РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Спикер ВР Андрей Парубий выступает за то, чтобы члены правительства могли оставаться народными депутатами и выполнять свои функции параллельно в Верховной Раде. Об этом он заявил накануне в эфире одного из телеканалов.
По словам Парубия, такое совместительство является распространенным в европейских странах, в частности, в Великобритании. И, по его мнению, поможет усилить дисциплину среди депутатов, в частности, те будут чаще ходить на работу.
Кроме того, глава ВР инициирует, чтобы законопроекты в первом чтении парламент принимал простым большинством от числа присутствующих в зале.
Инициативы главы парламента проанализировал политолог Вячеслав Потапенко в эфире радиостанции Голос Столицы.
Читайте также: Лукаш о законе о сельской медицине: "приняли идиотизм"
(текст публикуется на языке оригинала)
Як ви оцінюєте ідею Андрія Парубія, щоб міністри залишалися депутатами?
— Я почну з того, що така ситуація насправді в Україні вже існувала. В 90-х роках саме так і було. І, в принципі, така система існує в більшості країн з парламентським устроєм або парламентсько-президентським. Тобто фактично Кабмін — це є представники різних політичних сил, які утворюють коаліцію, між якими досить умовно розподіляються міністерства, і вони формують в цілому політику. Тобто Кабмін працює, скажемо так, як оркестр, а вже міністерствами займаються заступники, держсекретарі тощо. Тобто така ситуація існує.
Чому відбувається це зараз? Я б це пов'язав з заявами на з'їзді НФ, де мова йшла про парламентську республіку, про вибори президента в парламенті, про посилення цієї парламентської складової. Це абсолютно логічні кроки з реалізації такої політики. Зважаючи на те, що Парубій, голова ВР, у нас — друга особа в державі за розподілом повноважень, і він може цим займатися, він це і запропонував. Це цілком логічно. Наскільки це буде працювати, коли в нас вимагають від міністрів, щоб вони були лікарями, вчителями, генералами і зв'язківцями, це трохи інше питання. Це просто вже питання традиції. А таке було. Це відмінили десь на початку нульових років.
Чому відмінили?
— Міністр же звичайно в Україні працює рік-півтора, це зараз довго працюють по 3 роки, то вони потім поверталися знову, і вони хотіли зробити таке, щоб люди брали на себе відповідальність, що вони йдуть і вони там щось втрачають, щоб вони більш відповідально до цього ставляться, а не йдуть, як на проектну діяльність.
Тобто спочатку скасували цю можливість бути народним депутатами і міністрами, щоб це дисциплінувало?
— Так. Я скажу більше, що в 90-х роках всі голови обласних рад були депутатами ВР, всі директори крупних підприємств, і міністри. Тобто депутат ВР — це була просто така додаткова посада. Половина із них обіймала ще інші посади, це була фактично управлінська еліта, ті люди, які керували регіонами, галузями і великими підприємствами. Вони всі були депутати, там не було просто якихось політологів, журналістів, такого не було. Тому що в пострадянській Україні просто не було інших політиків.
Зараз під соусом стимулювання Андрій Парубій хоче повернути ситуацію, назад, щоб дисциплінувати депутатів?
— Тут просто зараз питання виникають трохи інші. Ви ж бачите, що у нас в країні жодна політична сила не має більше 10% підтримки. Загальна підтримка взагалі всіх політичних партій — парламентських/не парламентських — менше 30%. Тобто в країні є дуже велике незадоволення політичним класом і взагалі політичною елітою, незалежно від того, вони в демократичній опозиції чи вони десь там в еміграції, чи вони при владі. Тому з цим щось треба робити. Вони думають, як це переформатувати так, щоб воно працювало. Тобто депутати не ходять на засідання. Якщо ми бачимо стріми, або фото показують, по п'ятницях там 50 депутатів. Якщо вони будуть голосувати більшістю, значить 25 людей в принципі зможуть прийняти будь-який закон.
А наскільки це логічно?
— Парубій — голова ВРУ, голова підприємства державного, йому треба забезпечити його роботу. У нього співробітники, грубо кажучи, на роботу не ходять, у нього нема інструментів їх примусити туди ходити. А йому треба працювати і приймати закони. Він просто як адміністратор шукає рішення, яке дозволить працювати підприємству. З точки зору демократії, захисту прав виборців, це трохи інше питання. Але з його позиції це цілком логічно. Їм треба забезпечити прийняття законів. Просто тут треба подумати про те, кого ми вибрали депутатами, то людям же ж нецікаво цим займатися, вони не можуть читати стільки документів, вони не розбираються в праві, їм просто нудно цим займатися.
Тобто для забезпечення дієздатності ВР тільки цей стимул є? Є ж іще регламентний комітет, який може розглядати питання неявки, інша справа, що важелів у комітету нема.
— Ви пам'ятаєте, як регламентний комітет розглядав зняття недоторканості. Все літо це було шоу, шість людей і вони ж ті два місяці сиділи і нічого не вирішили.
То може це питання відповідальності за порушення регламенту?
— Питання полягає в чому? У нас люди йдуть в депутати не для того, щоб там працювати, напрацьовуючи закони. Вони йдуть в депутати, тому що це такий клуб і це можливість вплинути.
Але особисто самі депутати займаються якоюсь непарламентською діяльністю головним чином. Тобто вони вирішують якісь питання, вони щось комусь допомагають, чи десь заробляють, когось лобіюють, їм нема коли приймати закони. Тобто з моєї точки зору, якщо б депутати не мали недоторканності, туди пішли б юристи, експерти і т.д., вони б там просто сиділи як на роботі, тобто вони б може і працювали. Якщо туди йдуть мільйонери, мільярдери, то звичайно, воно їм якось нецікаво.
Ранее политтехнолог Екатерина Одарченко заявляла, что отмена депутатской неприкосновенности не спасет Украину.
В свою очередь политический аналитик Петр Охотин отметил, что снятие неприкосновенности с депутатов установит диктатуру Порошенко.
