РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Закон "О создании необходимых условий для мирного урегулирования ситуации в отдельных районах Донецкой и Луганской областей" вступил в силу во вторник. Текст документа, которым на год — до 10 октября 2018 года — продлевается особый статус ОРДЛО, был опубликован в парламентской газете "Голос Украины".
Закон уточняет, что вступление в силу особенностей местного самоуправления в отдельных районах Донбасса может наступить только после выполнения ряда условий, среди которых — вывод всех незаконных вооруженных формирований, их военной техники, а также боевиков и наемников с территории Украины.
Значение резонансного закона в урегулировании затянувшегося конфликта в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор Киевского центра политических исследований и конфликтологии Михаил Погребинский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що повинно змінитися в ситуації на Сході, у взаємодії України з міжнародними партнерами в зв'язку з продовженням на рік закону про особливий статус Донбасу?
— Я хочу уточнити ще одну деталь. Крім умови, що потрібне виведення всього "нехорошого" з території ОРДЛО, він вступає в силу після виведення, після того, як на цій території проводяться вибори. Вибори — один з елементів Мінських угод, і вони проводяться за українським законодавством, але сам закон — як особлива ситуація — погоджується з представниками цих невизнаних республік. У цьому визначенні є внутрішнє протиріччя, оскільки сьогоднішні представники цих територій — Захарченко, Плотницький і інші, Україна їх не визнає. У законі, який умовно називають "закон про реінтеграцію", ясно сказано, що вони — ніхто, звати їх ніяк, вірніше, звати їх — окупаційна адміністрація, тому розмовляти з ними не можна. Виходить так, що для того, щоб цей закон про особливий статус — а він, цей статус, дійсно, особливий, це своя міліція, свої суди, своя прокуратура і т.д., так ось цей статус вступає в дію після проведення виборів, які не можуть бути проведені, оскільки ні з ким погоджувати особливий закон для їх проведення на цій території, український, але узгоджений, ні з ким погоджувати, а коли можна буде узгодити? Після того, як пройдуть вибори і будуть визначені представники цих територій.
Читайте также — Тренды дня: АТО в Каталонии не будет
Нічого цей закон не змінює, окрім загальної ситуації, пов'язаної з тиском Заходу на Україну. І Європа, і США вимагали прийняття цього закону з дуже простої причини — якщо б цього не було зроблено, то 18 жовтня закінчувалася б дія цього недіючого закону, і тоді можна було б стверджувати, що Україна припинила переговори в "мінському формат"» взагалі. Ось цього не хотіли допустити Ангела Меркель, французи, спецпредставник США в Україні Курт Волкер теж дав зрозуміти, що потрібно обов'язково за нього голосувати. Так що нічого не зміниться. Все буде залежати від того, чи буде паралельно прогрес в "нормандських" переговорах і одночасно в переговорах у форматі Сурков-Волкер, який дав дуже оптимістичний прогноз, що обов'язково досягнемо позитивного результату. Що це означає? Сказати важко.
Що мав на увазі Сурков під позитивним результатом?
— Це може бути результат узгодженої позиції США і Росії стосовно того, які умови мають бути реалізовані задля того, щоб вибори такі можна було провести. Є підстави говорити про те, що це — можливо, тому що Курт Волкер неодноразово в своїх інтерв’ю говорив, що він підтримує ідею особливого статусу. Саме ту ідею, яку не підтримує значна кількість українських депутатів і радикальних, і не дуже радикальних, дехто взагалі не підтримує ідею особливого статусу для Донбасу, а Волкер підтримує. Якщо це правда так, якщо це не гра, тоді є перспектива знайти компроміс з РФ стосовно того, що треба зробити, щоб вибори відбулись, а коли вибори відбудуться, тоді буде реальний представник цих територій, якого мусить визнати і Україна, після відповідного визнання, що вибори пройшли нормально і це, мені здається, єдина можливість пошуку позитивного шляху виводу ситуації з глухого кута.
Наскільки Україна наближується до цих виборів, до виводу незаконних збройних формувань, як це зазначено в документі?
— Я думаю, ми наближуємось у тій мірі, в якій буде прогрес на переговорах між США і РФ і в "норманському форматі". Причому якщо між США і РФ домовленостей не буде, тоді, звичайно, цей закон нічого не наближує.
Чому саме на рік пролонгували дію закону, термін дії якого спливав 18 жовтня. Що має відбутися за цей рік?
— Скажу правду: не знаю, чому саме на рік. Я вже неодноразово говорив, що ситуація може зрушити з глухого кута після закінчення Чемпіонату світу по футболу в РФ. Я думаю, що тоді ситуація буде, так би мовити, в психологічному стані інша і для України, яка, на жаль, отримала свій "хорватський варіант", і до того часу якихось різких зрушень позиції Росії і США з інших причин не буде.
У президентському оточенні запевняють, що цей закон перш за все потрібен українській дипломатії, яка на міжнародному рівні доводитиме, що Україна дотримується мінських домовленостей і санкційний тиск на Росію повинен продовжуватися.
— Я дуже рідко погоджуюсь з президентом, але в цьому сенсі можна і погодитись. Дійсно, якщо б цього не було, звинуватили б обов’язково Україну, а якщо закон цей прийняли і формально він буде діяти ще рік, це говорить про те, що Україна не відмовляється зовсім, ставить певні умови, і немає значення, що вони не можуть бути виконані, але, в принципі, не відмовляється, і я думаю, що це привід сказати, що Мінський процес діє, Росія його не виконує, треба санкції і т.д. Така позиція, я думаю, певною мірою відповідає бажанням і наших європейських партнерів, і українського керівництва.
Читайте также: Не дразни моего дракона… Как нынешняя власть превзошла прошлую
