наверх
20.11.201721:20
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

Инфляция, индексация и налоги: ищем связь

(обновлено: )28211
Эксперт Андрей Забловский в эфире "ГС" заявил, что власти нужно обсуждать с бизнесом планы по повышению налогов и учитывать реалии рынков.
Денежные купюры гривны Украины

РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы

Кабинет Министров планирует повысить ставки на ряд налогов на прогнозируемый уровень инфляции. 

А именно: правительство прогнозирует в 2017 году рост потребительских цен на 11%, а цен производителей — почти на 16%. 

Таким образом, на 11% предлагают повысить ставки акциза на алкогольные напитки и табачные изделия, экологический налог и ренту за пользование радиочастотным ресурсом. А на 16% — ставки платы за пользование недрами в целях, не связанных с добычей полезных ископаемых, рентной платы за специспользование воды, рентной платы за специспользование лесных ресурсов.

Аргументируют повышение таким образом, что налоги будут соответствовать инфляционным процессам в экономике. Также это обеспечит дополнительные поступления в сводный бюджет.

К чему приведет такое решение Кабмина, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил руководитель секретариата Совета предпринимателей при Кабинете Министров Андрей Забловский.

Андрей Забловский

(текст публикуется на языке оригинала)

На вашу думку, із мінімальним зростанням економіки, податки, як нам пропонують, треба підвищувати?

— Тут мова йде про більш технічну річ, технічну з точки зору процедур. Тому що є норма пряма щороку Податкового кодексу проводити індексацію певних податків, акцизну на радіочастоти, ставки на використання радіочастотних ресурсів, виходячи з індексу споживчої так званої інфляції та індексу промислових цін. Тому, коли питання  обговорювалось, зокрема, наші представники виступали і стосовно радіочастотного ресурсу, акцизного податку ми запропонували, щоб наступного року не відбулось автоматичної індексації, а все-таки враховувались реалії ринку, тому що, наприклад, по ставкам радіочастотного ресурсу тільки за останні десять років в 11 разів збільшилась ставка. Відповідно, якщо говорити про податкове навантаження, то в Україні — одне із найвищих порівняно з розвинутими країнами, це враховуючи, що нам потрібно швидким темпом розвивати 4G, власне кажучи, 3G треба повноцінно впровадити в життя, то тут якраз це питання досить гостро сприймається учасниками телекомунікаційного ринку, якщо говорити про представників, які сплачують акцизний податок. Тобто там не зовсім враховують ці реалії, тому падає виробництво, зростає тінь, рівень контрабанди та контрафактної продукції, тому тут якраз фіскальна віддача буде менше, тобто держава збере менше, ніж очікувалось. Тому ми запропонували, інші учасники підтримали необхідність більш системного діалогу, щоб наступного року не відбулось автоматично такої індексації. Що для цього треба? Очевидно, знову-таки, вносити зміни в Податковий кодекс, все-таки враховувати, я повторюсь, реалії ринків, по яким передбачається підвищення ставок податків. 

Уряд прогнозує в 2017 році зростання споживчих цін на 11%, а цін виробників на 16%. Відповідно на такий самий відсоток планують корегувати податки. Таким чином Кабмін посприяє збільшенню інфляції?

— Ми можемо сперечатись навколо норм, які записані, прямі норми, тобто Кабмін має їх виконати, це інше питання. Проблема була в іншому, на що хотів звернути увагу, що згідно норм Бюджетного кодексу, Податкового вносити будь-які зміни до податкової системи, що стосується ставок, основних податків і зборів можна до першого червня. Так сталось, що це відбулось після першого червня, тобто ми говоримо про принцип стабільності податкової системи — це теж проблема. З року в рік вона постійно є актуальною. Це, зрозуміло, не зовсім дає можливість працівникам бізнесу, суб'єктам господарювання планувати щось, тобто якщо відбувається підвищення, часто — ближче до кінця року, то, зрозуміло, що воно не зовсім кореспондується з тими фінансовими планами, планами розвитку, які компанії на початку року затверджують. Зрозуміло, прогнозний показник інфляції, який він буде за результатом року, час покаже, але, знову-таки, я повторюсь, що мова зараз йде про те, що треба змінювати ситуацію, що не може бути такої автоматичної індексації на прогнозний рівень інфляції, все-таки воно має враховувати не чисто ці два макроекономічні показники інфляційні, а більше реалії ринку. Якщо, я повторюсь, ставки на радіочастотній ресурс зросли майже в 11 разів, то тут є питання, чи можемо ми далі такими темпами підвищувати ставки. Так само стосується ставок акцизного податку на тютюн, алкогольні вироби. 

Читайте также: Гольдарб об инфляции: запас прочности людей и кошельков заканчивается

На кінцевого споживача як це вплине?

— Воно так чи інакше може вплинути на вартість кінцевої продукції, тому що воно закладається. Ви знаєте, якщо говорити про виробництво  алкоголю, то акциз там вагому частку займає в структурі собівартості. Щодо радіочастотного ресурсу, то, зрозуміло, це питання додаткового відволікання певних інвестицій, які б могли бути спрямовані в розвиток 3G і потенційно 4G.

Наскільки контрольована і прогнозована природа інфляції?

— Вона ж залежить від загальної макроекономічної динаміки і кон’юнктури ситуації. Якщо, наприклад, ситуація з курсом більш-менш стабільна, це так само позначається, якщо ціни на природні монополії зростають не такими темпами, як зростали, то так само позначається. Вона похідна від загальної ситуації в економіці. Є контрольований, там, де впливає уряд шляхом підвищення цін на природні монополії, житлово-комунальні послуги, зокрема, ціни на газ природній, або шляхом зміни підвищення рівня бюджетних виплат, це так само може впливати на рівень інфляції, через споживання може зростати, в першу чергу, споживча інфляція.

По промисловості – це так само, рівень тарифів на залізничні, вантажні перевезення, інші фактори, можуть впливати на промислову інфляцію. Тому тут наскільки контрольований прогноз, багато чинників, не можна сказати, ми завжди оперуємо прогнозними показниками. 

Восени варто очікувати прискорення інфляції?

— Влітку є навіть часто ознаки дефляції, тобто коли ціни знижуються, а не зростають, є сезонний фактор сповільнення інфляції, зазвичай, восени. Восени ми маємо певні цикли підвищення певних тарифів, активізація ділової активності, зрозуміло, що це позначиться, можливі якісь курсові коливання, які так само можуть вплинути на рівень цін. Тому традиційно осінній період – це прискорення інфляції. Це історично так. 

Напомним, эксперт по вопросам экономики Владислав Зимовец считает, что несмотря на некоторый рост ВПП, украинцы жить лучше не стали, потому что за три года потеряли слишком много. 

Темы дня