РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Комитет Верховной Рады по вопросам здравоохранения внес в один из главных законопроектов по реформированию медицины — о государственных финансовых гарантиях оказания медицинской помощи — 396 правок, которые нивелируют всю суть медицинской реформы. Об этом заявила исполняющая обязанности министра здравоохранения Ульяна Супрун.
Супрун призвала профильный парламентский комитет не саботировать реформирование медицинской отрасли, а парламент — воздержаться от принятия отредактированного проекта закона, который фактически перечеркивает предыдущие инициативы правительства и Минздрава.
Примечательно, что накануне заместитель министра здравоохранения Павел Ковтонюк выразил противоположную позицию, заявив, что благодаря правкам, внесенным в законопроект № 6327, документ стал целостным и во многих аспектах лучше.
На чьей стороне правда, и что происходит с одним из основополагающих законопроектов для проведения медицинской реформы, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал член правления Всеукраинского врачебного общества Константин Надутый.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому бачимо відсутність єдиної позиції міністерської команди щодо закону про державні фінансові гарантії надання медичної допомоги, що відбувається?
— Взагалі зрозуміти цю ситуацію, я думаю, що жодної людини в світі не може бути, яка б це могла зрозуміти, усвідомити все, що відбувається. Справді, в другому читанні майже 900 правок на понад 300 сторінок правки до законопроекту у 24 сторінки. Тобто узагальнити це і усвідомити це, що туди вносити, що не виносити, проговорити і подумати над тим, наскільки це можна поправити, покращити чи вдосконалити цей законопроект, за три дні, які виділені для цієї роботи, три дні засідань робочої групи було і два дні засідань комітету ВР — це просто теоретично неможливо. Тобто ми побачимо, напевно, завтра в залі щось таке, що ніхто не зможе пояснити досконало, що це таке – це закон чи це якась чорнова розробочка для того, щоб попрацювати роки півтора, а потім винести на обговорення. Якось так.
Читайте также: Медреформа: "целым семьям грозит банкротство…"
Ви можете вичленити хоча б якісь правки, які обурили Супрун?
— Я думаю, що один із ключових моментів насправді давно ставило суспільство перед галуззю – коли ж буде детінізована економіка галузі. У нас, так би мовити, була з початку практично української державності така домовленість між державою, негласна домовленість, і пацієнтами, що держава лікарням не доплачує половину з того, що їм потрібно, і натомість роблять пацієнти у вигляді кешу або благодійні внески, або в кишеню лікарю. Половину приблизно галузь отримувала через такі неофіційні більшою мірою платежі. Так от, ціною домовленості, що підтримує законопроект, скажімо, партія Ляшка, було зняття питання про співоплату, офіційну співоплату, тобто детінізацію тих платежів, які ми сьогодні всі знаємо, що вони робляться. Це один із важливих аспектів, і в поточній редакції вже звучать фрази, які саме звертають нас до читання статті 95 Конституції. Це, власне, одна із ключових правок, яка цей законопроект наповнювала правовим змістом.
Друга правка, за яку йде ще дискусія з цього приводу не закінчилась, — це зберігати чи не зберігати субвенцію на первинну медичну допомогу, чи одразу всі гроші забирати у громад, чи, може, частину грошей поки що лишати на якийсь час на рівні громад, а потім поступово, можливо, при згоді суспільства централізувати. Скоріше, все централізують, у мене таке враження, але ризик настільки високий, тому що зрозуміло, що сьогодні гроші роздали громадам, громади почали користуватись, вони зрозуміли, вчаться, як це робити, відчули від цього якесь задоволення, що вони можуть повпливати на ситуацію в охороні здоров’я, і тут раптом раз кажуть, що більше ви цим займатись не будете. От це два ключових, напевно, моменти, про які йшлось у виступі Уляни Супрун. Що мав на увазі пан Ковтонюк. Він брав участь у засіданнях робочої групи і в засіданнях комітету, власне, тому він погоджував кожну дію, яку робив комітет. Деякі були зауваження з його боку, вони зафіксовані, але більшою мірою, це найважливіші моменти все таки були оголошені.
Чому такі неузгоджені заяви лунають і від очільниці МОЗ, і від її заступника?
— Взагалі у тому, що робить міністерство, 99% пропаганди і 1 % дійсної роботи, тому що якісних документів вони підготувати не можуть, а от галас у суспільстві – це вони дуже вдало роблять. Тільки що ухвалили законопроект за дві з половиною години практично пройшовши 900 правок. Уявіть собі якісь цього документа. Його ухвалив комітет в цілому в порушення регламенту. Регламент – це не методичка, це закон, на хвилиночку. І тепер будемо чекати, внесуть чи не внесуть, він же повинен ще пройти юридичне управління, от воно його прочитає, дійсно, і напише висновок, що воно взагалі може бути називатись законом.
Які проблеми можуть виникнути на шляху медичної реформи ще до запровадження цього документа в життя?
— Дуже обрані настільки контраверсійні методи вирішення проблем і складні технічно, практично нездійсненні. Наприклад, сказано, що гарантований пакет не співпадає з Конституцією абсолютно. Так от, цей пакет буде рахуватись, точніше ця програма буде рахуватись на підставі обрахунку кожної окремої послуги, тобто навіть використання гірчичників буде розраховано, скільки це вартує, потім це все порахують разом на всіх хворих, потім сформують цей пакет, а потім порахують ще, скільки в нас є грошей і відокремлять те, що можуть оплатити і те, що не можуть оплатити. Це тупиковий абсолютно підхід, він закладений в цьому законопроекті. Пропонувався зовсім інший підхід, який застосовувало багато країн світу у перехідному періоді — фінансування послуги через глобальний бюджет. Насправді є правильні методи, вивірені часом і досвідом і є методи хибні. Так от, обраний саме хибний метод розрахунку цього гарантованого переліку.
З 2018 року має запрацювати реформа первинної ланки медицини. За тих правок це реально?
— Спростили дещо під тиском громадськості, деякі речі почули і вирішили все ж таки фінансувати не тільки приватного сімейного лікаря, якого в нас сьогодні немає і, я сподіваюсь, не буде багато їх, тому що весь світ від цієї форми організації первинної форми відійшов і йде по іншому шляху, саме по такому шляху, який ми запроваджували останніми роками, але чомусь зупинились і перестали це робили. Але ми ж не бачимо сьогодні жодного методичного документа, який дозволяє головному лікарю, скажімо, центру первинної допомоги взяти в руки ці документи, зрозуміти, як це робити або тій самій фінансуючій стороні. Часу лишилось дуже мало. От від прийняття закону про автономізацію, скажімо, вже пройшло півроку, а жодного нормативного акту для того, щоб запрацювала автономізація, тобто щоб лікарні ставали комунальним підприємством, сьогодні немає. Отже, сподіватись на те, що міністерство тут справиться, а тут проблем значно більше і розмаїття підзаконних нормативних актів значно більше, то сподіватись, що вони все встигнуть, судячи по якості документів, які вони видають, мало можливо. Я жодного оптимізму не маю.
Ранее эксперт по реформе системы здравоохранения Александр Ябчанка в эфире "ГС" заявил, что даже если реформа медицины будет проходить маленькими шажками, постепенно, пора понять, что она неизбежна.
