РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
В первый день после каникул депутаты поссорились из-за реформы образования. Одним из камней преткновения стала языковая поправка, которая будет определять, каким образом должно осуществляться обучение в школах нацменьшинств.
Консультации фракций длились несколько часов, в результате горячих дискуссий депутаты пришли к согласию, и Верховная Рада приняла законопроект "Об образовании". За такое решение проголосовали 255 народных депутатов.
Ход голосования в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала одна из разработчиков концепции "Новой школы", советник министра образования Украины Оксана Макаренко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому обговорення і безпосередньо голосування за реформу освіти виявилось настільки складним? Чому процес йде з таким скрипом?
— Це дуже масштабна реформа, вона торкається понад 20 мільйонів жителів України, ті, що або мають дітей і студентів у системі освіти, або вони в якийсь спосіб викладають і вболівають за них. Тому ця реформа дуже масштабна. Вона торкається всіх рівнів освіти, починаючи від садочку, закінчуючи вищою освітою і освіти протягом життя. Тому це дуже масштабний проект. Між першим і другим читанням депутати подали понад півтори тисячі поправок, і цілий день іде підтвердження тих поправок, які не врахували або частково врахували, якісь поправки підтверджуються. Дійсно, каменем розбрату стало мовне питання, але після консультацій, після фракцій дійшли формулювання, яке всіх влаштувало, і сподіваюсь, воно вже не стане таким, що не дасть проголосувати в цілому за закон.
До проекту закону подали 1705 поправок. Чому йдеться про таку кількість? Виходить, що реформа зовсім сира?
— Ні, їх всі опрацювали ці поправки в комітеті, і комітет збалансував його, і проголосували вони одностайно ще раніше. Зараз виносяться окремі поправки, зокрема, мовного питання і питання з так званою професійно-технічною освітою щодо способів їх фінансування. Нагадаю, що раніше профільним законом його віддали на фінансування на місця на рівень громад, і потім вносились правки щодо того, що, наприклад, освітня складова, яка гарантована Конституцією України всім абсолютно дітям, вона має бути профінансована державою через освітню субвенцію. Там були певні розбіжності щодо того, чи можна створювати спільні підприємства між ПТО і приватними підприємцями щодо утримання цих закладів, і по тому ще йде дискусія зараз.
Чи можна було передбачити таку реакцію депутатів й провести попередні консультації?
— Консультації проводились. Майже по всіх питаннях є згода, крім Опоблоку, який в цілому сказав, що не будемо голосувати, тому що не будемо, і з цим важко щось зробити, тому що вони принципово проти того, щоб голосувати разом. Їх аргументи стосуються того, що ми хочемо реформ, ми відчуваємо необхідність, але голосувати не будемо, тому що бачимо світ по-іншому.
Врешті Верховна Рада підтримала реформу освіти. Це можна вважати позитивом?
— Це велика перемога, тому що цей закон відкриває шлях до реформ, зокрема, всередині освіти, там, де взагалі ці всі зміни не те що назріли, їх не можна відкладати надалі. Там міняється повністю система управління освіти, контрольні функції міняються, забираються вони в місцевих влад і створюється агенція контролю якості освіти, яка буде надавати рекомендації закладам, як покращити якість, а не карати вчителів за те, що він якось не так провів урок. По-друге, там міняється система фінансування, більш прозорими стають заклади освіти. Це такі певні запобіжники щодо корупції, яка виникає під час збору батьківських коштів, цих так званих благодійних внесків, тобто абсолютно прозора система фінансування. Третій момент – там закладається повністю система перенавчання, сертифікації, мотивації для вчителів, бо це дуже важливо, як підняти їм заробітну плату, як їх перенавчити, тим, хто проходить добровільну сертифікацію, дається 20% до зарплати, а також міняється система інституцій, які можуть перенавчати вчителів і це теж розширює шлях до оновлення самої концепції педагогічної освіти. Звісно, що всі ці речі не тільки в законі, вони ще будуть низкою нормативних документів виписуватись: постановами Кабміну, профільними законами, зараз почнеться робота над ними, але все одно основні базові принципи дають можливість рухатись далі.
Також про переваги прийнятого закону про освіту в ефірі "ГС" розповів директор спеціалізованої школи №148 міста Києва Сергій Горбачов.
Як ви ставитесь до сьогоднішнього голосування нардепів? Ухвалили освітню реформу. Ви вважаєте це позитивом?
— Звичайно. Це дуже великий позитив, це дуже великий крок уперед, хоча, звичайно, у законі багато таких речей, які мене не задовольняють, наприклад. Тут є певні моменти, і питання в тому, що подібний закон, рамковий, який стосується кожного громадянина, він за замовчуванням не може бути ідеальним. Завжди знайдеться зіткнення інтересів, зіткнення груп, які будуть незадоволені тим чи іншим параметром, якоюсь статтею закону. Це абсолютно нормально. Це демократичне суспільство, де стикаються різні думки, і те, що врешті-решт вдалось знайти компроміс і проголосувати цей важливий закон, я вважаю величезним досягненням.
Три головні плюси закону?
— Я поки що не бачив остаточну версію, але на загал можу сказати: головне – це те, що ми врешті-решт маємо нормальну законодавчу базу для подальших позитивних змін в реформі освіти, бо те, що ми мали до цього моменту, дуже заважало. Я дуже сподіваюсь на норми, які прописані в законі стосовно автономії навчальних закладів, стосовно нового формату підготовки і атестації, сертифікації вчителів. Дуже важливо те, що ми визнали, що ми європейська країна і рівняємось не на Росію, а беремо за зразок кращі зразки якісної освіти, яка вже давно у всьому світі — 12, а то і 13 років, бо 11 років, які ми маємо зараз, занадто перезавантажені діти, і це ще один момент, який також закладений в законі. Нам треба переглядати зміст освіти, робити її більш пристосованою до сучасного життя, більш орієнтованою на життя, надати більшу вагу точним, природничим наукам, але не напихати просто інформацією голови дітей, а робити якісні зміни, які враховують сучасний розвиток технологій.
Назвіть три пункти, які не дуже добрі для освіти.
— На мій погляд, я би був більш радикальним стосовно, скажімо, роботи вчителя, які вимоги ставляться до вчителя, бо я бачу, що цей закон досить суттєво обмежений чинним трудовим законодавством і зберігається, наскільки я розумію. Така норма для школи, як безстрокова трудова угода для вчителя, тобто вчитель попрацював там років 10-15, а потім його переводять на безстрокову угоду, і він перестає, може таке статись, що він перестає працювати, а звільнити його неможливо, і це дуже мене не влаштовує як практика, бо маємо сумні приклади цього. Окрім того, на мій погляд, недостатньо чітко прописано, і я розумію, що це наслідок компромісу, не прописано структуру управління освітою, тобто зараз дуже багато говориться про те, що структура освіти дуже застаріла, і вона не відповідає сучасним вимогам. Закон декларує те, що не буде тепер управління освітою, буде тепер допомога освіті в тому, щоб школи працювали гарно, але це досить розмито прописано, і тут буде дуже залежати від позиції місцевої влади, чи буде вона створювати управління або департаменти освіти, якими повноваженнями буде їх наділяти, таке інше. Я вважаю, що це треба було прописати в законі, прямо заборонити, певні рівні управління освітою просто неефективні, вони застарілі і не можуть бути нормальним інструментом для організації освіти.
Читайте также: Соцсети о реформе образования: действительно, зачем стипендия студентам?
Напомним, ситуация с мусором во Львове повлияла на выбор темы первого урока в школах, сообщил спецкор Андрей Галицкий, а в Днепре, несмотря на сокращенные линейки, уроки провели полноценные, сообщила корреспондент Наталья Гусак.
