РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
Парламент поддержал в первом чтении проект бюджета на 2018 год.
Ранее премьер-министр Владимир Гройсман заявил, что приоритеты документа — армия, образование и здравоохранение.
Кроме того, по его словам, следующий год должен стать годом успеха Украины.
Будущий бюджет страны в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал экономический эксперт Борис Кушнирук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як може змінитись документ до другого читання?
— Я не очікую якихось надзвичайних змін. Беззастережно будуть якісь прохання депутатів, деякі з них зможуть задовольнити. Як правило, уряд завжди залишає певну "заначку", можливості, щоб ті чи інші прохання депутатів, пов’язані з округами, задовольнити. Це, в тому числі, для того, щоб отримати необхідні голоси в сесійній залі під час другого читання. Але якихось кардинальних змін я не очікую.
Рекордною за кількістю правок є судова реформа. По бюджету може бути така велика кількість правок?
— Ні. Процедура внесення цих правок така, що все відбувається ще на етапі узгоджень. На момент винесення документа із залу, як правило, вже нічого, крім голосування, факту підготовленого проекту бюджету не буде, тому що, умовно кажучи, як тільки ви міняєте якісь показники витрат, тобто якісь показники ставите зразу, виникає проблема дохідної частини, дефіциту бюджету.
Тому, як правило, всі ці речі узгоджуються до того, і під час голосування в залі другого читання вже це буде процедура технічна, яка лише буде підтверджувати, що в залі є необхідні 226 голосів для того, щоб цей закон був ухвалений.
Візит представників МВФ і директора Світового банку, можливо, якось вплинули на прийняття рішень?
– Ні, я не думаю. Хоча це, певною мірою, мало продемонструвати, уряд хотів продемонструвати, що він контролює ситуацію, що відповідні закони ухвалюються, і тому представниками цих інституцій ведуться переговори про підтримку України, і це нам конче необхідно, тому і по різним напрямкам і діяльність МВФ, і діяльність Світового банку надзвичайно важливі для України.
В проект бюджету закладені певні кошти від приватизації. Три з половиною тисячі державних підприємств, які потрібно приватизувати, і виручити планують 22,5 мільярди гривен. Якщо цього не вдасться зробити, як це вплине на головний фінансовий документ країни?
– Я дуже сподіваюсь, що все ж таки нарешті, умовно кажучи, на п’ятий рік нової влади все-таки буде розпочата велика приватизація. Потрібно визнати, що саме діяльність держпідприємств – це найбільша зона корупції, наймасштабніша зона корупції, яка є в країні, тому поки в державній власності не залишиться сотня-півтори справді стратегічно важливих підприємств, а все інше не буде виставлено на продаж, говорити про щось дуже важко.
Тому я сподіваюсь, що все ж таки вистачить політичної волі цей процес розпочати, і тоді наступний рік буде роком, справді, масштабної приватизації для того, щоб ми прибрали ці зони корупції, які є в країні.
Нам обіцяли, що інфляція не буде зростати, ціни на комунальні послуги суттєво не будуть змінюватись. Чи буде все це збережено? Чи будуть якісь зміни до другого читання?
– Потрібно розуміти, що показники інфляції і показники курсу – це розрахункові показники. Вони подаються до ВР не як показники бюджету, а в пояснювальній записці було, там пояснюють на основі яких цифр робиться розрахунок показників дохідної частини бюджету. Тому це доволі поширена помилка, що, мовляв, в законі про держбюджет заклали інфляцію таку-то. Нічого подібного.
У законі про держбюджет ніякого показника інфляції чи курсу немає, ніколи не було. Це прогнозні показники, які можуть, безперечно, коливатись. Наприклад, в цьому році дуже значна так звана немонетарна інфляція, яка пов’язана із ситуацією, по-перше, неврожаєм, по-друге, виросли ціни на м’ясні продукти.
Крім того, на зовнішніх ринках дуже суттєво підросли ціни на сировинні товари, бо вони всі зав’язані за певною логікою ціною на нафту, зростання цін на нафту призводить до того, що всі сировинні товари зростають. Тому і продукти харчування, значна частина позицій теж в цьому році суттєво виросла, і це призвело до суттєвого зростання цін на продукти харчування в Україні.
Але на наступний рік я таких несподіванок не очікую. Тому, цілком можливо, що ми не впораємось з показником 7% інфляції на наступний рік, але декілька відсотків ми цілком можемо вкластись.
Читайте также: Мы видим, как власть защищает "бюджетное корыто" — активист
260 нардепів віддали голоси за проект бюджету у першому читанні. Ірина Луценко сказала, що через два тижні комітет вже буде знову розглядати і потім, за словами Тетерука, нардепи будуть розглядати в другому читанні.
– Законопроект про держбюджет згідно Бюджетного кодексу має розглядатись і буде ухвалений в другому читанні до 1 грудня. Тому я, скоріше, допускаю, що вони трошки забарились з ухваленням в першому читанні, а там був строк, вони мали це робити до 20 жовтня, але зараз вони повинні до 1 грудня ухвалити.
На погоджувальній раді представники від "Відродження" казали, що в такій редакції вони голосувати не будуть. 26 голосів вони віддали за цей проект. Зважаючи на це, чи може з’явитись на ту держустанову — більше грошей, а на ту — менше?
– Такі речі можливі. У межах показників дохідної та видаткової частини можуть бути коливання. Я не очікую, що вони будуть кардинальними, але якісь коригування будуть, наприклад, на Суспільне телебачення, є питання, що там менше передбачено, ніж планувалося, наскільки розумію, якісь додаткові кошти будуть виділені, можливо, якісь позиції ще будуть розглядатись щодо інтересів тих чи інших груп.
У нас же половина парламенту – це мажоритарники, значить, у них є округи, і в цих округах є потреба в тих чи інших інфраструктурних витратах, які будуть просити, щоб були закладені. Для отримання підтримки в парламенті, я не виключаю, що якісь подібні зрушення будуть, тим більше, ще раз кажу, враховуючи, що уряд порахував собі дохідну частину, частини відсотків зростання цін, а цілком можливо, що воно буде вище, таким чином, вони можуть збільшити показник інфляції, таким чином, і збільшити показник дохідної частини, відповідно, у них з’явиться можливість для певного зростання видаткової частини.
То коли ухвалять держбюджет?
— Я думаю, що трошки порушимо норми бюджетного кодексу щодо часу ухвалення бюджету на наступний рік, але точно це не буде під ялинку.
Напомним, в проекте бюджета на 2018 год умышленно скрыли такой важный показатель, как величина государственного долга, подчеркнул председатель Комитета экономистов Украины Андрей Новак.
