РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Минрегион будет определять наиболее эффективные варианты отопления в городах Украины, где сейчас возникают те или иные проблемы с услугой центрального отопления. Об этом в телеэфире заявил глава министерства Геннадий Зубко.
Как известно, ряд городов Украины, в частности, Трускавец, Никополь, Марганец, Покров, отказались от центрального отопления из-за потерь тепла в старых сетях, частых аварий и накопления больших долгов теплокоммунэнерго за газ.
Насколько украинцам рационально переходить на индивидуальные котлы, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт по вопросам энергетики Андрей Герус.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які існують альтернативи центральному опаленню? Наскільки є сенс населенню переходити на такі види опалення?
— Перш за все, треба рахувати. Для того, щоб знаходився найбільш оптимальний і ефективний спосіб. Оптимальний і ефективний з точки зору ціна-якість, тому що опалення це зараз недешева послуга, і, звичайно, потрібно рахувати так, щоб це не створювало додаткового тарифного навантаження. Стосовно того, які є варіанти, по суті, крім централізованого опалення може бути, варіант перший, це індивідуальне опалення навіть в квартирах за допомогою міні-газових котлів. Таким чином у нас на сьогоднішній день працює майже вся Закарпатська область. Там нема централізованого опалення, там в кожній квартирі є своє опалення, яке працює на газу. Відповідно ти можеш сам регулювати опалення в своїй квартирі. А другий спосіб, це електроопалення. Воно може або просто використовуватися як електроопалення, або воно може працювати таким чином, коли вночі електроенергія дешевше, тепло накопичується в певні такі акумулювальні батареї, а потім, протягом дня, це тепло віддається. Стосовно того, як це буде впливати на ціну, ми повинні, по-перше, розуміти те, що газ на сьогоднішній день у нас також не є дешевий і якщо робити індивідуальне газове опалення, то не факт, що це потягне зниження ціни. Якщо говорити про електроопалення, то тут треба розуміти, що сьогодні у нас тарифи на електроенергію для населення дійсно ще не є високими. Наприклад, у порівнянні з тарифами на газ, з ціною на газ, або з тарифами на тепло. Але постійно йдуть розмови, що тарифи на електроенергію саме для населення можуть вирости суттєво, тому тут треба розуміти, які тарифи можуть бути в майбутньому. А для цього регулятор або уряд мали би дати якісь індикативи: що нас може чекати через два роки? Цієї інформації нема, тому залишається просто гадати.
Враховуючи те, що тарифи можуть піднятися, чи не буде зрештою економніше, коли ти сам розумієш, скільки тепла тобі треба? Можеш утеплити квартиру, вікна, регулювати кількість тепла, і так далі.
— Все те саме ви можете зробити і зараз при централізованому теплопостачанні. Ви можете утеплити квартиру, поміняти вікна, поставити лічильник… якщо не на квартиру, а часто можна ставити і на свою квартиру, то на будинок. І щоб тепло в багатоповерховий будинок заходило тільки тоді, коли на вулиці дійсно холодно. Тому знову ж таки, потрібно прораховувати, тому що якщо наприклад тарифи на електроенергію для населення зміняться, там, на 100% або на 150%, тоді картинка буде зовсім інакша. Потрібно чітко розуміти, що нас може чекати. Я розумію, що нас може чекати при певних рішеннях таких, які регулятор робить останнім часом, але я не хочу називати, щоб когось лякати, все-таки нам треба мати якісь індикативи від органів влади. Тому без таких розрахунків якісь серйозні переведення, це досить ризикована штука, тому що ви маєте зробити капітальні вкладення, ви маєте встановити якийсь там котел, або якісь там електрообігрівачі. Це все коштує грошей. А потім для вас, оп, сюрприз, що тепер тарифи — інакші, і затрати зовсім інші можуть бути на опалення. Тому це — складне питання, і все треба прораховувати. Можливо, дійсно, якщо в деяких містах на сьогодні теплотраси настільки неефективні, настільки зношені і настільки високі втрати тепла, то може бути сенс переходити навіть не розуміючи, що чекає в майбутньому. Але я думаю, це скоріше не по Україні, а в багатьох містах централізоване теплопостачання може бути доцільніше і ефективніше. Тому треба прораховувати кожне окреме місто, а може навіть кожен окремий район міста.
У переважній кількості будівель в Києві, з технічної точки зору, наскільки легко можна відмовитися від централізованого опалення, і чи можна взагалі в усіх будинках відмовитися?
— Якщо відмовитися від опалення, тоді, скоріше за все, що мова має йти про перехід на електроопалення. Далі потрібно розуміти, чи у нас витримають мережі. Колись мережі будувалися трохи з запасом, але у нас в деяких районах міста Києва з цим є проблема. Наприклад, в центрі міста, де додалися НСК "Олімпійський", "Парус", "улівер", в центрі міста є проблема вже з тим, що там є перезавантажені і мережі, і підстанції. Є проблеми у нас на Осокорках, де також активно розбудовуються, там теж дефіцит потужностей. Тому в певних спальних районах це можна зробити, або в певних таких індустріальних районах. Але в центрі, в деяких районах, може бути проблема. Тому знову таки, це питання треба технічно опрацьовувати. Тому що ви повинні розуміти, що централізоване теплопостачання має бути або централізоване, тоді може бути якась економія на масштабі, тому що у вас багато будинків під'єднано, тому у вас є сенс будувати, ремонтувати цю теплотрасу. Або якщо централізованого вже немає, то залишати окремі будинки на централізованому, це буде дорого, тому що теплотраса працює на повну котушку, тепло подається на повну котушку, а споживачів стало в три рази менше. Так не має бути. Вже має бути модель вибрана. Або всі на централізованому, або всі тоді на нецентралізованому.
Якщо я окремо в своїй квартирі відріжу центральне опалення, а решта під'їзду чи будинку лишиться на центральному опаленні — таке можливо?
— Якщо ви це погодите, то це можливо.
Я маю ходити по квартирах і просити підписи?
— Треба мати погодження з теплокомуненерго, із облгазом, якщо ви переходите на газ. Мені важко сказати, чи це треба з кожним мешканцем будинку погоджувати, але щоб це зробити юридично і документально, це така непроста справа. Тому що всі ці процеси мають бути чітко адміністровані, мають управлятися, тому що якщо починається далі, один робить одне, другий робить інше, то в підсумку ми можемо отримати таку ситуацію, де трошки буде така специфічна картинка, де немає якогось порядку, і для тих, хто залишився, ситуація може стати ще гіршою, а для тих, хто від'єднався, вони через півроку можуть виявити, що теж погано, а назад приєднуватися — складно.
Що каже світовий досвід? В Європі яке опалення переважно?
— По різному буває. Це залежить від температурного режиму і від густоти населення. Якщо є багатоповерхівки і такі густонаселені міста, то є сенс централізованого. А якщо більше такі одно-двоповерхові будиночки, то тоді теплотрасу розгалужувати на велику територію, але малу кількість споживачів нема сенсу. Наприклад, в Британії нема централізованого теплопостачання. Але там нема і холодних зим. Плюс, в Британії… у них стиль життя такий, що вони не живуть в багатоповерхівках. В північноєвропейських країнах часто є централізоване опалення.
Читайте также: Пуленепробиваемый Аваков: покушение и пиар
Напомним, эксперт по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украинского института анализа и менеджмента политики Андрей Никончук в эфире "ГС" отметил, что если негативная тенденция по капиталовложениям в систему теплообеспечения столицы не изменится, то через 10-15 лет централизованного отопления в Киеве вообще не будет.
