РИА Новости Украина — Радиостанция Голос столицы
Президент Украины провел встречу с американским президентом Дональдом Трампом на полях 72 Генассамблеи ООН в Нью-Йорке. Встреча глав обоих государств проходила без журналистов.
В результате Петр Порошенко подытожил: "Чрезвычайную важную роль играет встреча с нашим партнером — США, и я бы хотел отметить несколько важных ее составляющих. Для меня как для президента Украины, я думаю, что для всех украинцев было очень важно услышать полную, очень мощную поддержку реформ, которые проходят в Украине, и позитивную оценку результатов, которых мы этими реформами достигли.
Важная позиция, что США полностью поддержали предложения Украины, мои предложения, которые были озвучены еще в 2015 году, по размещению на востоке Украины, на оккупированной территории, миротворцев с мандатом Совбеза ООН, я подчеркиваю — украинской позиции, которая предусматривает мандат на всю оккупированную территорию на востоке Украины, включая неконтролируемый участок украино-российской границы.
Мы подробно обсудили экономическое сотрудничество, и особенно приятно отметить большой успех по первому размещению украинских суверенных облигаций на мировых рынках, и спрос большой, который был на украинские ценные бумаги. Инвесторы долларом голосуют за успех и доверие к украинским реформам, и мне было приятно, что значительное количество из числа этих инвесторов были американские компании".
Заявление Петра Порошенко в эфире радиостанции Голос столицы прокомментировал международный обозреватель Владимир Воля.
(текст публикуется на языке оригинала)
"Ми бачимо, що, мабуть, переговори з американською командою були доволі інтенсивними, бачимо, дещо напружений, але головне — результат.
Що ми можемо однозначно говорити, що, дійсно, я думаю, була непроста розмова відносно реформ. Чому непроста? Тому що певною мірою вже ті чи інші зауваження з іншого боку американською стороною були озвучені і Рексом Тіллерсоном, коли він був із візитом у США, але були і позитивні оцінки.
Що стосується безпекових питань, то тут ми бачимо якраз головне, щоб підтримали в повному обсязі бачення України відносно того, як повинен бути розміщений мандат миротворчої місії. Але тут ще можуть бути нюанси по певних складових», — пояснив Володимир Воля.
Зустріч Порошенка і Трампа прокоментувала також експерт-міжнародник Ганна Шелест.
Воля: Президент сказав, що команда Трампа підтримала в повному обсязі пропозиції українців щодо миротворців. З точки зору кулуарів американських, яке ставлення до української позиції, і наскільки там, дійсно, є повномасштабна підтримка?
Шелест: Поки що немає чітко деталей, тому що головна теза, яку підтримують США, є в тому, що це повинні бути не лише миротворці, які будуть оберігати місію ОБСЄ і стояти на лінії розмежування, а забезпечувати безпеку та покривати всю територію.
Тобто, з одного боку, це співпадає з українською позицією, з іншого боку, це дуже неконкретно, тому що це все ще не передбачає, який саме мандат буде тут стояти. Але це вже сильно відрізняється від української позиції.
Будемо відверті, українське питання — лише одне із десятка топових питань не тільки на Генасамблеї, а й в США. Тому увага, особливо американських експертів більше зараз прикута до голосувань, які відбуваються щодо медичної реформи, щодо урагану, щодо інших питань, і КНДР, звичайно, тому що це топ-тема останніх тижнів. Але Україна залишається вузьким питанням для фахівців, які займаються цією тематикою.
Воля: З огляду на настрої в українському суспільстві, політикумі, експертному середовищі наскільки реально виглядає, що миротворча місія таки буде? Наскільки реальним може бути, що замість 6-8 місяців технічна оцінювальна місія пробуде місяць-два, візьме матеріали ОБСЄ і зробить висновки?
Шелест: Ні. Питання шість-вісім місяців — це не для місії, яка сюди приїде з боку ООН для того, щоб вирішувати. Це загальний процес, який йде від прийняття рішення безпосередньо Радою безпеки ООН до того, як прораховуються, скільки людей потрібно, вони приїжджають, який мандат, потім йдуть запити до країн, які можуть надати миротворців, і вже відправка миротворців.
Тобто коли говорять про шість місяців, говорять про цей логістичний, достатньо довгий ланцюжок перед тим, як самі миротворці вже прибудуть на територію України. З цього часу, скільки займе безпосередньо у місії, яка приїде оцінювати ситуацію, вона може і за два-три дні впоратись, умовно.
Її приїзд — це не найголовніше в цьому ланцюжку, що може зайняти найдовший час. Найдовший час — це поки будуть вирішувати держави — члени ООН, яких миротворців, скільки, як вони можуть надіслати, і поки вони будуть переправляти з території своїх країн до України.
Воля: Наскільки багато миротворців і грошей можуть дати під місію американці?
Шелест: У даному випадку бюджет миротворчої місії — це окремий бюджет, який є в секретаріаті, він повинен бути затверджений. Він затверджується лише після мандату і вирішення, скільки людей. На сьогодні у всьому світі на 110 тисяч миротворців є лише 74 миротворці США, громадянина США. Тому ми не очікуємо безпосередньо саме американських військових, хоча, в той же час, американський уряд є одним із найбільших контрибуторів саме фінансових до миротворчого бюджету.
Скільки це буде коштувати, залежить суто від функції і від кількості людей. На сьогодні, щоб ви уявляли, найбільші місії, які є в Конго, 19 тисяч миротворців, їх річний бюджет більше одного мільярда доларів США.
Але є набагато менші місії, але все рівно ми говоримо, беручи до уваги український контекст: спочатку мандат, чим саме займатись, а вже після цього можна рахувати, скільки це буде коштувати і скільки людей потрібно.
Воля: А що з історією із Саакашвілі? Чи обговорювали це президенти, може, в кулуарах десь з американськими політиками. Я думаю, що президент Трамп, може, і не піднімав цю тему — тему Саакашвілі?
Шелест: Я думаю, що якщо ми говоримо про Адміністрацію Трампа, то навряд чи вони будуть зациклюватись на такому питанні, саме як пан Саакашвілі, скоріше, можливо, про певну дестабілізацію, яку можуть викликати дії такі, як відбулись на кордоні, що, звичайно, якби не дає позитиву взагалі, в тому числі, і щодо державної безпеки, тому що кордон — це питання державної безпеки.
Читайте также: Что Порошенко хочет от ООН, и только?
Тобто, я думаю, що це десь так могло йти, скоріше, кулуарно, однак на зустрічі, яка відбувалась між двома президентами, був достатньо серйозний порядок денний, не тільки миротворці, а й фінансова допомога, й інші питання, щоб приділяти увагу ще пану Саакашвілі.
Напомним, политолог-международник Антон Кучухидзе подчеркнул, что Украина только критикует российскую инициативу по введению миротворцев на Донбасс, но свой план в публичном доступе так и не представила.
