РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
НАПК вместе с Общественным люстрационным комитетом выработают новые правила проверки электронных деклараций. Об этом в Facebook сообщила председатель НАПК Наталья Корчак.
Они будут касаться, прежде всего, критериев проверок и временных рамок. Но пока в НАПК соглашаются не со всеми позициями общественности.
Подробнее о необходимых изменениях в правила проверки электронных деклараций в эфире радиостанции Голос Столицы пояснила председатель совета Общественного люстрационного комитета Александра Дрик.
(текст публикуется на языке оригинала)
Про які саме зміни йдеться?
— Зараз перевірки декларацій НАЗК, по суті, рівносильні нульовій декларації. Тобто з таким же успіхом можна було б просто узаконити все задеклароване і нічого не треба було б перевіряти. Це все дозволяє абсолютно законно робити так званий порядок перевірки декларацій. Це така собі інструкція, за якою НАЗК перевіряє декларації. Цей порядок визначає, коли, як і що перевіряється в деклараціях. Проте за півроку цей недолугий порядок в НАЗК ніхто так і не додумався змінити. Тобто всі скаржаться на те, що він поганий, але ніхто його не змінював. Тому ми з юристами нашими, Громадського люстраційного комітету, розробили свої пропозиції і передали їх до НАЗК. Про що йдеться? Ми намагаємося цими змінами виправити ті проблеми, які є в порядку перевірки, і які не дозволяють якісно зробити цю перевірку, навіть якщо б в НАЗК цього дуже хотіли. Фактично, йдеться про те, що НАЗК не проводить так званий логічно-арифметичний контроль, тобто коли ми перевіряємо як громадська організація декларації, то ми в першу чергу порівнюємо доходи і видатки, доходи і фінансові зобов'язання, дивимося, чи є нерухомість за кордоном, чи є недобудови, чи є житло в оренді чи власності у місті, де працює чиновник. Зараз існуючим порядком визначено, що всі декларації, які були подані, вважаються такими, що пройшли такий контроль. Тобто НАЗК цього не робить, а значить, воно втрачає багато можливостей для того, щоб виявити якісь ознаки порушення антикорупційного законодавства і таким чином далі перевірити цю інформацію.
Наступна проблема, що перевіряється лише та інформація, що зазначена в декларації, але не перевіряється та, яка не зазначена. Так сформульований порядок. Фактично, це означає, наприклад, якщо посадовець має нерухомість за кордоном, але вона не зазначена в декларації, то НАЗК не буде перевіряти, чи є у нього насправді така нерухомість, чи ні. Тому що за існуючим порядком вони можуть перевірити лише те, що записано в декларації самим декларантом. Розумієте абсурдність такої ситуації? У чому тоді сенс перевірки, якщо вони просто звіряють площу квартири чи будинку, але взагалі не дивляться на те, що могло бути не задекларовано. Наступна проблема полягає в тому, що відсутні критерії, за якими приймаються рішення про необхідність проведення повної перевірки. От зазначено в порядку, що підставою для проведення перевірки є недостовірна інформація. Якщо ми, як громадяни, повідомляємо НАЗК про якісь факти, які ми вважаємо мають стати підставою для початку цієї повної перевірки, то вповноважена особа, тобто людина, яка в НАЗК приймає рішення, чи треба починати повну перевірку, вона не має фактично критеріїв. Тобто, як визначити, от треба в даному випадку починати перевірку чи ні. Вона може на власний розсуд вирішити: вона вважає, що це є недостовірна інформація, чи ні, вона вважає, що повідомляючи про те, що автомобіль куплений за ціною в десять разів нижче ринкової, чи треба перевіряти декларацію, чи ні. Тобто є дуже широкі невизначені повноваження і нема чітких, зрозумілих критеріїв, коли починається ця перевірка, коли ні.
Читайте также: Дискредитация НАПК: в ход пошли большие деньги – политтехнолог
Тому ми пропонуємо близько 30 таких критеріїв, які мають стати зараз фактично тим, на чому ґрунтуватиметься рішення НАЗК про початок перевірки декларації, зокрема за заявами громадян. Коли з'явиться так звана автоматизована система, саме ці критерії стануть основою для автоматичної перевірки, коли програма буде сама перевіряти відповідність певних даних декларації, або відповідність певним цим критеріям і визначати, треба робити повну перевірку чи ні.
Наступне. Дуже часто вартість того майна, яка задекларована, не відповідає середній вартості ринку. Наприклад, купують квартири за ціною в п'ять разів дешевше ринкової, купують машини за 49 тисяч, за 149 тисяч, машини, які коштують мільйони. І НАЗК фактично не перевіряє точність цієї оцінки. Тобто вони просто звіряють з документами, які надаються декларантом і все. А те, що він міг придбати цю машину дешевше, наприклад, тому що це був якийсь хабар у такому вигляді, фактично це ніяк не перевіряється і до жодних наслідків не призводить. Тому ми так само пропонуємо використовувати ті методики, які були вже розроблені свого часу Кабміном, які стосуються, зокрема, визначення такої ціни для автомобілів, розробити подібні методики так само для інших видів майна, і таким чином знайти спосіб, яким така інформація може бути з одного боку підставою для початку перевірки, тобто НАЗК не буде просто її відкидати, і відмовляти в перевірці, якщо надходить така інформація. А з іншого боку, знайти спосіб, яким чином цю інформацію можна реально перевірити.
САП і НАБУ зараз мають ці повноваження? Лише НАЗК не може здійснювати те, про що ви говорите?
— Із тих 39 перевірок, які закінчила НАЗК, майже всі вони не мають жодних юридичних наслідків для декларанта. Ні адміністративних — це штраф, ні тим більше кримінальної відповідальності. Тобто мова йде про те, що будучи обмеженими таким порядком, НАЗК просто легалізує все, що було задекларовано, без жодних юридичних наслідків. І вони справді обмежені цим порядком. Тому перевірки декларацій посадовців, в тому числі міністрів, близько 20 з них готуються до голосування вже на наступному тижні, це буде знову та сама історія. Тобто не буде жодної відповідальності, тому що ніхто нічого не з'ясовує. Ніхто не з'ясовує походження цих статків і тим більше, не робить ту перевірку, на яку ми з вами розраховували, коли бачили перші опубліковані декларації. Тому змінити цей порядок треба терміново, це треба було зробити давно.
Чи потрібні зміни до правил перевірок е-декларацій, в ефірі "ГС" прокоментував також заступник голови фракції БПП, народний депутат Олексій Гончаренко.
Потрібно змінювати порядок перевірки електронних декларацій?
— Безумовно, треба вносити ці зміни і треба робити це коло перевірок набагато більш широким. Взагалі сьогодні суспільство чекає на результат цих перевірок, бо вийшло поки що, як такий ярмарок марнославства: усі задекларували бозна-що — від мощей до незрозумілих шуб, невідомо з кого, і не несуть жодної за це відповідальності і не пояснюють нічого, звідки все це взялось.
27 березня були внесені зміни до закону щодо електронного декларування, де громадських активістів — антикорупціонерів зобов’язали також декларувати свої статки. Були деякі інші зміни і багато критики було. Щоб під ці зміни не притягнули небажані якісь, як це проконтролювати?
— Тут не треба боятись вносити зміни. Треба весь час робити все кращим. Якщо виявиться, життя покаже, що щось зайве, це можна в будь-який момент змінити, тобто крок за кроком воно має вибудувати таку систему, яку буде важко обійти. Життя покаже, що треба змінити, щось повернути назад, щось відмінити або щось додати. Це ж не Конституція України. Ніколи в Україні це не було такої тотальної перевірки і такого тотального декларування, і зараз ми намацуємо правильні і робочі механізми.
Який старт сезону для НАЗК бачите ви?
— Я не задоволений роботою НАЗК. Я вважаю, що його склад треба змінювати.
Ранее юрист Анатолий Родзинский в эфире "ГС" заявил, что постоянные публичные ссоры внутри НАПК подрывают веру людей в борьбу с коррупцией в Украине.
Напомним, эксперт Института политического образования Александр Солонтай в эфире "ГС" заявил, что для того, чтобы система е-декларирования полностью заработала, важна не только сама подача деклараций, но и их проверка.
