РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
За два года работы только 12% законопроектов, поданных нардепами, Кабмином и президентом стали законами. Об этом сообщает Гражданская сеть ОПОРА.
Кроме этого, половина действующих законов инициированы именно депутатами — представителями двух коалиционных фракций — "Блока Петра Порошенко" и "Народного фронта". При этом треть действующих законов инициировались фракцией Радикальной партии, "Самопомочи" и "Батькивщины".
О чем свидетельствует такая статистика, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил политтехнолог Ярослав Макитра.
З більш ніж 4,5 поданих нардепами законопроектів було прийнято 344, що становить лише 7% від усієї кількості. Чим пояснити таку низьку продуктивність роботи ВРУ?
— Перше, це те, що є зловживання правом законодавчої ініціативи. Що мається на увазі: величезна кількість законодавчих актів є такими нереалістичними, популістичними, інколи і просто комічними чи трагікомічними, їх прийняття неможливе. А частина є просто таким торпедуванням певних законів. Наприклад, коли на певний законопроект, особливо це популярно по бюджету, вносяться тисячі правок, які йдуть окремими часто теж законами, так чи інакше це питання, яке регулюється окремим законодавчим актом. Це перша причина. І другий блок причин, це те, що немає у ВРУ стабільної більшості, стабільної роботи, розуміння плановості чіткої, що за чим, дуже багато законопроектів виносяться, там порушення регламенту, депутати відповідно за це не голосують, багато депутатів не відвідують засідань, тобто не вистачає просто голосів, тобто сама дисципліна в парламенті також і політична ситуація не сприяє більшій кількості прийнятих законопроектів.
Чим пояснити таку продуктивність наче вже опозиційної сили — РПЛ і контрпродуктивність фракцій коаліції?
— Так, на перший погляд ситуація комічна. Чим пояснити, тут потрібно просто дивитися в розрізі самих законодавчих актів, тому що більшість законодавчих актів, які прийняті, значна частина з них, вони носять суспільно-корисний, умовно, характер, і під ними підписуються представники різних фракцій. РПЛ, коли йдеться про їхню кількість відсотків від законопроектів, це про те, де вони підписані співавторами, тобто не вони єдині там є авторами. Щодо того, чому такі низькі показники БПП, очевидно, що фракція дуже розрізнена, дуже різноманітні групи впливу, міняється ситуація, внутрішні задачі, дуже часто, і це призводить до того, що ми можемо знайти дуже багато внутрішніх конфліктів між депутатами БПП, навіть до бійок доходило між представниками цієї фракції. Тому там кожна велика частина груп, кожна грає свою гру, і це також відбувається на тому, що частина законопроектів, які не мають загального схвалення, не те що ВРУ, а не мають навіть загального схвалення фракції.
Читайте также: Итоги сессии Верховной Рады: кто не работает, тот ест
Уряд має показник продуктивності 30%, всього 756 ініціатив, і 226 з них стали чинними. Як би ви оцінили діяльність уряду?
— Це неефективно, тому що дуже низький показник, тому що в принципі, скажімо так, в теорії уряд є ставленником коаліції, має бути підзвітний коаліції, а коаліція формується фракціями парламенту. На практиці ж ми маємо зовсім іншу ситуацію, уряд перебуває в якомусь вільному плаванні, дуже часто перебуває в конфліктах з парламентом, а дуже часто він бере на себе певні зобов'язання, навіть на міжнародному рівні, по прийняттю тих чи інших законопроектів, чи навіть сам їх розробляє, ставлячи до відома вже парламент, хоча насправді мав би парламент задавати тон, зокрема, коаліція, яка призначає цей уряд. Власне, ці фактори призводять до такого низького відсотку, що у нас навіть все з ніг на голову поставлено у відношеннях між ВРУ та урядом, і звідси такий і результат. Я так розумію, це дослідження стосується декількох останніх років, це стосується попереднього уряду, ми пам'ятаємо, яка була урядова криза на фініші уряду Яценюка.
А найбільш продуктивним у нас став президент, з показником в 83%. Головою держави було ініційовано 117 законопроектів, з яких чинними стали 97. Як би ви цю статистику прокоментували?
— Порівняно з іншими показниками, це дуже серйозний показник. Очевидно, що тут можна говорити про попередню роботу з парламентським складом депутатів. Тобто президент вносить законопроект дуже часто тоді, коли є певна кількість голосів, проведена певна інформаційна кампанія, якщо така потрібна, чи просто в ВРУ вже зібрані ті голоси, які забезпечать його прийняття. Тобто не вносяться законопроекти, як це часто буває з уряду, чи особливо часто самими нардепами,… законопроект з'являється, починається його обговорення, дискусія. Президентські законопроекти дуже часто вже обговорені і продискутовані, це перший чинник. І другий чинник — це те, що, звичайно, коли подає законопроект президент, то мобілізація провладних фракцій — БПП, "Народного фронту" — фактично є максимальною, докладаються всі ймовірні і неймовірні способи, для того щоб вплинути на депутатів, щоб прийняли цей законопроект. І ця кількість, яка подана, невелика, вона свідчить про те, що наперед продумується законопроект, і ті, які не матимуть підтримки, вони просто не вносяться в зал.
"Опора" також відстежувала сумісність голосувань фракцій коаліції. При цьому показник спільних голосувань БПП, "Народного фронту", "Солідарності", з їхніми партнерами по коаліції — "Батьківщина", РПЛ, "Самопоміч", знизився. Але на відміну від попередніх скликань Ради, сьогодні за одні і ті самі законопроекти голосують як коліціянти, так і проопозиційні і латентно опозиційні нардепи.
— Знаєте, тут, напевно, не те щоб некоректно, але для розуміння потрібно було б розділити на два етапи цю історію, а може і на три. На той час, коли в коаліції були п'ять фракцій, на той час, коли трьох з п'яти фракцій вже не було в коаліції, тому це все сумарно впливає на такі показники, вони можуть зміщуватися.
Читайте также: Из Одессы: Рада прошла половину пути – результаты половинчатые
Зараз коректно говорити про те, що коаліційні фракції, БПП і "Народний фронт", і от, власне, порівнювати вже хто, які інші з ними голосують, але не можна сюди зараз вже зараховувати "Батьківщину", "Самопоміч" і РПЛ, а в тій статистиці згадується "Батьківщина", "Самопоміч" і РПЛ, оскільки вона раніше була членом коаліції, а зараз, якщо дивитися по голосуванням, то найбільше БПП і "Народному фронту" допомагають очевидно, це "Воля народу", "Відродження", навіть часто Опоблок, різні фракції.
Адвокат Ростислав Кравец в эфире "ГС" заявил, что депутаты никогда не проголосуют за снятие неприкосновенности с коллег по обвинению в незаконном обогащении, поскольку не всегда могут объяснить происхождение своего богатства.
А политолог Валентин Войтков в эфире "ГС" спрогнозировал, что в новом политическом сезоне тема снятия депутатской неприкосновенности будет поднята с новым размахом.
