РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Банки демонстрируют сдержанный оптимизм и ожидают оживления кредитования в следующем году. Об этом свидетельствуют данные опроса, проведенного НБУ.
При этом речь о прогнозах как для корпоративного, так и для потребительского кредитования.
В НБУ говорят, что спрос на кредиты уже увеличивается. Наиболее существенно — во втором квартале этого года. На это повлияло, в частности, оживление на рынке недвижимости.
Ситуацию на рынке кредитования прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы вице-президент ассоциации "Украинский Кредитно-банковский союз" Ярослав Колесник.
(текст публикуется на языке оригинала)
Звідки такі оптимістичні очікування банкірів? Справді ситуація на ринку змінюється?
— У нас взагалі не буває нічого непов'язаного, дійсно певна послідовність НБУ суттєво вплинула на процес, але так чи інакше, в більшості це вплив ринку. Ринок сам стабілізувався, так чи інакше, на даний момент ми спостерігаємо надлишкову грошову масу. Її певний час намагався абсорбувати НБУ і Мінфін через цінні папери, але оскільки суспільство і експерти сказали, що досить вже відволікати на державні цінні папери кошти, то, безумовно, їх мають кудись використовувати, і ця гривня, вона починає дійсно давити на баланс банків, і банки шукають і будуть шукати можливості кредитування економіки.
А звідки взявся надлишок грошової маси?
— Правильно, економічне становище в Україні абсолютно не дуже, ми не маємо очікуваного зростання, ми маємо все-таки трошки вищі темпи інфляції, ніж закладалися до бюджету, але не всі фахово розуміють, скільки коштів сьогодні було відтягнуто на сертифікати НБУ і короткотермінові цінні папери Мінфіну. Це якраз та величезна сума коштів, яка вільна на ринку, і вона була відтягнута від банків, банки вкладали її в ці цінні папери. На сьогодні тенденція змінюється, і ці кошти стають вільними.
Які галузі першими реагують на пожвавлення кредитування?
— Насправді, якщо з державної позиції, то іпотека є головним драйвером всього процесу. Але регулятор до сих пір не вирішив використання вільних валютних заощаджень. По-перше, їх не приймають, по-друге, НБУ і Мінфін не дали суттєвого вектору, чіткого, зрозумілого, яким чином можна кредитувати іпотеку на довгий термін. А тут є лише один механізм, це залучення валюти під низькі відсотки, конвертація їх через того ж регулятора, і видача довготермінових кредитів під іпотеку. Оце головне завдання, яке має вирішитися, і тоді у нас буде дійсно реальне зростання економіки.
Читайте также: Разберемся, на что тратятся кредиты МВФ?
Тобто повернення до кредитів в іноземній валюті вже не буде?
— Безумовно, якщо нема надходжень у валюті, то надавати кредити у валюті позичальнику, який не має валютних надходжень, це майже злочин. Тому що нема ніякого хеджування, нема захисту цього позичальника від валютних коливань, і він не зможе виконати свої поточні плани і зобов'язання.
Яких ставок очікувати?
— Ефективне кредитування може бути на рівні тих же 15% річних. Але для цього дійсно депозити мають бути на рівні 12%, я думаю, якщо у нас не буде якихось суттєвих змін, на жаль, ми живемо, ви знаєте, в якій ситуації, і можна очікувати будь-яких різких змін. Але якщо до кінця року ми будемо очікувати і отримаємо пониження депозитів на рівні тих же 13-14%, тоді середньозважений кредит під рівень 15% в гривні, він вже більш-менш буде привабливий для економіки.
Як в цих цифрах орієнтуватися, зважаючи на наш рівень інфляції?
— Планова інфляція була 8,2%, потім скоригована на 9,2, і цього достатньо, ця прибутковість на рівні 3-4% для нашої економіки, це досить велика прибутковість за депозитами фактично безризиковими. Через це тут все корелюється дуже чудово, головне взяти такий вектор, прийняти, і дійсно держава і державні інституції мають прикладати зусилля, щоб ми ввійшли в таку програму. Є термін, який всім дуже подобається, це інфляційне таргетування. Оце одна зі складових того інфляційного таргетування, коли ми говоримо про вартість залучених коштів, про ставку НБУ, ставку рефінансування. Це все цифри пов'язані. Моє бачення — це близько 10% інфляція за рік, 2-3% — це прибуток по депозиту, а далі це можливість кредитувати цими грішми економіки.
Якщо ми більш-менш спокійно пройдемо наступні два місяці, які є достатньо завжди чутливими — серпень і початок вересня — для коливання курсу, я думаю, що варто очікувати більш активних дій на кредитному ринку на наступний рік.
Читайте также — Кравченко о медицине на селе: произвол — это не спасение и не лечение
Ранее старший партнер адвокатской компании "Кравец и партнеры" Ростислав Кравец заявил в эфире "ГС", что Нацбанк должен ввести санкции и признать те банки неплатежеспособными, которые занимаются продажей кредитов крымчан.
Также эксперт в банковской отрасли Игорь Шевченко и финансовый аналитик Ярослав Колесник в эфире "ГС" прокомментировали махинации в банке "Михайловский" и пояснили, почему перед обманутыми вкладчиками должен отвечать и НБУ.
