РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Венгрия намерена инициировать пересмотр Соглашения об ассоциации ЕС с Украиной. Об этом заявил министр иностранных дел Венгрии Петер Сиярто во время визита в Закарпатскую область, где встречался с представителями венгерской общины. Причем глава МИД Венгрии отверг предложение украинского коллеги поехать на встречу вместе, в уничижительной форме ответив, что нужно было проводить такие встречи перед принятием закона об образовании.
Министр иностранных дел Украины Павел Климкин был удивлен заявлениями Сиярто, что закон об образовании нарушает принципы Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС, из-за чего Сиярто планирует инициировать его пересмотр.
Тем временем, свою обеспокоенность по поводу закона уже высказали Климкину главы МИД Болгарии, Греции и Румынии.
Какими последствиями может обернуться для Украины очередной дипломатический скандал, в эфире радиостанции Голос столицы спрогнозировал политический консультант Петр Охотин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як ви поясните поведінку угорського міністра — це свідоме нагнітання конфронтації між Україною та Угорщиною?
— Так трапилось, що Україна зараз — між декількома країнами, які вирішили самоствердитись через такий досить примітивний імперіалізм. Україні в даному випадку варто було б мислити більш стратегічними інтересами, а не просто взяти шашку і відстоювати якісь принципи, втрачаючи одним за одним союзника. Те, що ми бачимо сьогодні на Закарпатті — це лише початок. Я не виключаю, що продовження цього конфлікту ми побачимо на полях парламентської асамблеї Ради Європи, і там ми побачимо коаліцію з угорцями, можливо, поляків, румунів, які вже звинувачуватимуть Україну в агресії, наступі на права національних меншин тощо. Звісно, те, як поводить себе Угорщина, дуже неприємно, однак потрібно розуміти, що Україні понад усе зараз потрібно зберегти стратегічні відносини перед обличчям РФ.
МЗС Угорщини пообіцяв поставити на найближче засідання Ради Європи питання про перегляд Угоди про асоціацією з Україною у зв'язку із нашим законом про освіту. Хто може підтримати цей процес?
— Головна цільова аудиторія цієї заяви — це угорці, які зараз дивляться на ці заяви і уявляють себе імперською нацією, такою собі Австро-Угорщиною, яка може самовозвеличитись за рахунок України. Однак, на жаль, в даному випадку до неї може підключитись і Польща, і румуни, які так само головною своєю ціллю бачать своїх виборців, і Україна для них в даному випадку — просто такий слабкий гравець. На мою думку, уряду України, МЗС потрібно, по-перше, виносити свою позицію, по-друге, можна було б і зробити крок назад для того, щоб не проводити ескалацію конфлікту і, звісно, проводити ідеологічну роботу з українським населенням, зі своїми виборцями.
Ви погоджуєтесь, що вся ця полеміка, яка викликає і зовнішню реакцію, спрямована на внутрішнього споживача?
— Власне, так влаштовано, що все пов'язано, і якісь такі невеличкі заяви можуть перерости в цілу кампанію з дискредитації України. До слова, Україна теж зробила багато такого можливого — офіційний Київ не провів реформ. В даному випадку закон про мови — це така квіточка на загальному букеті, чому для європейців ми виглядаємо дуже проблемними.
У Києві висловлюють впевненість, що висновок Венеційської комісії Ради Європи буде на користь України, і ці заяви лунали ще до того, як цей документ направили туди, оскільки закон готували разом із експертами від Ради Європи. Чи має питання перспективу досягти гострого політичного апогею?
— Курчат по осені рахують, і яку б впевненість зараз би не висловлювали, ми маємо розуміти, що є Хартія про мови нацменшин, і не виключено, що певні її положення можуть бути використані проти того закону, який був прийнятий Києвом. І тому я б не був так однозначно впевнений в цій позиції.
Наскільки показовим є те, що дебати проти українського мовного питання на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи ініціювали саме представники Угорщини і Польщі?
— І в Угорщині, і в Польщі на чолі країни знаходяться радикальні націоналісти. В принципі, економіка їхня зараз не є суперстабільною, і їх виборець хоче почути якісь такі геройські ключі, заклики, і таким чином простити погану економічну політику своїм керівникам. Це проблема як теперішньої Варшави, так і Угорщини.
Читайте также: Реформа образования: жизнь школьников и учителей ДО и ПОСЛЕ
11 жовтня у Страсбурзі відбуватиметься виступ президента Петра Порошенка. Чи вдасться йому зменшити градус напруги?
— Я не виключаю, що противниками закону буде проведений якийсь флешмоб, не виключаю, що допомагати цьому флешмобу будуть з Росії, можливо, навіть звинуватять Порошенка у фашизмі, як зараз дуже модно в Москві. Ми пам'ятаємо, що також йде велика дискусія щодо того, щоб повернути делегацію РФ з її багатими членськими внесками. Тому деякі єврочиновники, які хочуть цих грошей, також будуть сприяти таким виступам. Ще однією загрозою я бачу можливий виступ проти Порошенка представників, знову таки, української делегації в ПАРЕ. Ймовірно, це буде хтось із Опоблоку, припускаю, що щось подібне могла сказати Юлія Льовочкіна.
