РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Президент Украины Петр Порошенко подписал закон "Об образовании", принятый Верховной Радой 5 сентября. Глава государства особо подчеркнул, что этот закон повышает роль государственного украинского языка в образовательном процессе, обеспечивает равные возможности для всех, поскольку гарантирует каждому выпускнику высокий уровень владения языком, необходимый для успешной карьеры в Украине.
Также президент отметил важность неукоснительного соблюдения при получении образования прав национальных меньшинств, проживающих на территории Украины.
Однако закон, который дает старт образовательной реформе в Украине, жестко раскритиковали несколько зарубежных стран. Венгрия, Румыния, Молдова, Польша, Россия, а также Греция и Болгария сделали заявления о том, что новый закон сужает права нацменьшинств получать образование на родном языке.
Почему встал вопрос о несоответствии нового закона об образовании правам нацменьшинств, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировала заслуженный юрист Украины, эксперт Венецианской комиссии, председатель правления общественного объединения "За демократию через право" Марина Ставнийчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому спостерігається така бурхлива реакція деяких наших зарубіжних партнерів на прийняття в Україні закону про освіту?
— Питання мови завжди є тонким політичним питанням як для внутрішньої політики держави, так і для зовнішнього спілкування міжнародних відносин. Хоча соціологія показує, що самих громадян питання мови цікавить далеко не в першу чергу. Але що стосується політики, це одне з ключових питань.
Тому маємо такий достатньо широкий резонанс і всередині країни, і зовнішню таку негативну реакцію на закон про освіту, зокрема в частині положень ст. 7 цього закону, який стосується визначення чи підходів, принципів, засад щодо мови навчання в Україні.
Повинна зауважити, попри те, що парламентом цей закон прийнятий вже декілька тижнів тому, вчора надійшла інформація про те, що президент України підписав відповідний закон, не ветуючи його.
До теперішнього часу немає оприлюдненого тексту цього закону і, зокрема, конкретних положень ст. 7 цього закону. Як відомо, цей закон саме в цій достатньо спірній і внутрішньо, і зовнішній ситуації статті був проголосований з голосу. Тому мені важко сьогодні давати точні оцінки того, що відповідає, що не відповідає європейським стандартам у галузі застосування мов саме в цьому законі про освіту.
Тобто нам не брати на віру слова про те, що стаття 7 про мову освіти містить норми, які суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України, і прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин?
— Я вам скажу так, що у той момент, коли ми отримаємо текст закону для широкого публічного загалу, ознайомлення, наприклад, я думаю, що інші експерти будуть цілком готові проаналізувати його положення на предмет того, наскільки це відповідає нашим національним інтересам, бо ми як держава зацікавлені в тому, і тут я погоджуюся з тими підходами, які запроваджуються, що державна мова для України є основним комунікатором і відкриває можливості для того, щоб люди, молоді люди були абсолютно комуніковані в різні середовища в нашій країні.
В тому числі, скажімо, мали можливості для повноцінного отримання вищої освіти саме в Україні. Бо, як відомо, дуже багато діток національних меншин, які вчаться і проживають в Україні, їхні родини для здобуття вищої освіти переїжджають до сусідньої тієї ж Угорщини, там отримують освіту і здебільшого там і продовжують жити. Тому ми, звичайно, стимулюємо наше молоде покоління для того, щоб дати йому перспективу в Україні.
Але тут мова йде не тільки про освіту, а і про соціально-економічні можливості потім нашим дітям з національних меншин навчатися і мати можливість бути забезпеченими роботою, створювати сім'ї тощо.
Читайте также: Реформа образования: что будет новенького? Весь список
Тут ціла комплексна проблема. З іншого боку, існують міжнародні стандарти, які мають дотримуватися Україною, як членом Ради Європи, як членом багатьох міжнародних світових організацій, і зрештою, як країни, яка намагається інтегруватися в ЄС.
Президент Порошенко звернувся до Міністерства закордонних справ і Міністерства освіти з вимогою провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи та Венеціанською комісією щодо відповідності закону про освіту Мовній хартії. Це будуть рекомендації щодо відповідності закону?
— Документам, що стосуються забезпечення прав національних меншин в ЄС, так.
А якщо рекомендації будуть позитивними в бік України? Або якщо негативним, то в закон потрібно буде вносити зміни?
— Я вчора слухала міністра освіти Гриневич, і мені дуже сумно, що міністр говорить про те, що в України немає зобов'язань перед Радою Європи по всіх спірних з точки зору конституційних стандартів законодавства звертатися за експертизою відповідно до європейських структур.
Насамперед, до Венеційської комісії, європейської комісії "За демократію через право", яка є основним експертним органом європейським у галузі конституційних стандартів.
Я вам скажу, що вже багато років, як тільки ми розпочали інтеграційний процес до Європи, ми мали зобов'язання перед тим, як ухвалювати у парламенті достатньо спірні з точки зору застосування європейських стандартів положення, звертатися за відповідною експертизою.
Перед тим, а не після того, коли парламент ухвалить відповідні закони, викличе таку негативну реакцію зовнішнього світу, всередині країни, а потім ми будемо звертатися. Ви самі, ставлячи мені питання, зауважили, що рекомендації європейських структур, звичайно, є нормами м'якого права, і мають рекомендаційний, а не обов'язковий характер для України.
Тому мені здається, що можна було цілком уникнути відповідного конфлікту, передавши відповідні положення на експертизу до європейських структур перед схваленням закону.
Читайте также: "Забудьте об интеграции в Европу". Языковая вражда Украины и Венгрии
Напомним, глава МИД Петер Сийярто распорядился, чтобы венгерские дипломаты не поддерживали ни одной украинской инициативы в международных организациях, а также, что Венгрия отныне не будет поддерживать важные для Украины решения.
А эксперт-международник Владимир Кушниренко, комментируя закон об образовании, заявил, что он стал последней каплей, и ухудшение отношений со странами ЕС — целиком результат недальновидной политики украинской власти.
