наверх
20.09.201708:50
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

Кому и зачем нужны изменения в бюджет. Опрос депутатов

(обновлено: )287
Дополнительные средства из бюджета на субсидии или увеличение зарплаты прокурорам и другим силовикам – это не те приоритеты, которые должны быть сегодня в Украине, считают народные депутаты Иван Винник и Виктор Галасюк.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"

Президент Украины Петр Порошенко подписал изменения в бюджет-2017. На сайте Администрации президента указано, что средства пойдут на оборонный комплекс, субсидии, строительство дорог и медицину.

Изменения в смету ВР приняла 13 июля перед закрытием сессии. В частности, они предусматривают увеличение расходов на 40 миллиардов гривен.

Изменения в бюджет в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал народный депутат от фракции БПП и секретарь парламентского комитета по вопросам национальной безопасности и обороны Иван Винник.

(текст публикуется на языке оригинала)

Ви утримались від голосування, чому? На що будуть витрачатись ці кошти?

— Я хотів би розпочати з того, чому я утримався – тому, що в даному проекті змін до державного бюджету, який набрав чинності наразі сьогодні, частина грошей, яка пішла на компенсацію комунальним підприємствам та облгазам вартості газу, який доплачують населенню в зв’язку з підвищенням тарифів, це так звані субсидії, вони профінансовані за рахунок коштів, стягнутих з активів Януковича. Тобто ми фактично займаємось проїданням такого важливого активу, який, на моє глибоке переконання, враховуючи, що ту кількість зусиль, які витратив комітет з питань нацбезпеки і оборони, зусилля ГПУ і генпрокурора, які були врешті решт повернуті громадянам України, ми, на мій погляд, мали б витрачати, перш за все, на напрямок розвитку, наприклад, на будівництво доріг, розвитку української армії, а не займатись де-факто проїданням. Тому що я пригадую приклад "Криворожсталі", яку ми теж приватизували як країна за чималу суму біля п’яти мільярдів доларів, і всі ці гроші де-факто були проїдені, відправлені на споживання. Мені здається, що ті речі, які такими зусиллями повертаються, ми маємо реінвестувати в майбутнє України, а не просто відправляти на якісь від корегування помилок уряду, який не зміг належним чином спрогнозувати проект бюджету на 2017 рік і спрогнозувати суму, яку треба буде скерувати на компенсації вартості тарифів, тобто на субсидії. Тому я утримався.

Иван Винник. Архивное фото

Що стосується оборони, загалом 7,5 мільярдів було передбачено на сектор нацбезпеки і оборони, було збільшено фінансування і Нацполіції, і врешті решт збільшено фінансування Гепрокуратури по напрямку зарплати прокурорів, тому що де-факто це питання нацбезпеки як форми боротьби з корупцією. Люди можуть бути вмотивовані працювати у відомстві для того, щоб давати результат і боротись із корупцією. Що стосується Міноборони, чотири мільярди гривень додатково було виділено, з яких один мільярд піде на будівництво квартир для військовослужбовців форматних, те, що президент назвав гуртожитком. Насправді це буде те, що в суспільстві відомо під назвою «малосімейки». Це набагато краще, ніж казарма, безумовно, і три мільярда піде на розвиток техніки та озброєння по напрямку десь орієнтовно 1,4 мільярди буде витрачено на посилення фінансування закупівлі засобів протиповітряної оборони, літаків і 1,6 мільярда буде витрачено по напрямку закупівля боєприпасів та створення потужностей для виробництва боєприпасів в Україні. Хоча я, власне, більше схиляюсь до того, що 1,6 мільярда буде витрачено саме на закупівлю боєприпасів, тому що ми пам’ятаємо диверсійну атаку на склади зброї в Балаклеї, коли досить суттєво було зменшені запаси української артилерії в зв’язку з підпалом складів зберігання. Тому нам треба терміново відновити наші запаси артилерійської зброї.

Це окремі рішення? Як це буде контролюватись?

— Це регулюється в рамках  рішення РНБО. Деталізація цього рішення відбудеться на рівні РНБО. Після того будуть прийняті Кабміном державні оборонні замовлення. Безумовно, це процедура таємна, ми не можемо виставити питання закупівлі засобів протиповітряної оборони чи літаків на систему ProZorro, адже таким чином ми повністю розсекретимо кількість, якість, специфікацію того, що ми купуємо. Для цього впроваджена процедура контролю вартості ціни. Це називається система оцінки собівартості через розрахункові калькуляційні матеріали, яку здійснює військове представництво Міноборони. А що стосується розрахункових калькуляційних матеріалів, то вони зберігаються впродовж 15 років і, якщо ви пригадуєте остання резонансна справа по Львівському бронетанковому, яку веде наразі НАБУ, це є предмет аналізу цих собівартострних показників розрахункових калькуляційних матеріалів, які надавались під час закупівлі або, відповідно, їх відсутності з метою приховування не зовсім чистих оборудок і сьогодні особи знаходяться під слідством. Тому говорити, що ніхто нічого не контролює – це точно не відповідає дійсності, говорити, що у нас все гаразд з питання розподілу грошей і ефективності їх використання теж не можна, але точно Україна рухається в правильному напрямку.

Своим мнением об изменениях в госбюджет поделился в эфире "ГС" народный депутат от фракции Радикальной партии Олега Ляшко, председатель комитета по вопросам промышленной политики и предпринимательства Виктор Галасюк.

Олег Ляшко нагадав нам про витрати, які передбачаються на Генпрокуратуру. Чому критична оцінка документу?

— Ви знаєте, на жаль, дійсно, праві слухачі і правий Олег Ляшко в свій критиці і головна причина, по якій ми не підтримували ці зміни до бюджету, що віддають фактично мільярд гривень на прокуратуру, а я нагадаю, що заробітна платня в прокуратурі 30 тисяч гривень, і є ті, хто отримують значно більше. Ми можемо собі уявити, порівнявши із заробітною платнею вчителів, лікарів, інших державних службовців. Тобто це абсолютно необґрунтована норма. Більш того, під час голосування Олег Ляшко поставив цю норму на підтвердження, добив її, але після того вона була проголосована і відновлена голосами "Батьківщини", Опоблоку. Це абсолютно ганебний випадок. Більше того, півмільярда додатково на зарплату податківцям, майже 50 мільйонів гривень додатково на адміністрацію президента. Це точно не ті пріоритети, які мають бути сьогодні в країні.

Виктор Галасюк

Правильно люди казали, що потрібно піднімати пенсію, індексувати пенсію, адже кошти в бюджеті сьогодні є, ці кошти штучно тримаються на рахунках для того, щоб підвести індексацію, зробити її восени, прив’язати абсолютно до антисоціальної пенсійної реформи, хоча сьогодні були всі можливості це зробити, майже 10 мільйонів гривень, які додатково існують в бюджетній сфері завдяки тому, що ми вибороли підняття мінімальної заробітної плати до 3200. Ви згадайте, ще півтора роки тому, коли ми вперше з Олегом Ляшком пропонували підняти вдвічі мінімалку, нам казали, що це нереально, це популізм, цього ніколи не буде тощо. Коли сьогодні підняли мінімалку і побачили, що люди реально отримали більшу заробітну платню, бюджет отримав додаткові надходження, Пенсійний фонд. Сьогодні треба індексувати пенсії, це не може пов’язуватись штучно із так званою пенсійною реформою, яка насправді такою не є, і це намагається насправді зробити уряд, тобто неправильні пріоритети. Порівняйте цей фактично додатковий мільярд майже гривень на прокуратуру і при цьому на лікування ДЦП п’ять мільйонів гривень. Тобто я вже не кажу про підтримку промисловості, де взагалі нуль. Уряд вже мав створити згідно з законом, який ми з Олегом Ляшком ініціювали, провели в парламенті, мав створити експортно-кредитне агентство, щоб Україну не перетворювати на сировинну колонію, щоб підтримувати власних виробників готової продукції – машинобудування, літакобудування, суднобудування, відновити наш промисловий потенціал. Нуль в бюджеті на ці цілі і зірвані плани щодо експорно-кредитного агентства. Тому це, дійсно, хибні пріоритети. Більш того, була можливість під час цього розгляду змін до бюджету це виправити, але наголошую ще раз, на жаль, що об’єднались БПП, "Народний фронт", "Батьківщина" і Опоблок і провели цю поправку по прокуратурі, хоча можна було її вирізати з цих змін до бюджету, і ці кошти спрямувати на підвищення соціальних стандартів, на розвиток промисловості, бо розвиток промисловості сьогодні – це заробітна платня і пенсії завтра.

Передбачено 14 мільярдів на збільшення видатків на субсидії, 450 мільйонів мають витратити на підвищення зарплат, тобто не забули про людей?

— Ми кажемо про субсидії. Що, ці люди отримують ці кошти? Ці кошти підуть в кишені тих самих сировинних олігархів. Це просто перекладати з однієї кишені в іншу. Ми розуміємо, якщо б ці кошти пішли на енергомодернізацію, на те, щоб людям допомогти поміняти вікна, двері, утеплити фасади, щоб менше витрачали, щоб менше був рахунок за комуналку, тоді б виграли люди, виграла б держава. На ці цілі в бюджеті сукупно по року передбачається десь в 60 разів менше, ніж на субсидії, тобто менше мільярда гривень на електромодернізацію і понад 60 мільярдів гривень на ці так звані субсидії. Тому, по суті, те, що ми бачимо з бюджету, що, по суті, країну повільно, але перетворюють на поліцейську державу, підтримують додатково силовий апарат, очевидно, для того, щоб боротись з тими, хто не згоден, тримати владу під контролем. Замість цього треба підвищувати добробут громадян.

Можливо, щоби не було корупції, так мотивують?

— По-перше, на жаль, це  дуже мало залежить від цього, бо якщо людина порядна, вона  буде пахати і за в п’ять  разів меншу заробітну платню, і ми це бачимо дуже в  багатьох напрямках – і в освіті, і в медицині тощо. Але, щоб реально викорінити корупцію в країні, треба створити сильну промисловість і підняти загальний рівень зарплат в країні. Без цього створення нових антикорупційних органів, посилення Генпрокуратури і все інше – це лише імітація і лише посилення такого силового вектору країни. Для того, щоб не було корупції, треба, щоб люди заробляли більше, вони будуть почувати себе більш вільними, будуть вимагати від влади значно більшої відповідальності. Це той шлях, який пропонує наша команда Радикальної партії – індустріалізація країни, створення нових робочих місць.

Кошти команди Януковича збалансують дефіцит бюджету?

— По-перше, я хочу пояснити, що таке дефіцит. Це коли видатки  перевищують доходи. Сам по собі  дефіцит – це непогано, дуже важливо, на що він використовується. Якщо він використовується на силові структури, на проїдання, на відсотки по закордонних кредитах, які влада продовжує набирати, то, безумовно, це дорога в нікуди, це проїдання, цей дефіцит руйнує економіку. Якщо цей дефіцит використовується як робили дуже багато мудрих європейських країн на будівництво доріг, мостів, інфраструктури, нових будинків, нових заводів, то цей дефіцит є інструментом розвитку економіки, підвищення доходів громадян. На жаль, сьогодні в Україні ми бачимо цей перший сценарій, коли дефіцит державного бюджету використовується не як інструмент розвитку, розбудови інфраструктури і підняття економіки, а, скоріше, якраз як інструмент посилення силової каральної системи країни і віддавати відсотки закордонним кредиторам. А ці відсотки по кредитам, які набрали по державному боргу в бюджеті перевищують 110 мільярдів гривень, можете собі уявити цей масштаб. 110 мільярдів гривень, це просто нереальна сума. Тому ми ставимо питання про те, що влада має ініціювати реструктуризацію державного боргу, провести всі перемовини з міжнародними кредиторами. На жаль, уряд і президент ще й досі не наважились, але ми впевнені, що альтернативи цьому немає у країні, і повинні наші партнери європейські і США списати частину державного боргу так, як зробили це для Польщі, так, як зробили це для Греції, для інших країн, хоча там не було військової агресії проти них, але це є частиною європейської цивілізації. Україна є частиною Європи цивілізаційно, але, на жаль, не економічно. Роль наших закордонних партнерів – допомогти нам, а не топити нас через збільшення боргового навантаження, яке, на жаль, сьогодні відбувається.

Напомним, Ярослав Макитра в эфире "ГС" заявил, что сокращение количества комитетов ВР не сделает ее работу более качественной, а наоборот, создаст дополнительные проблемы.

Ранее политический эксперт Андрей Золотарев в эфире "ГС" выразил мнение, что отказ голосовать в Раде — это выражение политической позиции. Гораздо хуже, когда депутаты голосуют за других.

Темы дня