РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Отношения между Украиной и Венгрией накаляются из-за принятого Верховной Радой закона об образовании.
Министр иностранных дел Венгрии Петер Сийярто считает его "стыдом и позором". Об этом заявил пресс-секретарь МИД этой страны Тамаш Менцер. Также он сообщил, что венгерские дипломаты не будут поддерживать ни одной украинской инициативы в международных организациях.
На всех форумах ООН, ОБСЕ и Европейского союза Будапешт будет поднимать вопрос о внесении поправок в языковую статью закона Украины об образовании. Ведь, по мнению официальных представителей Венгрии, 150 тысяч человек в Украине не смогут получить образование на родном языке — венгерском.
В понедельник, 11 сентября, глава МИД Венгрии планирует встретиться с послом Украины в Венгрии Любовью Непоп и обсудить эту ситуацию и пути ее решения.
К чему приведет обострение венгерско-украинских отношений, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт-международник, кандидат политических наук Владимир Кушниренко.
Наскільки для нас критична втрата угорської підтримки чи угорської лояльності у міжнародних організаціях?
— Мені, скоріше, здається, що це треба розглядати навіть не втрату угорської підтримки чи достатньо хороших відносин, хоча ми знаємо, що це не зовсім так, все набагато складніше. Але ж ми спостерігаємо певну тенденцію. Те, що в України дуже непрості, і вони погіршуються, відносини принаймні з трьома зараз країнами ЄС… По-перше, це Польща — війна ідеологій, війна історичної пам'яті. Потім традиційні проблеми з Румунією: згадаємо і арбітраж по шельфовим територіям, і те, що програла Україна проблеми з Північною Буковиною. Ми знаємо, що Румунія це піднімає, і там є достатньо сильні політичні сили, які зараз дуже сильно стимулюють питання з приводу Великої Румунії, об'єднання з Молдовою тощо. Тобто це проблема, може, на так актуалізована зараз, як інші, але ж вона є. І ще зараз проблема традиційно з Угорщиною. По-перше, там з кордонами, з угорською меншиною, але зараз вона актуалізувалася в освітній сфері, тому що це дуже сильно б'є по такій загальній, широкій Угорщині з приводу своїх етнічних меншин в інших країнах. Зокрема, не тільки в Україні, і там з Румунією є питання також там в Трансільванії традиційно, де мешкає компактно угорська меншина. Тобто ми зараз спостерігаємо цілу тенденцію проблем, які виникають внаслідок певної політики і внутрішньої, і звичайно, яка пов'язана, і зовнішньої.
У Польщі перші особи казали не плутати питання національної ідентифікації в Україні зараз. Але це не може бути приводом для погіршення відносин, тому що вони набагато більше важать, ніж ці історичні проблеми. А щодо Угорщини дуже різка реакція на це — і відмова від підтримки ініціатив, і заява сама по собі була різка. Чому так різко?
— Тому що це абсолютно логічний наслідок певних дій. Навіть губернатор нашої Закарпатської області Москаль — далеко не профан, людина, яка достатньо добре знає регіон і обізнана в усіх перипетіях як внутрішнього політичного життя країни, він дуже різко висловився з приводу цього. Навіть закликав президента до ветування подібного закону. Мені здається, що Москаль точно не відстоював інтереси Угорщини, а все ж таки він — очільник області, яка знаходиться на кордоні з Угорщиною, і розуміє всі перипетії і особливості регіону. Ми не будемо казати, хто правий, хто не правий в цій ситуації. Але в Угорщини чітка політична лінія, яку вони проводять тривалий час. І вони не в перший раз звертають увагу на свою етнічну групу в Україні, я не думаю, що це було так неочікувано. Потім, не забувайте, що угорці фінансують і угорські школи, і допомагають, створюють умови до навчання потім в Будапешті, і намагаються якось більш розвивати в самій Україні це. Тобто в них є своя політика, якої вони дотримуються.
Звичайно, що подібні дії, подібні законопроекти, які прийняла Рада, це ставить хрест на дуже багатьох ініціативах, які з боку того ж самого уряду Угорщини є дуже важливими. Тому що це питання звучить в Угорщині вже давно. Це захист своїх єдиноплемінників, тобто в різних країнах. Тобто оце все призвело до такої реакції. Тобто Угорщина була, знаєте, як пружина, щоб вибухнути в якийсь момент. От у нас зараз так і відбулося. Я не хочу, звичайно, драматизувати ситуацію, що це буде у щось розгортатися. Мені здається, що є певна межа подібним заявам, що це, скоріше, на межі такої дипломатичної буде. Потім будуть медійні баталії в угорських ЗМІ, в українських ЗМІ. Але ж коли приймаються рішення, ми живемо не в ізольованому світі, і кожна країна, яка знаходиться біля нас, має свою якусь специфіку. Але ж я хочу підкреслити оцей момент дуже важливий, що різка реакція Угорщини в даному випадку не є якоюсь непередбачуваною. Вона логічно виходить з логіки останніх років взаємовідносин між Україною та Угорщиною. Так, там трішечки є емоційний наплив, але по суті неочікуваності тут немає.
Читайте также: Язык изъять! Русскоговорящие регионы Украины в тени реформы образования
Напомним, глава МИД Сийярто распорядился, чтобы венгерские дипломаты не поддерживали ни одной украинской инициативы в международных организациях, а также, что Венгрия отныне не будет поддерживать важные для Украины решения.
