наверх
23.10.201720:19
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

Эксперт: президент Румынии не поехал в Украину - страхуется от критики

Реформа образования: демарш Румынии и Венгрии (257)

(обновлено: )60534
Неоднозначность Хартии дает повод Румынии, Венгрии, Греции и Болгарии критиковать Украину за закон об образовании, а нашей стране оправдываться, считает эксперт Евгений Ярошенко.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос столицы

Президент Румынии Клаус Йоханнис отменил визит в Украину и встречу с премьер-министром Владимиром Гройсманом в связи с принятым Верховной Радой законом "Об образовании". Об этом заявил президент страны на пресс-конференции в Нью-Йорке после сессии Генассамблеи ООН.

Также он отменил прием председателя парламента, назначенный на конец сентября и таким образом, как выразился румынский лидер, передав дипломатический сигнал. Ранее бойкот нам объявили венгры. Министр иностранных дел Венгрии Петер Сийярто считает его "стыдом и позором".

Он сообщил, что венгерские дипломаты не будут поддерживать ни одной украинской инициативы в международных организациях. На всех форумах ООН, ОБСЕ и Европейского союза Будапешт будет поднимать вопрос о внесении поправок в языковую статью закона Украины об образовании. Украинского посла с объяснениями к себе вызвал и МИД Польши.

Последствия и пути решения конфликта в эфире радиостанции Голос столицы прокомментировал эксперт-международник, представитель Международного центра перспективных исследований Евгений Ярошенко.

(текст публикуется на языке оригинала)

Правильно вважати, що певні українські закони можуть настільки впливати на міжнародну політику і глобальну дипломатію?

— Поки що цей новий закон вплинув на відносини з чотирма державами, які прагнуть так чи інакше за допомогою міжнародних інституцій захищати культурні права своїх нацменшин. Це передусім впливає на відносини з Угорщиною, Румунією, Болгарією та Грецією.

Однак, якщо з трьома країнами Україна має останнім часом або не дуже позитивну динаміку відносин або ці відносини є доволі нейтральними, то у випадку з Румунією тут дуже тривожний сигнал. Тому що Румунія, мабуть, донедавна була єдиним сусідом України, з якою вдалося поглибити співробітництво, чого не скажеш про інших сусідів.

І з Румунією вдалося, попри історичні протиріччя, попри образу та суперечку навколо шельфу в Чорному морі, вдалося доволі сильно підвищити рівень довіри. Однак, закон про освіту став дуже сильно політизований.

Чому він викликає такий резонанс в світі?

— Ці країни посилаються, мовляв, що Україна порушує статтю Європейської хартії про регіональні мови або мови національних меншин. Однак, ця Хартія містить широке тлумачення.

Там є положення на кшталт того, що держава зобов'язана забезпечити право представників, тих, хто володіє іншою мовою, на дошкільну освіту, шкільну освіту, професійно-технічну освіту. Однак тут не зазначено, як саме має забезпечити — чи відкривати спеціалізовані школи, приватні установи, чи фінансувати з державних програм. Як мінімум, не забороняти. Однак, які саме механізми забезпечення і за допомогою яких ресурсів тут не прописано.

І тому це дає підставу Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії критикувати Україну за це. Однак, в той же час дає Україні можливість виправдовуватися, що цей закон не порушує права інших нацменшин.

Чи потрібно виправдовуватися?

— Це питання, на жаль, може роздмухуватися зовнішнім гравцем. Передусім мова йде про Росію, яка буде намагатися в Раді Європи, в ОБСЄ порушувати питання про права національних меншин, мовляв, що в Україні порушуються не лише права російськомовних, а і також представників інших національностей. І таким чином буде використовувати конфлікт України з іншими державами східної Європи щодо мовного питання в своїх інтересах, намагаючись таким чином похитнути підтримку України з боку деяких держав.

І тут Румунія може бути важливою ціллю Росії, оскільки серед країн центральної та східної Європи вона має доволі міцну і жорстку позицію щодо України на кшталт такої, що займають Польща чи країни Балтії. І тому вигідно буде Москві похитнути відносини Києва і Бухареста.

Але тут ми бачимо реакцію президента, який скасовує візит. Чи може піддаватися впливу чиновник настільки високого рангу?

— Тут було його суверенне рішення, як голови держави. Зрозуміло, що якби він дозволив собі поїхати, здійснити візит до України, це б викликало дуже сильну негативну реакцію в румунському політикумі і суспільстві. І тому з цих міркувань він вирішив скасувати візит.

Тобто під тиском обставин?

— Так, бо він так чи інакше зобов'язаний був якось на це реагувати. Бо це розглядається як недружній крок. А недружній крок - це крок, який формально не порушує якісь міжнародні зобов'язання, однак призводить до погіршення політичних відносин між державами.

Однак, тут я би не сказав, що ситуація катастрофічна з Румунією, бо звісно, перші кілька місяців буде таке неприємне охолодження. Однак є багато питань, які можуть перевести питання освіти на більш конструктивні рамки співробітництва.

Тут передусім військове співробітництво, бо Україна останніми роками пропонує ідею створення тристоронньої флотилії з Румунією та Болгарією. Тому це також питання торгівлі. І тут є можливість, незважаючи на історичні, мовні протиріччя.

І знайти спільну мову?

— Так, в східній і центральній Європі є такі приклади. Наприклад, Литва теж дуже часто приймає такі кроки, які викликають негативну реакцію Польщі. Однак, тим не менше, регіональне середовище і спільні безпекові виклики вони призводять до того, що сторони тим не менше тримаються тісного співробітництва.

Читайте также: Операция "Выборы-2019". Главный экономический секрет власти временщиков

Напомним, отношения между Украиной и Венгрией накаляются из-за принятого Верховной Радой закона об образовании. Эксперт-международник Владимир Кушниренко считает, что ухудшение отношений со странами ЕС — результат недальновидной политики украинской власти.

Темы дня