наверх
17.10.201721:49
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

Вероятность принятия Трудового кодекса мизерна - Доротич

(обновлено: )94
Изменения трудового законодательства в лучшую сторону для работающих украинцев на деле обернется лишь дискуссией, считают эксперты Сергей Доротич и Юрий Лесничий.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы

Евросоюз выделил Украине средства на изменения трудового законодательства, однако о конкретных действиях в этом направлении лишь ведутся разговоры.

О том, чьи полномочия могут расширится с принятием новой редакции Трудового кодекса спрогнозировал в эфире радиостанции Голос столицы председатель всеукраинской общественной организации "Союз защиты предпринимательства", экс-советник главы Федерации профсоюзов Украины Сергей Доротич.

(текст публикуется на языке оригинала)

Чи зможе нова редакція Трудового кодексу, яка обговорюється серед політиків, посилити права працюючих людей?

— Розмова про прийняття нового трудового законодавства вже триває понад десять років. Якщо говорити навіть про цей законопроект, який ми з вами зараз обмірковуємо, то він вже лежить в стінах ВР майже три роки. Три роки буде в грудні цього року. Тому ймовірність, перше, що буде прийнято це законодавство, дуже невелика з погляду на ті дискусії жорстокі, які відбуваються в стінах парламенту, серед політиків, серед профспілок, роботодавців, і навіть серед простих громадян. Що стосується наповнення Трудового кодексу, я скажу так, що він містить в собі ряд суперечливих норм, і це підтверджується тим, що перша редакція, яка була внесена в парламент в грудні 2014 року, вже видозмінена, мені здається, десь приблизно на 70%, з того, що було внесено, зараз залишилося не більше 30%.

Що змінили?

— І по суті, і по наповненню дуже багато. Ми вже втомилися відслідковувати ці видозміни, але навіть в цій редакції, яка висить до другого читання у ВР, до неї дуже багато запитань і зауважень. Треба йти з більшого до меншого. З більшого, це те, що наші законотворці, напевне, погано знають взагалі практику законотворення. Я поясню, що це означає. Взагалі кодекс — це кодифікований документ, нормативно-правовий акт, який забезпечує регулювання в певній сфері. Він повинен бути сталим. З міжнародної практики, в кодекс вносяться нормативні акти, які показали свою ефективність, довели свою ефективність на практиці, і тоді вони вже зводяться в кодифікований документ, який є сталим, і яким користується вже суспільство. Ми ж маємо глобальну проблему, що називає дуже гучно документи, закони, Трудовий кодекс, Податковий кодекс, а потім в цей документ треба буде постійно вносити зміни, тому що він не довів свою ефективність. Він є недолугим, некодифікованим, і фактично сирим.

Чи йде діалог між розробниками цього Трудового кодексу і профспілками?

— Саме щодо Трудового кодексу, можу зазначити, що дискусії відбуваються, дуже палкі та різносторонні. Але компроміс знайти вкрай важко. Тому що кожен стоїть на своїх інтересах. Тут і профспілки хочуть довести свою ефективність, попри свою пасивну позицію. Вони в деяких моментах включилися й активно відстоюють інтереси в першу чергу навіть, напевне, свої, а не стільки робітників. Тому що тут багато норм забитих як раз щодо функціонування профспілкових організацій, їхніх функцій, повноважень. Що стосується захисту прав працівника, то дуже спірне питання. Є такі суперечливі норми. Я до прикладу приведу таку норму, над якою ми найбільше дискутували, наче позитивна норма внесена в цей проект Трудового кодексу, ст. 38. Це особи, до яких не встановлюється випробування при прийнятті на роботу. І в перелік осіб, до яких не висувається вимога проведення випробувального терміну, до них відносяться зокрема, наприклад, ті особи, які закінчили професійно-технічні чи вищі навчальні заклади та вперше стають до роботи здобутої професії, і ще одна категорія внутрішньопереміщені особи. Якщо так читати прямо, наче позитивно, як хочемо підтримати.

Але давайте подивимося на практиці реально, ми з цього приводу дискутували, з профспілками, як представників роботодавців, зокрема, яких я представляю. Ніхто не буде брати на роботу таких працівників — внутрішньопереміщених осіб чи осіб, які закінчили профтехучилища чи вищі навчальні заклади. Тому що, на жаль, навчання в профтехучилищі чи вищому навчальному закладі — це не підтвердження фазовості та професійності, а відтак відповідальності працівника. І ми на цьому неодноразово наполягали, що треба запроваджувати випробувальний термін. Інакше цих людей просто не будуть приймати під будь-яким приводом. Так само внутрішньопереміщена особа. Так, людина постраждала, вона внутрішньопереміщена з вимушених обставин. Але звідки роботодавець знає, що це той фахівець, який відповідає тим потребам, які є на підприємстві. Просто від цих людей будуть відмахуватися та ці норми, такі дискусійні, суперечливі, вони з однієї сторони, наче покликані для захисту прав, а з другої сторони, вони лише діють на негатив. І таких норм, можна по кодексу пройти, я тут ще назву чимало. Це, наприклад, обмеження розірвання трудового договору з працівниками, які не досягли 18-річного віку, ст. 108. Тобто вказується норма, що розірвання трудового договору з працівниками, які не досягли 18-річного віку з ініціативи роботодавця неможливе. А відтак ми будемо мати ситуацію, що роботодавець не буде хотіти приймати цих осіб на роботу, тому що він розуміє, що він є заручником ситуації, коли якщо вони не будуть його влаштовувати, він не може їх звільнити. Обмеження припинення трудових відносин, встановлених у трудовому договорі. І цих проблем багато. На жаль, амбіції не дозволяють дійти до компромісу між федераціями профспілок і роботодавцями.

Также свое мнение об изменениях трудового законодательства выразил в эфире "ГС" директор Института анализа и прогнозирования Юрий Лесничий.

Ви б яку оцінку дали цій новій редакції Трудового кодексу?

— У нас іноді виходить так, що хотіли як краще, а виходить як завжди. І от в даному випадку десь та сама ситуація. Все це робиться нібито з метою поліпшення, реформування десь застарілих норм, але все, що стосується умов роботи простого, так би мовити, громадянина, це все дискусійні норми. Тобто вона вводиться нібито для того, щоб покращити роботу чи умови праці певних категорій, а на ділі це обернеться в нинішній ситуації, коли вже має переваги державної роботи над приватним сектором, на ділі це обернеться тим, що приватний роботодавець буде вирішувати це зовсім в інший спосіб. І від цього будуть тільки проблеми. Деякі норми, можливо, відповідають вимогам часу. І їх варто було б вже зробити. Тому що де-факто привести у відповідність реально до реального стану речей, а не те, що прописано в законі. А з іншого боку, звичайно, що у профспілок є певні побоювання того, що права робітників чи найманих робітників у зв'язку з цим можуть бути порушені.

В Україні можлива велика роль профспілок в політичному процесі?

— Насправді населення та профспілки у нас дещо різні речі. По-перше, профспілки є так би мовити, офіційні, не офіційні, напівофіційні. Ті, які офіційні, вони, зрозуміло, що кормляться з руки влади умовної такої. І їхня позиція стосовно впливу на ситуацію, можливо, чи якихось акцій протесту досить обмежена. Незалежні профспілки так, звичайно, з одного боку, там є трошки політики, можливості зробити інформаційний привід. З іншого боку, вони дійсно незалежні та можуть повести за собою людей. В нинішній ситуації, коли на цю осінь, починаючи з 17 числа, дуже багато діячів хочуть повести за собою людей під будь-якими приводами, звичайно, що ще один привід — це серйозна можливість зробити інформаційний привід і зробити такий собі піар.

Читайте также: Die Welt: Запад грозит Украине, так как терпение на пределе

Напомним, вместо того чтобы повышать доходы наименее защищенных слоев населения и инвестировать в экономику, правительство вынуждено тратить бюджетные деньги на обслуживание внешних долгов, заявил экономист Борис Кушнирук. А эксперт по вопросам пенсионной системы Галина Третьякова в эфире "ГС" пояснила, что необходимо разработать сложный финансовый механизм для получения пенсионных взносов от украинских трудовых мигрантов.

Темы дня