РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Украина отстает в осуществлении важных компонентов соглашения об ассоциации Украины и ЕС по гармонизации законодательства, стандартов и норм к европейским стандартам. Об этом заявил глава представительства ЕС Хьюг Мингарелли.
Дипломат также отметил, что полная имплементация соглашения об ассоциации должна стоять на повестке дня украинского парламента и правительства.
При этом посол ЕС видит сложности в предоставлении Украине дополнительных торговых преференций в ближайшее время и советует сосредоточиться на регуляторном сближении Украины и ЕС.
Что именно не устраивает европейцев в экономических отношениях с украинскими партнерами, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировала руководитель контрольно-правового департамента "Европейской бизнес ассоциации" Ярослава Савастеева.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що має на увазі посол, кажучи, що Україна відстає в імплементації важливих компонентів угоди?
— Для бізнесу, звичайно, освоєння та завоювання нових ринків є вкрай важливим, і торгівельні преференції, які почали діяти певний час тому і зараз розширюються, вони надають такі можливості. Такі торгівельні преференції, які діють наразі, вони дають можливість експортувати свої товари, певну категорію товарів до ЄС без сплати мита впродовж певної кількості років. Зокрема, це дає можливість певної конкурентної переваги на нових ринках для того, щоб знайти нових партнерів, контрагентів, клієнтів, і це, так би мовити, достатньо зручний і правильний спосіб, як зайти на новий ринок. Але такі торгівельні преференції є певними квотами, по вичерпанню яких ти можеш продовжувати експортувати, але вже зі сплатою мита. Що має на увазі голова представництва ЄС? Що основна ідея угоди про асоціацію і угоди про зовнішню торгівлі не полягає у квотах і тарифних бар’єрах. Вона полягає, перш за все, у приведенні українського законодавства до норм та практик країн ЄС, європейського регулювання. Це говорить про те, що ми маємо привести наші національні стандарти, ГОСТи та іншу нормативно-правову базу у відповідність до більш сучасних існуючих практик за кордоном.
Це складний процес, і це розуміють не тільки представники органів державної влади, це розуміє бізнес і наші міжнародні партнери і, дійсно, певне сповільнення у цьому напрямку є. Неможливо сказати, що це може відбутись завтра і вже все буде чудово і тоді взагалі нам не треба будуть нам ніякі квоти, тому що наше національне законодавство буде відповідати законодавству ЄС, відповідно, якість нашої продукції буде відповідати тим стандартам якості, які є в країнах ЄС і ми просто будемо виконувати угоду про асоціацію. Певний час потрібен. У цьому напрямку ведеться робота. Як зі сторони Мінекономрозвитку, так і зі сторони бізнесу.
Після голосування в Нідерландах пройшло декілька місяців. З 1 вересня запрацювала ця угода, і ми зі 130 актів впровадили менше за 30. Чому ми не встигли за той час, і скільки нам ще часу треба?
— Я думаю, що якщо дуже сильно активізуватись у цьому напрямку, то, в принципі, найближчим часом це можна було б зробити. Чому не зробили одразу? Тому що не хочеться тут адвокувати з однієї сторони органи державної влади, але в цей час треба розуміти, що насправді у нас досить низька була стартова позиція, і у нас дуже багато процесів відбувається в ряді напрямків і в ряді реформ і тому, дійсно, є деякі недоліки в досягненні цілей, які поставлені, але вони амбітні, і просто треба почати більш активно працювати в цьому напрямку для того, щоб забезпечити прийняття всіх нормативно-правових актів найближчим часом.
Торговий представник України Наталія Микольська стверджує, що Україна вже ввійшла до десятки експортерів харчової продукції до ЄС. Які найбільш успішні позиції українського експорту існують, і як вони зміняться?
— Насправді в цьому є доля правди, і для України країни ЄС стали стратегічними партнерами, в тому числі, в торгових відносинах, тому що, дійсно, експорт зріс, і це підтверджують як представники бізнесу, так і статистика, яку надають органи державної влади до ЄС, якщо я не помиляюсь, за перші півроку 2017 року більш, ніж на 20%. Серед, так би мовити, того, що дуже активно експортується до країн ЄС та які позиції, які попадають в торгівельні преференції: це кукурудза, ячмінь, оброблені томати, пшениця, борошно. І власне кажучи, починаючи вичерпувати ці квоти, які передбачені торгівельними преференціями, бізнес розуміє, що їм його недостатньо, тому що ще ряд квот було вичерпано з самого початку. Я думаю, що розширення можливостей експорту приведе до суттєвого збільшення експорту сільськогосподарської продукції.
Читайте также: Новые торговые преференции ЕС для Украины вступили в силу
Посол ЄС тепер вже каже про те, що Україні ближчим часом на послаблення, додаткові квоти розраховувати не можна. Чому?
— Насправді бажання збільшити – це абсолютно нормальне бажання збільшити квоти як зі сторони держави, так і зі сторони бізнесу, тому що ми розуміємо ті можливості, які можна отримувати. Зі сторони наших європейських партнерів, їх позиція так само зрозуміла. Якщо ми бачимо сповільнення і невиконання тих імплементацій них обов’язків, які у нас є і які мали бути виконані в певні строки, і ми по ним відстаємо, то, звичайно, вони будуть говорити про те, що спочатку виконайте свої зобов’язання і потім ми будемо говорити про розширення можливостей. Тому це, так би мовити, певний стимул.
То ми будемо збільшувати квоти чи ні?
— Наскільки нам відомо, то таке прагнення є. Таке прагнення є як у Мінекономрозвитку, зокрема, у торгівельного представника України, так і у бізнесу. Бажання нормальне спробувати налагоджувати комунікацію з відповідними інституціями, є сенс, і як воно буде, будемо бачити в майбутньому.
Читайте также: Хуже, чем в КНДР. Украина — лидер по табу и ограничениям для граждан
Українському бізнесу треба для того щось змінити?
— Насправді бізнес адаптується до тієї ситуації. Якщо ми повернемось до 2014 року, то це був дуже турбулентний період. Наш бізнес не був готовий до кардинальної зміни ринку збуту товару, який виробляється, і це стосується як і собівартості цього товару, так і певних показників якості. Тому цей час для адаптації потрібен не тільки державі, яка має забезпечити проведення національного законодавства у відповідність, а, в тому числі, і бізнесу. Але дуже багато компаній все ж таки змогли переорієнтуватись, зробили відповідні інвестиції в розвиток свого бізнесу для того, щоб спрямувати його на нового клієнта за кордоном.
Напомним, соглашения о ЗСТ с другими странами принесут пользу Украине, только если внутри страны создать комфортные условия для ведения бизнеса, подчеркнул эксперт по экономическим вопросам Илья Несходовский.
