РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Минфин предлагает обязать продавцов ювелирных изделий, драгоценных металлов и камней сообщать о дорогих покупках украинцев. Проводить первичный финансовый мониторинг придется при покупке на сумму более 40 тысяч гривен. Чтобы нововведение начало применяться, нужно внести поправки в закон о предотвращении и противодействии легализации доходов. После этого, чтобы продать дорогое украшение клиенту, продавец будет должен провести проверку, дабы убедиться в происхождении средств клиента, проверить его личность и гражданство, свериться с базой публичных лиц и так далее.
Новую инициативу Минфина в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала младший партнер компании "Пронин и партнеры" Мария Натха.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки Ви вірите, що подібний механізм може бути введений в Україні?
— Річ в тому, що такий підхід, який наразі є, є трохи безсистемним. Оскільки якщо ми відштовхуємося все ж таки від сум, то треба враховувати положення закону, що понад 300 тисяч гривень всі фінансові операції повинні бути промоніторені суб'єктами первинного фінансового моніторингу. То чому, наприклад, коли це купівля ювелірного виробу, як один з видів фінансових операцій, тут застосовується 40 тисяч гривень? Це нам законодавець не пояснює, проте заявляє, що так буде краще. Тоді в цьому вбачається безсистемність.
Що дасть моніторинг, якщо людина приходить в ювелірну крамницю за прикрасами і купує щось на суму, більше 40 тисяч гривень? Фінансовий моніторинг має провести сам продавець?
— По-перше, нам невідомо навіть механізм, який буде застосовуватися. Якщо брати, як реально працює фінансовий моніторинг серед інших суб'єктів первинного моніторингу, то це — цілий системний підхід, цілі бланки, це система, яка дозволяє робити це правильно, і так, щоб це було не на шкоду самим покупцям, або тим, над ким проводять такий фінансовий моніторинг. І така інформація залишається тільки в межах державних органів, а також цього суб'єкту первинного фінансового моніторингу. Якщо ми кажемо про точки, де відбувається торгівля ювелірними виробами, ми розуміємо, що це можуть бути відкриті точки в торговельних центрах. То яким чином в таких умовах можна провести такий фінансовий моніторинг? Тобто тут незрозуміло підхід.
Читайте также: Хозяйке на заметку. За расходами украинцев хотят следить… по-новому
І тут ми 100% отримуємо порушення прав громадян збором певної інформації, так?
— Так, це напряму порушення. Тому це треба враховувати, і в такому вигляді, в якому нам законодавець пропонує такі зміни, вони просто категорично недопустимі.
З якою метою держава може хотіти контролювати, чи не купила людина, наприклад, обручку за 40 тисяч гривень?
— З логіки цих змін це робиться для того, щоб боротися з легалізацією та відмиванням доходів. Проте сума в 40 тисяч гривень нічим не обумовлена. Якщо ми кажемо про зарубіжний досвід, то там відштовхуються тільки від цифр. Наприклад, такі країни як Німеччина, Польща, там всі операції моніторяться понад 15 тисяч євро. Проте, логіка до таких сум у нашого законодавця, вона досить незрозуміла. Більш того, незрозуміло, чому прив'язка йде саме до виду. Тобто до ювелірного виробу. Тобто це не дасть того бажаного результату, який мається на меті і переслідується державою, тобто це безсистемно і не дієво в результаті.
Які наслідки настають для людини, яка підпала під фінмоніторинг, і виявилося, що вона провела певні великі кошти, придбавши квартиру, машину, обручку?
— Справа в тому, що в принципі така перевірка здійснюється не для того, щоб кожну окрему особу перевіряти. Якщо ми кажемо про протидію легалізації відмивання доходів, то цей закон передбачає передусім виявлення суттєвих порушень, реальних випадків відмивання доходів. Тобто якщо ми кажемо про людину, яка ціле життя збирала гроші на якусь прикрасу, то це не для того, щоб виявити таку людину. Це для того, щоб виявити реального злочинця. І в принципі, якщо ми кажемо про граничні суми, то, наприклад, є операція з купівлі навіть якогось паперу, проте вона перевищує 300 тисяч гривень, то це вже може бути цікаво. А ювелірний виріб, який коштує більше 40 тисяч гривень, це зрозуміло, вони всі — коштовні, в принципі. Тому чому тоді не застосовуються такий фінансовий моніторинг до купівлі, наприклад, того ж паперу, або побутових виборів? Скажімо так, щодо відповідальності, якщо таке буде виявлено, якщо суб'єкт первинного моніторингу стане тим самим допоміжним фактором, який зможе виявити такі незаконні дії, тоді буде нести відповідальність саме та особа, над якою потім буде встановлюватися більший контроль. Тобто це зацікавить також і правоохоронців, і дійсно може бути там виявлена та чи інша ризикова операція, і навіть якась злочинна організація чи діяльність.
Читайте также: Эксперт о мониторинге банками средств своего клиента
Єдиний варіант, задля чого це можна робити, це аби запобігти переведенню якихось нелегальних коштів в легальні прикраси, камені і таке інше.
— По суті, так. Але на мою думку, це не повинно стосуватися виключно, наприклад, ювелірних виробів.
К слову, эксперт по вопросам финансов Василий Горбаль уверен, что ужесточением финмониторинга НБУ загоняет банковские операции в тень. В эфире "ГС" он отметил, что увеличение суммы, попадающей под контроль, является позитивным моментом, а то, насколько клиенты будут осведомлены о нововведениях, зависит только от банков.
