РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Проект госбюджета на 2018 год предусматривает продление децентрализации и укрепление местных бюджетов, заявил министр финансов Украины Александр Данилюк.
Кроме этого, по его словам, приоритетом формирования главной сметы страны будет повышение социальных стандартов и стимулирование промышленности, создание новых рабочих мест.
Стоит напомнить, что Минфин в июле начал работу над проектом госбюджета на 2018 год. Он базируется на среднесрочной бюджетной резолюции на 2018-2020 годы с прогнозируемыми показателями роста экономики в 3%, 3,6% и 4%.
Планы Минфина и будущую смету страны в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал председатель Комитета экономистов Украины Андрей Новак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Читайте также: Треть бюджета на ремонт дорог идет на покрытие долга за Евро-2012 — эксперт
У якому стані зараз кошторис на наступний рік? Адже під 15 вересня його вже мають розглядати і затверджувати?
— Державний бюджет зараз на стадії розробки. Міністерства всі зараз формують свої бюджети, починаючи від Міноборони, і закінчуючи тим же Мінфіном, яке збирає всі ці дані. І якщо динаміка збережеться, то дійсно є шанс, що до 15 вересня цей проект бюджету попаде до парламенту. Але нас інше питання повинно цікавити, не так терміни прийняття бюджету, як його якість, структура дохідної частини і структура витратної частини, а також співвідношення між ними, тобто розмір і динаміка дефіциту бюджету.
А кошторис наступного року буде залежати від того, як ми в цьому році розпоряджалися фінансами і ще будемо розпоряджатися?
— Вплив є тільки такий, що бюджет наступного року розробляють, як правило, в нас традиційно, ніби відштовхуючись від того, що надходить до бюджету. Береться перше півріччя цього року, і від нього відштовхуються, трошки додають, там декілька відсотків, і таким чином досить спрощено формують бюджет наступного року.
Є попередня інформація, що будуть намагатися в кошторисі на наступний рік зберегти курс на зміцнення місцевих бюджетів. За рахунок чого це можна зробити, аби це було безболісно? І наскільки взагалі міцними вже в цьому році є місцеві бюджети?
— Таке словосполучення, як "зміцнення місцевих бюджетів" — це не більше ніж загальна фраза. Насправді реально те, що зараз у нас називається децентралізацією, є лише на сьогодні децентралізацією повноважень, а також зміною географічних меж нових територіальних одиниць, так званих об'єднаних громад. По суті бюджетного процесу, бюджет цього року нічим не відрізняється структурно від бюджету попереднього року і всіх попередніх інших років, тому я так говорю. Справа в тому, що справжня децентралізація, на мій погляд, повинна полягати в децентралізації податків. Тобто доходної частини бюджету. Якраз у цьому питанні у нас відбувається, як не дивно, ще більша централізація. Тому що в бюджеті, наприклад, 2017 року 81% податків, тобто доходної частини, йде напряму в центральний бюджет країни. І відповідно лише 19% податків залишаються всі місцевим бюджетам разом узятим. Для порівняння, в попередніх урядах, злочинних так званих Азарова, це співвідношення було 80 на 20. А зараз, повторюю, 81 на 19. Тобто структурно зведений бюджет країни ще більш централізований, ніж попередні роки. А це означає, що те, що зараз отримують місцеві бюджети, вони все одно отримують з центрального бюджету через міжбюджетні трансфери, дотації, субсидії.
При цьому, за різними підрахунками, у місцевих бюджетів на депозитах лежить не один десяток мільярдів гривень. Це гроші живі, якими можна оперувати? Чи це певний запас на незрозумілий майбутній фінансовий рік?
— Так, вони саме лежать. Справа в тому, що знову ж таки, як і в попередні роки, навіть коли на коррахунках місцевих бюджетах нібито є кошти, вони не мають права самостійно ними розпоряджатися, а змушені звертатися до Державного казначейства, писати відповідні листи. І коли Державне казначейство дозволяє і виділяє, тоді — це живі гроші. Тобто це знову ж таки говорить про те, що децентралізації фактично, децентралізації фінансів немає. І далі місцеві бюджети залежать від доброї чи недоброї волі центральних органів влади, зокрема Мінфіну і особисто прем'єра і президента.
Які напрямки були найбільш недофінансовані в плані бюджетних витрат у цьому році? На що звернути увагу в бюджеті-2018?
— Це найбільш об'єктивний критерій, де в нас відбувалися найбільші звільнення і спрощення. Вони відбувалися практично у всіх сферах, які стосуються фінансування або з центрального бюджету, або з місцевих. Так звана бюджетна сфера. Тобто заклади освіти, науки і культури, спорту. Під темою нібито децентралізації, але ми бачимо, що на місцях ідуть скорочення і закриття. Тобто це підкреслює те, про що я говорю, що децентралізація така фіктивна, а не справжня. Бо якби було на місцях дійсно більше коштів, для чого тоді було б скорочувати ці заклади, правда? А так якраз відбувається скорочення, значить, реально живих грошей в місцевих бюджетах не більше, а менше.
А на рівні загальнодержавному така сама тенденція спостерігається?
— На загальнодержавному рівні, по-перше, набагато важче контролювати кошти з центрального бюджету. Так ми з вами, живучи в будь-якому конкретному місті, не бачимо життя навколо себе цього міста і не бачимо, конкретна вулиця ремонтується чи не ремонтується, конкретна школа модернізується, чи дитячий садок, чи поліклініка, чи лікарня. А загальнодержавні витрати з центрального бюджету ми з вами ніяк не можемо віртуально побачити. Тому контроль за коштами центрального бюджету набагато слабший, ніж контроль за коштами місцевих бюджетів, які ми можемо бачити візуально. Тому в цьому є і проблема, що політики, які заходять через політичні вибори чи, наприклад, революції приходять до центральної влади, їм набагато зручніше оперувати такими неконтрольованими величезними сумами центрального бюджету, і в них одразу зникає бажання передавати кошти, фінанси, тобто податки і доходи до місцевих бюджетів. Це хвороба всіх політичних сил, незалежно від їх кольорів, всіх сьогоднішніх політиків.
Ранее, народные депутаты от БПП Владимир Арешонков, от РПЛ Олег Куприенко и от "Батькивщины" Юрий Одарченко сообщили, что в новом политическом сезоне каждая политсила продолжит гнуть свою линию, а голоса за реформы все так же будут собирать с трудом.
