РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
В базе ДНК остаются неопознанными профили более 300 погибших на Донбассе. Это те погибшие, чьи кровные родственники не сдали ДНК-тест. Об этом сообщила в Facebook народный депутат Ольга Богомолец, один из инициаторов создания ДНК-базы.
База на сегодня работает в системе МВД. Богомолец предположила, что большинство родственников погибших, которые не сдали ДНК-тест, проживают на неподконтрольных территориях или в других странах.
Читайте также: Соцсети: жаркое "хлебное перемирие" на Донбассе
Подробнее о базе ДНК председатель парламентского Комитета по вопросам здравоохранения Ольга Богомолец сообщила в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як довго база працює, і скільки загиблих за допомогою цієї бази змогли ідентифікувати?
— Власне від початку створення цієї бази перші роботи, міжвідомчі роботи між Міністерством внутрішніх справ, Міністерством охорони здоров’я, Генеральною прокуратурою, службою судмедекспертизи ми почали відразу після проведення антитерористичної операції. Тоді протягом півроку створили цю базу даних, де власне могли всі ті, хто розшукують зниклих безвісти, внести свої ДНК і також куди надходили зразки власне не тіл, а інколи залишків, фрагментів тіл, тобто тих людей, яких не можна було опізнати після бойових дій, які загинули. На сьогодні фрагментів, яких надійшло в цю базу даних, тих, які загинули на окупованих територіях, їх 1966, з них виділено 855 профілів, тому що бувають, що фрагменти належать одній і тій самій людині. З цих фрагментів зараз в базі даних 836 ДНК – це означає, що 836 осіб власне ідентифіковані за ДНК. Ми знаємо з них тільки 519, тобто ті люди, які здавали ДНК, родичі, які розшукували своїх близьких, а власне їх ДНК на сьогоднішній день можна було здати в кожній області України. Здало таких аналізів ДНК 1477, у нас є профілі родичів, але знов-таки по кожному загиблому достатньо часто йде, що здають дві-три особи ДНК для того, щоби підтвердити. І з 836 профілів, які є в базі даних, 519 вже отримали свої імена, тобто родини українських військових отримали підтвердження, що їх близька людина загинула на Донбасі під час війни, і родини отримали відповідні виплати, компенсації від держави. А понад 300 ДНК-профілів, які зберігаються в базі даних ДНК на сьогоднішній день ще не знайшли своїх родин, своїх родичів, тобто фрагменти є, ДНК-профілі є, але підтверджень, щодо того, до якої родини належить нема.
Для цього потрібно, щоби були зразки когось із родичів?
— Безперечно. Для цього потрібно, щоби ті люди, які розшукують своїх близьких, які загинули або пропали безвісти, і вони знають, що це трапилось на Донбасі, щоби ці люди прийшли, сповістили про те, що вони шукають свою близьку людину. І це люди можуть бути, які живуть на окупованих територіях, можливо, матері в Росії, які розшукують своїх дітей, вони можуть приїхати в Україну, можуть в Україні здати ДНК свій профіль для того, щоби перевірити чи їхнього сина чи брата немає власне в нашій базі даних.
А чи можна запит зробити людям, які шукають своїх родичів?
— Вони мають звернутися в районне відділення поліції за місцем проживання, сказати, що я такий-то, шукаю такого-то, написати заяву, поліція відповідно відкриває кримінальне провадження, вносить цю людину в базу даних зниклих, якого шукають, і далі дає направлення на здавання аналізу ДНК. Це не болісно, аналізи оплачує держава, це зішкріб букального епітелію, коли береться зі щоки зішкріб, і він відправляється і опрацьовується, і ДНК родичів вноситься в базу даних ДНК. І щоденно іде оновлення, ці ДНК, які вносяться від родичів, вони щоденно опрацьовуються і перевіряються, чи нема вже занесених в реєстр ДНК загиблих, яких зайшли. І таким чином іде ідентифікація, коли постійно оновлюється база даних, тобто скоріш за все, що серед цих 300, які залишились – це більшість все ж таки громадян не України, Тому я наголошувала і цей пост робила саме для того, щоби матері, які шукають своїх загиблих, які підозрюють, що вони могли загинути на Донбасі, це можуть бути і російські жінки, вони можуть приїхати в Україну і здати аналіз свій ДНК.
Яке фінансування єдиної системи ідентифікації ДНК, наскільки воно вартісне?
— Фінансує держава, в системі Міністерства внутрішніх справ працює це все обладнання. Аналізи, які здають родичі загиблих, вони безкоштовні, за них сплачує держава. Вартість одного аналізу понад 2500 гривень, але людям не потрібно це платити, за це все сплачує держава українським громадянам. Якщо будуть приїздити люди не українські, з інших країн, то, безперечно, це буде за плату.
Скільки часу триває перевірка, наскільки точний результат дає ця технологія, 100%?
— Ні, не завжди. Спочатку йде ідентифікація за профілем одного родича, якщо є там 80-90% збігів ДНК, тоді береться профіль ДНК ще одного родича. Тобто ДНК-профілі можуть здавати батько, мати, діти. Дружини не можуть здавати. У нас були випадки, коли власне люди ставили під сумнів діагноз, поставлений в Україні і проводили реідентифікацію закордоном, в Німеччині в тому числі. Підтверджувалися українські діагнози, тобто українська система ДНК-ідентифікації відповідно працює.
Чи плануєте ви цю систему розповсюджувати за межі ідентифікації загиблих у зоні проведення АТО?
— Ви знаєте, завдання зараз ідентифікувати, ця система власне працює саме для того, щоб ідентифікувати всіх загиблих в АТО, тому що ще, крім цієї роботи, ми проводимо чимало іншої роботи, в тому числі підтримка родин загиблих. І хочу сказати, що коли, особливо в перші місяці, коли було багато добровольців, коли гинули наші хлопці на передовій, а їхні родини, часом, які мали троє-четверо і більше дітей, залишались взагалі без підтримки держави, а якщо зниклий безвісти і смерть його не підтверджена, то родина не має права на отримання компенсації від держави. І власне у нас є громадська платформа, люди допомагають людям, яку я також підтримую, і кожен може зайти на сайт і побачити ті родини, які ще не знайшли свого загиблого, і це насправді дуже велика проблема, тому що держава мусить підтримувати такі родини, саме тому першочергове завдання цієї системи – це помогти ідентифікувати всіх загиблих і зниклих безвісти, які загинули під час війни.
А система ідентифікації взагалі зниклих безвісти в Україні працює, так само Міністерство внутрішніх справ цим займається. ДНК-ідентифікацію може провести будь-хто, якщо виникає потреба, тобто ця робота не обмежена виключно ідентифікацією загиблих на Донбасі. Я просто робила цю систему, тому що вона по ідентифікації загиблих на Донбасі, її не було, і в перші місяці були захоронення, де хоронили взагалі без того, щоби взяти аналіз ДНК, і в нас був дуже прикрий випадок, коли жінці передали, вона власне мати впізнала тіло, але не своєї дитини, і потім випадково виявилось, що захоронили чужого сина, вже за ДНК ідентифікацією, після цього ми зробили окремий наказ, де кожне тіло мало проходити ДНК-ідентифікацію, навіть, якщо родичі мали можливість впізнати. Трошки складно говорити про таку болісну тему, вона не дуже, знаєте, ефірна, але дуже важлива, тому що знов таки для кожної родини, особливо де залишились діти сиротами, для них важлива підтримка держави, а вона може бути тільки, якщо родина отримала підтвердження про смерть, власне є довідка, і тоді держава бере на себе відповідальність по опіці. Тому в нас ж на сьогоднішній день родини, які втратили свого власне годувальника, свого батька, сина, і які сьогодні ще живуть тільки виключно на кошти оцієї громадської платформи, люди допомагають людям, волонтерська громадська платформа, і я зараз закликаю кожного, відкрийте просто в інтернеті сайт, це пряма адресна підтримка, безвідсоткова, там нема фонду, там понад 300 дітей, які власне сьогодні потребують додаткової підтримки, якими ми також опікуємось.
Ранее политолог Михаил Погребинский заявил, что цель законопроекта о деоккупации Донбасса — перенести выборы в Верховную Раду на более поздний срок.
Также заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Украины Георгий Тука в эфире "ГС" рассказал, что представляет собой алгоритм распределения средств, выделенных Евросоюзом на восстановление региона.
