у своїх прогнозах більше виходять із тенденції народжуваності-смертності, і міграцію враховують меншою мірою. Коли вони роблять прогнози для всіх країн, якщо десь в якійсь країні передбачатимуть притік мігрантів, їм треба відповідно визначити з яких саме країн цей притік буде, і в тих країнах, відповідно, передбачити відтік. І тому тут йде трохи така політична ситуація. Ми, коли робимо прогноз по Україні, не маємо таких обмежень. Відповідно, ми можемо врахувати можливий міграційний прихід. Як правило, зазвичай наші прогнози дають трохи більші оцінки, ніж прогнози ООН. Я думаю, що при досягненні десь 30-32 мільйонів чисельності населення в Україні почне дійсно зростати привабливість для мігрантів.
Читайте также: Лукаш о государственной политике по сокращению населения
К слову, кандидат экономических наук, эксперт инициативы Реанимационный Пакет Реформ Илья Несходовский высказал мнение, что из Украины происходит отток кадров, а экономику страны разрушает безденежье.
Глава Ассоциации собственников малого и среднего бизнеса Руслан Соболь заявил, что отток кадров остановит уверенность, что ситуация в Украине будет стабильной и на следующий день, и через пять лет.
