РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Меньше недели осталось до саммита в Гамбурге, куда вскоре съедутся топ-политики, но тут уже проходят акции протеста.
Самая массовая из них состоялась второго июля. По оценкам организаторов этой акции, в ней приняли участие около 18 тысяч человек. Активисты требовали справедливой глобализации, усиления мер по охране климата и более демократического принятия важных политических решений.
Читайте также: Довоевались: в Украине на исходе боеприпасы. Кто виноват?
Между протестующими и полицией произошли первые столкновения. Накануне активисты планировали установить палатки, правоохранители этому помешали, что и стало причиной столкновений.
Каких решений ожидать от саммита G20 и к чему приведут акции протеста, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал директор Центра исследований международных отношений Николай Капитоненко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки подібні акції протесту і сутички протестувальників з поліцією можуть вплинути на порядок денний саміту G20? Чи на таких заходах подібні акції протесту стають уже традиційними?
– Вони дійсно стають традиційними, і я б сказав, що вони прямо корелюють з порядком денним самітів G20, оскільки якраз питання, що там, зазвичай, обговорюються, це питання глобальні — фінансові, економічні, питання клімату, і питання які пов'язані з балансами у світовій економіці, соціальному житті, як наслідок глобалізації.
Тобто це все традиційно обговорюється на самітах G20, тому, я думаю, ці масові протести в Німеччині, вони якраз покликані не стільки змінити порядок денний саміту, скільки привернути до нього більшу увагу.
Наскільки цей саміт важливий, і який порядок денний?
– Треба розуміти, що саміти G20 важливі як можливість лідерам світу поспілкуватися між собою. Бо до G20 входять держави, на які припадає до 80% світової економіки, і, звичайно, це унікальна можливість для них обговорити найбільш болючі питання, що стосуються, як економічних, так фінансових, так і всіх суміжних проблем.
Але в той же час рішення саміту не носять якогось зобов'язуючого характеру, вони приймаються у формі декларацій, і це просто такі певні горизонти окреслюються, або наміри декларуються, тобто це не є якась подія, де вирішується доля майбутнього, це просто привід поспілкуватися для лідерів найбільших економік світу.
Туди приїде і президент США. До нього були питання у його європейських колег. Чи варто очікувати гучних скандалів чи просто певних непорозумінь між Трампом та європейськими лідерами?
– Я думаю, що з часу останньої подібної зустрічі, коли Трамп їздив до Європи і був міні-саміт НАТО і зустріч "Великої сімки", пройшов лише місяць. І всі скандали, які могли відбутися, вони відбулися наприкінці травня.
Тобто тут чогось нового очікувати навряд чи варто, бо Трамп озвучив свою позицію, свої претензії, своє бачення майбутнього відносин між США і Європою, європейці на це відреагували, відома фраза Меркель, про те, що потрібно брати власну долю у свої руки, і я думаю, що від цього буде відштовхуватися якимось чином у двосторонніх відносинах між Європою та США на найближчу перспективу, тут навряд чи щось нового варто очікувати.
І ще очікується зустріч Трампа і Путіна. Чого варто очікувати від неї? Чи остаточно вирішено питання, що вона відбудеться?
– Я думаю, що вона відбудеться, тому що уникнути один одного на таких заходах світовим лідерам досить важко. Зустріч буде мати символічний характер, бо давненько не зустрічалися президенти США та РФ, це стало подією, у якої багато очікувань, багато спекуляцій навколо цього. Але я думаю, що зустріч буде мінімальною.
Мінімально, символічно показати внутрішній аудиторії, що зустріч відбулася, щось серйозне обговорювати поки що нема чого, тому що немає порядку денного нових відносин російсько-американських.
Якісь серйозні рішення, чи то стосовно санкцій, чи то стосовно "мінську", чи то стосовно Сирії, в таких форматах не приймаються. Тобто я думаю, що це буде просто зустріч, щоб весь світ побачив, що зустрілися два президенти, і показати, можливо, за певної міри продемонструвати, що світ ще не на порозі третьої Світової війни.
Минулого тижня в американських ЗМІ з'явилася інформація, що нібито Трамп доручив співробітникам Білого дому розробити варіанти можливих поступок, які Трамп зможе використовувати під час переговорів з Путіним. Це був інформаційний вкид?
– У мене таке враження складається, з огляду на те, скільки різного роду і різної спрямованості інформації витікає з Білого дому, чи то стосується, джерелом інформації стає сам Трамп, чи то Тіллерсон, чи то Міністерство оборони США, що вони надсилають різні сигнали, коли цілісної стратегії немає, просто намагаються побачити, якою буде реакція, в яких сферах можна торгуватися з Кремлем, в яких сферах це робити не варто, і настільки протилежні заяви лунають, що тут важко побачити якусь цілеспрямовану політику.
Я думаю, що це якраз був приклад з подібних, коли ідея вкидається просто з метою побачити реакцію всіх зацікавлених сторін.
Новий президент Франції заявляв про те, що можлива зустріч вже "нормандської четвірки" напередодні цього саміту G20. Українське питання буде обговорюватися?
– Щодо українського питання, думаю, воно буде обговорюватися, бо воно залишається дуже важливим не лише для нас і для Росії, але і для європейців насамперед, і певною мірою для США, уникнути його буде важко.
А що стосується зустрічі "нормандської четвірки", то я, чесно кажучи, не бачу, які там можуть бути конкретні результати чи теми для обговорення. Звичайно, можна було б зустрітися, оскільки в світі відбуваються зміни політичні весь час, і там позиція Макрона нюанси вносить в французьку участь в усьому цьому, і Трамп зі своєю риторикою постійно створює новий фон для цього. Але для серйозної зустрічі, яка б щось принципово змінила, я поки що підстав достатніх не бачу.
А той план Макрона, про який говорив Порошенко, може бути донесений до представників G20 на цьому саміті?
– Я не думаю, що він буде донесений. По-перше, я не думаю, що є цілісний план Макрона, який передбачає суттєві зрушення на Донбасі. А по-друге, навіть якщо б він був, більшості держав G20 ця тема не дуже цікава. Вона цікавить лише окремі з них, тому є кращі, інші формати, більш зручні для донесення такого роду ідей.
Чи буде ця протестна ситуація, пов'язана з самітом, впливати якось на поведінку Меркель, а можливо, і на перебіг виборчої кампанії?
– Я думаю, ні. Оскільки це все ж таки епізод, що пов'язаний з самітом G20, це вже добра традиція: напередодні самітів, чи під час них, влаштовувати якісь масові акції.
А щодо позиції Меркель в передвиборчій боротьбі в Німеччині, то вони досить сильні, міцні, і у неї великі шанси виграти вибори, тим більше, що вона користується критикою Трампа. Тобто вона може навіть скористатися тими масовими акціями, які проходять напередодні саміту G20, щоб просунути власний політичний порядок денний.
Тобто, наприклад, ще раз розкритикувати Трампа? Або зробити випад в його бік?
– Так, наприклад, зіграти на тому, що Трамп хоче вивести США з Паризької кліматичної угоди, і сказати про те, що у Німеччини протилежний підхід, і це якраз те, чого, скоріше за все, вимагатимуть учасники масових акцій в Гамбурзі.
Читайте также: Жена экс-председателя "Привата": как МВФ и Гонтарева захватили банк
І це якраз те, про що сказав Макрон, і на цьому можна чудово зіграти напередодні виборів. Тобто Трамп взагалі-то своєю риторикою дає Меркель можливості збільшити свої і так великі шанси на перемогу на виборах, що будуть восени.
Цього разу темі боротьби з тероризмом приділять увагу на саміті G20?
– Я думаю, приділять, оскільки взагалі-то 2015-2016 роки, це були два роки, в яких було зафіксовано найвищу, рекордну кількість жертв від терактів за всю історію.
Тобто там кількість їх наближалася до 30 тисяч людей на рік. І ця проблема не зникає нікуди, вона залишається гострою для міжнародної безпеки, і я думаю, що, так, говорити про неї мають і скоріше за все будуть лідери G20, бо вона носить такий якраз транснаціональний характер. Із тероризмом не можна боротися зусиллями однієї чи кількох держав, це проблема, яка має глобальний характер.
Ранее эксперт-международник Владимир Кушниренко в эфире "ГС" заявил, что системное противостояние между США и Евросоюзом стоит рассматривать как данность.
