РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Остатки средств на Едином казначейском счете в августе выросли на 17 миллиардов гривен и теперь составляют чуть более 61 миллиарда. Данная сумма является рекордно большой и превысила в 2,5 раза прошлогодний показатель.
Остатки средств на корреспондентских и транзитных счетах банков в августе также увеличились, но не так значительно — на 1%. Кроме гривневых средств, правительство также располагает валютой, но данные о валютных остатках пока отсутствуют.
Скорость накопления средств на Едином казначейском счете прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы экономист, эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яку роль відіграють залишки коштів на казначейському рахунку?
— Це якраз те, що залишається через, з одного боку, невиконання поточного розпису, з іншого — за рахунок збільшення доходів державного бюджету через інфляцію. З одного боку, через зменшення фінансування дефіциту бюджету Пенсійного фонду, тому що через підвищення номінально заробітних плат доходи Пенсійного фонду теж зростають. Десь мільярдів 10-11 вони можуть абсолютно спокійно за цей період досягти, тобто січень-липень, покрити за власний рахунок.
Сезонний фактор відіграє якусь роль?
— Ні, скоріше відіграє роль той фактор, що за різними державними програмами і, наприклад, різні державні компанії, з одного боку, виконують по видатках, а, з іншого, наприклад, як "Укравтодор" недофінансують боргові зобов'язання. Тобто тут платимо, а тут ні. Разом виходимо на те, що в нас акумулюються кошти і в такий спосіб за рахунок акумулювання коштів ці гроші не працюють. Вони для чогось акумулюються. Я не політолог і не знаю, задля чого можуть бути ці кошти акумульовані: або під так звані реформи, які мають бути проголосовані з подання уряду найближчим часом, або задля того, щоб профінансувати так звані реформи. Але це буде потім зрозуміло вже в грудні, але зараз якісь кошти будуть.
Але на реформи виділяють переважно кошти європейські партнери. Це гроші переважно у грантах.
— Давайте відділемо фантастику від реальності. Жодної копійки нам ніхто ні на які реформи не дає. Жодної копійки ви не знайдете, витрачені на реформи. Всі західні гранти виділяються лише на те, щоб оплачувати роботу західних консультантів в Україні і все. Нащо ці так звані консультанти. Тому що рівень їхній так званої фахової підготовки десь нижче плінтуса. Витратили ці гроші в Україні частково на те, щоб тут поїсти, винайняти житло і все. Це єдині гроші, які можуть бути витрачені Україною. Більше жодної копійки на реформу не йде.
Це таке освоєння зайвих грошей?
— Яких зайвих грошей? Гроші, які європейська спільнота дає сама собі, іноді залучаючи до цього процесу українських чиновників, які теж можуть отримувати додаткові кошти у вигляді певних премій за експортну роботу, але це ж не означає, що ці гроші пішли на реформу.
Чому вже другий рік поспіль в уряді роблять акцент на тому, що платіжний баланс зводять з профіцитом?
— Якщо щось зведено з профіцитом, це означає, що або у нас настільки покращилась ситуація в економіці, тобто має бути відповідний підйом, або є запланований дефіцит по видатках, який чомусь не прописали одразу в бюджеті.
Ви більше до чого схиляєтесь?
— Безумовно, до другого варіанту. Бо якби в Україні профіцит бюджету був через економічний підйом, то це б побачили всі. Ви десь бачите економічний підйом? Давайте не плутати зростання цін з економічним підйомом. Це різні речі.
Читайте также: Супрун: экономика без рук и ног, но все рады росту волос
Невеликий підйом відзначають і зарубіжні агенції.
— Запрошую фахівців будь-яких зарубіжних агенцій в Україну і спробую перевірити те, що вони десь помічають. Гарантую, що після місяця, проведеного в Україні і прожиття на середню українську зарплату їхні рожеві окуляри будуть зовсім іншого кольору.
Отже, позитиву в Україні немає, але говорять про закумульовані гроші?
— Так, ось на що гроші закумульовані. Це, скоріше за все, питання все ж таки до політологів, не до економістів. Отже, можу припустити, що в такий спосіб уряд намагається завчасно зреагувати на можливу ситуацію з неплатнею в галузі ЖКГ, тому що наразі навіть після ухвалених ВР і підписаних президентом змін до бюджету в липні цього року грошей, які виділяються на субсидії, не вистачить не лише на субсидії, а навіть на те, щоб покрити боргові зобов'язання уряду за попередній опалювальний сезон. Тобто загалом на цей рік навіть зі змінами на субсидії передбачено трохи більше 61мільярда гривень, а потреба в субсидіях близько 100 мільярдів гривень. Дивіться, що майже 80% того, що зараз закумульовано на єдиному казначейському рахунку, воно може просто піти на те, щоб покрити борги попередніх періодів і профінансувати субсидії. Це можливе припущення. Я не можу сказати, що так воно і буде.
Як змінилася структура українського експорту та імпорту за останні два роки?
— По експорту, безумовно, змінилася. Стали набагато більше продавати сировини, ніж готової продукції. В імпорті трохи менше стало споживати енергоносіїв, тому що промисловість не працює і, відповідно, вони в такій кількості не потрібні. Трохи побільшало промислових товарів загального вжитку, тому що Україна як майже не забезпечувала себе промисловими товарами, так і не забезпечує.
Чи впливає такий стан фінансів на економічний розвиток та яким чином?
— Де ви бачите розвиток? Розвитку немає і не може бути, оскільки жодна державна політика не сприяє розвитку. Україна не гарантує, по-перше, дотримання чи забезпечення прав власності будь-якої на будь-що. По-друге, в нас чи не найскладніша в світі податкова система. Кількість регуляторних актів, можна сказати, що вона чи мала, чи велика — це залежно від того, з чим порівнювати. Але будь-який бізнес погодиться з кількома тисячами регуляторних процедур, які він має пройти, де він може заробити на один вкладений долар десять. Якщо він на один вкладений долар заробить собі збитків через виконання всіх вимог і процедур, то він сюди не піде. Відповідно, в Україну бізнес не піде і не йде, хіба що певні спекулянти, які граються на курсі валют, так можуть прийти. Можуть бути окремі ринки, де можна швидко, впродовж півроку щось заробити і все. А вкладати сюди гроші ніхто не буде, тому що якщо законодавство фіскальне в країні змінюється чи не кожного місяця і кожний квартал обов'язково щось зміниться, неможливо розрахувати свій план не те що на п'ять-десять років, а навіть на рік, не буде ніяких інвестицій. Тому розвитку не буде.
Ранее политолог Алексей Якубин в эфире "ГС" отметил, что либерализация визового режима с ЕС пока работает в образцово-показательно формате из-за повышенного внимания СМИ.
