РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
В Раде зафиксировали очередной антирекорд. В течение сентября один депутат в среднем принял участие в четверти голосований — а это самый низкий показатель за 2017 год. Об этом сообщает Комитет избирателей Украины.
Также отмечается, что в целом регулярно, то есть более чем в половине случаев, голосовали лишь около семидесяти депутатов.
Работу Верховной Рады проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог, эксперт аналитической группы "Левиафан" Николай Мельник.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як би ви прокоментували таку статистику Комітету виборців України?
— Статистика об'єктивна і вона відображає лише те, що у наших народних обранців досі не з'явилась жодна ані політична культура, ані повага до свого виборця. Ситуація з такою великою кількістю прогулів пояснюється тим, що більшість депутатів вирішила, що якщо їхніх поправок немає до конкретного законопроекту, то і не треба приходити до зали. І як ми знаємо, другий сесійний тиждень розглядається комплексний законопроект, який має на меті внести нову редакцію трьох кодексів процесуальних і, відповідно, лише близько 80 депутатів подали туди правки, дехто відкликав, а інші прости вирішили не приходити.
Зараз передбачені санкції? Як вони застосовуються до нардепів?
— На минулій сесії Андрій Парубій анонсував, що він буде вносити пропозиції щодо змін до регламенту, щоб людей, які не ходять до сесійної зали, людей, які не голосують їх залишали без зарплати, тобто така ініціатива була. Наскільки ця ініціатива буде реалізована в цьому місяці, я не впевнений. Чи буде продовжена та практика, коли депутатів, які прогулюють роботу, їхні прізвища будуть публікуватись, сподіваючись на моральний осуд, я, знову ж таки, не впевнений. На мою думку, доки не буде змін до регламенту, доки за такі прогули не буде відповідальність така, як зняття мандату з цієї ситуації наразі ми жодним чином не впораємось, тому що у депутатів продовжується доволі низька політична культура та повага до свого виборця.
Тобто ці тенденції будуть зберігатись та продовжуватись надалі?
— Абсолютно так, тому що дуже складно депутатам пояснити, що на роботу все ж таки треба ходити і треба брати участь в обговоренні, тому що наразі виникла доволі парадоксальна ситуація, коли депутати ставлять на підтвердження правки, які пройшли комітет, а через те, що людей у залі немає, відповідно, ця правка на підтвердження не йде. Провалюють, залишають редакцію першого читання, яка абсолютно вже не кореспондується з тим, що голосували у другому читанні, в том числі, і в залі, відповідно, ламається сам законопроект, відповідно, наразі вже чітко не скаже, чи буде взагалі проголосована судова реформа, тому що ситуація з правками саме через прогули депутатів доведена до абсурду.
Про яку долю і підтримку судової реформи можна говорити?
— Щодо судової реформи були політичні домовленості, що, в принципі, провалять ці правки «Батьківщина» і потім проголосують за той текст, який підготував комітет. Але через те, що «Батьківщина» хоче поставити на підтвердження ті правки, які підготував комітет, відповідно, законопроект доволі сильно змінився і чи він буде проголосований, ніхто не знає, тому що наразі його можна проголосувати лише в тому випадку, якщо з голосу внести правку, відтермінувати його вступ в силу десь до 2019 року, щоб у нас був рік на те, щоб внести зміни на те, що проголосували. Це єдиний механізм, який я бачу. Щодо пенсійної реформи, то досі немає голосів, тому так доволі обережно намагаються це питання якось вирішити, але, з іншого боку, ця прірва між сесійними тижнями буде використана Володимиром Гройсманом для посилення медійних атак для своїх опонентів і він буде переконувати, що насправді пенсійна реформа, де людям будуть пропонувати пропрацювати до 63 років все ж таки дуже вигідна українцям і призведе до підвищення пенсій.
Читайте также: Опрос депутатов: голосование за реформы превратили в фарс
Павло Розенко заявив, що уряд підвищить пенсії, навіть якщо у ВР не ухвалять пенсійну реформу, а Гройсман сказав, що піде у відставку, якщо пенсійну реформу не приймуть. Як би ви прокоментували ці заяви?
— Щодо підвищення пенсій треба дивитись, відповідно до чого вони будуть підвищені. Щодо йти у відставку, якщо Володимир Борисович піде на такий крок, це буде для нього просто старт нової політичної кар'єри, але, знову ж таки, це буде означати, що Гройсман не впорався з головною задачею прем'єр-міністра. Він не змін легітимізувати коаліцію. Тобто якщо ми кажемо, що у нас є коаліція, в якої є уряд і притому всьому немає 226 голосів, відповідно, коаліція не існує не де-факто, ні де-юре, по де-юре там взагалі великі питання. Особисто для Гройсмана насправді це буде не так вже й погано. Я не скажу, що і для України це буде крах.
К слову, проблема Верховной Рады — не в отсутствии плана работы, а в кнопкодавстве и нежелании депутатов посещать пленарные заседания. Такое мнение в эфире Голоса Столицы выразил политолог Сергей Белашко.
