РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Петр Порошенко выступил на Парламентской ассамблее Совета Европы. Свою речь начал с поздравления Стеллы Кириакидес с новой должностью. Потом остановился на ситуации в Крыму и на востоке Украины. Далее рассказал об успехах реформ.
Посыл в речи президента Украины и реакцию прокомментировала в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Александра Решмедилова.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яке у вас загальне враження від виступу Порошенко в ПАРЄ?
— Справа в тому, що сьогоднішній візит пана президента до Генасамблеї досить цікавий і важливий, через те що вчора мали обрання нової очільниці. Знаємо що українська делегація не в перший раз поставила не на ту конячку, і важливо було виправити враження. Вчора Україна відзначилася, ще й була топ-темою після виступу президента Чехії. Всі експерти майже без винятку прокоментували, і політики так само, промову Мілоша Земана. Тому треба було якось пом'якшити враження або змінити українську повістку. Президент окрім своєї промови сьогодні буде зустрічатися з госсекретарем Ради Європи, а також буде брати участь в урочистому відкритті меморіалу "Зірки Небесної сотні". Тобто досить насичена програма. Ми ж знаємо, що українська делегація є досить чисельною в ПАРЄ та українські політики так чи інакше до Страсбурга їздять досить часто. І розуміємо, що цей тиждень взагалі більше не так внутрішньо насичений, як зовнішньополітично насичений. Чому це було важливо? В промові президента крім вже згаданих питань Криму, реформ, потрібно було ще звернути увагу, це питання освіти і освітнього закону, яке наробило багато галасу. Треба зазначити, що українські політики, коли роблять коментарі для українських внутрішніх ЗМІ, досить часто кажуть, що у нас є лише дві проблеми, це угорці і румуни, які досить різко сприйняли цей закон. Але насправді треба розуміти, що є й інші європейські політики, які принаймні зацікавилися цим законом та їхня позиція може бути не на боці України. Моє твердження ґрунтується на безпосередніх роздумах і баченнях, які робив Олег Волошин. Він зараз знаходиться в Страсбурзі. Власними очима бачить ситуацію та у його коментарях, які він викладав в соцмережі видно було, що у України може бути більш комплексне питання, ніж його намагаються представити. Вчора багато галасу наробила позиція представника МЗС Угорщини, який завітав до Ужгороду та був досить різким у своїх заявах та своїх намірах не зустрічатися, або показувати свою позицію щодо Павла Клімкіна. Тому я можу сказати, що у Порошенко було сьогодні надзавдання виправити або нейтралізувати український фактор в ПАРЄ.
Зміг виправити чи ні?
— Порошенко — дипломат з досвідом. Він добре знає, як поводитися на міжнародних майданчиках, як виступати та що говорити. Тут це його сильний бік. Але треба розуміти, що надгучним був вчорашній день та зі сторони чехів, і зі сторони угорців, перебити це важко і навіть нейтралізувати важко. Я не думаю, що промова Порошенко наробила багато галасу. Принаймні не такого галасу, як промова, наприклад, Земана. Що б він зараз не робив і як би палко та гаряче не виступав, наскільки б у нього не світилися очі від того, що він робить, це буде зробити важко. Те, що звіт президента досить сухий, це зрозуміло, навіть не відкриваючи тієї промови та не дивлячись як її розшифрували, я вам можу сказати, що президент майже завжди каже одне й те саме. Знаєте, що у нас все добре. Реформи йдуть. У нас взагалі зараз українські політики гають в гру: хто з них більше реформатор і наскільки вони зможуть представити себе у якості провідних таких європолітиків європейського ґатунку. Наскільки вірять нам європейські політики, це друге питання. Справа в іншому, що українська делегація, українські політики зробили Страсбург ще одним майданчиком для піару. Ми бачимо, що в принципі вчора майже не було таких політиків в делегації, які не прокоментували би останні події. Всі вони наввипередки бігають перед телекамерами та намагаються дати своє особисте бачення того, що відбувається. Тому мені здається, що вони там менше насправді займаються своїми безпосередніми обов'язками, як перше, це вони знайомляться з європейськими політиками. Це такий особистісний нетворкінг, щоб зробити собі гарне резюме надалі, або познайомитися з найбільшою кількістю потрібних для них людей в їхніх кар'єрних сходинках. Решта вже другорядне, а має бути навпаки.
Який повинен бути цей нетворкінг, якщо ми кажемо не про особистісне, а про загальноукраїнське?
— Насправді була епопея з Педро Аграмунтом. Потім ми чекали на нового очільника. Треба підкреслити, що це тимчасовий очільник, тому що повноцінна постать з'явиться лише з нового року, коли країни мають за своєю черговістю займати цю посаду. Тобто зараз те що обиралося, це не на тривалий час. Те що українська делегація майже в 100% складі проголосувала не за фаворита, говорить про те, що ми йдемо завжди, знаєте, всі правою, а ми лівою. Тобто позиція українців не співпадає з загальною європейською тенденцією. Що треба робити? По-перше, не псувати імідж країни, а принаймні його тримати рівно. Кермо тримати рівно, щоб не було таких заносів вправо-вліво. Друге питання, що президент майже повністю на собі замкнув зовнішньополітичну комунікацію. Ми бачимо, що наприклад той конфлікт, який відбувався між Угорщиною та Клімкіним, це вже можливо навіть особистісні стосунки, а все ж таки очільник нашого дипломатичного відомства має бути більш гнучким на моє особисте переконання. Не всі розділяють позиції президента на зовнішньополітичній арені. Ми знаємо, що і нормандський формат, і деякі інші моменти, не повністю підтримуються усіма представниками українського політикуму. Якщо президент буде власноруч єдиний тримати зовнішньополітичні удари, йому буде важко, тому що на ньому буде сконцентрований увесь як позитив, так і негатив. Все ж таки, якби тут була повноцінна співпраця з МЗС, я думаю, що було б краще. А там, на моє особисте переконання, у пана Клімкіна в багатьох моментах є прорахунки.
Читайте также: Перерастут ли акции и протесты 14-17 октября в новый Майдан? Опрос экспертов
Напомним, отношения между Украиной и Венгрией накаляются из-за принятого Верховной Радой закона об образовании. Эксперт-международник Владимир Кушниренко считает, что ухудшение отношений со странами ЕС — результат недальновидной политики украинской власти.
