РИА новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
Национальный банк Украины планирует ужесточить требования к аудиторским фирмам и их работникам, допускаемым к проверкам банков. В частности, регулятор хочет закрыть доступ к проверкам тех аудиторов, которые проверяли банки ранее, но в составе аудиторских фирм, уже исключенных из реестра.
Кроме этого, число требований к документам, представляемых для включения в реестр, увеличили с 11-ти до 16-ти. Также аудиторская фирма, которая хочет проверять банки, должна иметь не два, а пять аудиторов, помещения и информацию о наличии компьютеров и программного обеспечения к ним.
Изменения и критерии допуска к аудиту прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы шеф-редактор портала "Финансовый клуб" Руслан Черный.
(текст публикуется на языке оригинала)
Приводом для введення нових правил послугував випадок з ПриватБанком?
— В першу чергу, але не тільки. Ми бачили, що було закрито більше 90 банків за останні три роки і, звісно, люди втратили кошти. Фактично бізнес втратив більше 400 мільярдів гривень своїх грошей, які вийшли з нашої економіки і зникли. Вони були вкрадені фактично власниками банків і також людьми, які не повернули кредити. Постає питання, хто винен. Тому що аудитори проводили кожен рік перевірку банків і не знаходили там кредитів. Це те, що ми зараз бачимо на ПриватБанку, тобто 97% юридичних осіб було фактично привласнено власниками. Звісно, постає питання, куди дивились аудитори і чому така ситуація склалася. І чому ніхто про це не звітував з НБУ. Нібито серйозні контори, нібито великі фірми, в тому числі, з міжнародним досвідом такі, як PricewaterhouseCoopers, до яких зараз накладені санкції і взагалі вона, певно, втратить можливість працювати в Україні, одна з чотирьох величезних міжнародних компаній. Тому, дійсно, постало питання, що треба якось сильніше дивитись за цими аудиторами, дивитись, щоб не було таких випадків, щоб не поставало питання, хто винен і кого треба карати. Тому що ці гроші не повернуті і повернуті не будуть, напевно.
Читайте также: НБУ не отпустит рычаги влияния на рынок валюты — эксперт
В Україні аудитом банків опікуються приватні структури?
— Звичайно, всі аудитори є приватними компаніями, мають свою звітність і мають свої доходи. Те, що банк обирав аудитора і якщо він його вибирав, він платив йому за аудит немаленькі кошти.
Сам банк запрошував аудитора і сам сплачував за власний аудит?
— Так, звичайно. І так буде відбуватись і надалі і що було до сьогоднішнього часу? Це те, що менеджмент банку домовлявся з аудитором: «Ти сюди не дивись, підпиши, що все добре, інакше ми тобі гроші не заплатимо». Аудитори фактично підмахували такі аудити, не дивлячись в реєстри кредитів пов'язаних осіб і цього в звітах ми не побачимо ні в одному банку. Зараз НБУ пробує цю ситуацію змінити, посиливши вимоги до аудиторів і посиливши їхню відповідальність до цих самих звітів, щоб вони більше такого не робили. Фактично, я сподіваюсь, що це призведе до того, що, як мінімум, більшість аудиторів не зможе йти на поводу у менеджменту банку і не помічати якісь речі, які там не мають відбуватись щодо кредитного портфелю.
Якщо банки і надалі матимуть можливість обирати аудиторів, навряд чи ситуація зміниться.
— Я думаю, що це призведе, те, що ви сказали, до корупції в самому НБУ, тому що НБУ дається можливість вибирати кому кого назначати і це шлях до корупції. Саме такий шлях, який є зараз, його потрібно змінювати і, я сподіваюсь, що якраз такими змінами НБУ змусить аудиторів серйозніше ставитися до своєї справи і те, що ви назвали, що в кожній компанії має бути не менше п'яти аудиторів сертифікованих і які мають відповідну спеціалізацію, це призведе до того, що вони будуть більш докладно дивитись на документи. Ми бачимо, що банки вже залишили український ринок, невеличкі банки і всі, хто мають зараз капітал більш 200 мільйонів гривень. Це достатньо серйозні установи і до них має бути досить прискіпливе відношення з боку аудитора. І тому аудиторські компанії, які виграли в тендерах на перевірку в кожному банку, вони мають досить детально дивитись на всю інформацію, яка йому подається.
Скільки триває аудит однієї установи? Чи залежить від масштабу? Скільки це коштує?
— Зараз я не скажу, скільки це коштує. Від розміру банку кожний аудит річний триває не менше двох і до чотирьох місяців і це все-таки залежить від того, який перелік документів, який їм треба передивись. Це коштує не менше 50 тисяч і до кількох мільйонів.
Гроші нормальні і аудитори будуть триматись за свою роботу? Якщо певні умови НБУ поставить, їм буде, з якої причини тягнутись за високими стандартами?
— Я сподіваюсь, що саме таке рішення вирішить проблему.
Ці аудити відбуваються на постійній основі за певним графіком чи їх проводять лише задля того, щоб зрозуміти ситуацію на ринку і провести додаткову певну чистку?
— Потрібно проводити аудит, це записано в документах НБУ. Кожен банк має проводити квартальний і річний аудит. Річний — це якраз він більш великий і докладний. Квартальний аудит теж має проводити кожен банк. Це записано в документах і воно відбувається вже достатньо давно. Просто ми бачили, що якраз, наприклад, у ПриватБанку, що ми бачили неефективність такої роботи.
Ранее политический эксперт Михаил Павлив в эфире радиостанции Голос Столицы заявил, что весь негатив, направленный на Валерию Гонтареву, после ее ухода перенаправится на президента, но он вынужден будет пойти ей навстречу и подписать заявление об отставке.
Также директор Украинской политконсалтинговой группы Дмитрий Разумков в эфире «ГС» заявил, что желающих отставки Валерии Гонтаревой с поста главы НБУ в Украине — более, чем достаточно.
