РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Министр экологии Остап Семерак хочет вернуть так называемый топливный налог. По его словам, в ЕС существует налогообложение различных видов двигателей и топлива, и это позволяет получить значительные средства на улучшение экологической ситуации.
Также министр отметил, что сейчас деньги от налога на экологию распределяются неэффективно и этот механизм стоит пересмотреть.
Поможет ли инициатива министра Семерака улучшить экологическую ситуацию в Украине, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эколог, председатель общественной организации "Зеленый фронт" Олег Перегон.
(текст публикуется на языке оригинала)
Міністр екології хоче повернути паливний податок, з одного боку, а з іншого боку, каже, що гроші від податку на екологію поки що розподіляються неефективно. То, може, із пункту другого варто розпочати — розподіляти правильно кошти, а вже потім щось ще оподатковувати, як ви вважаєте?
— Я хочу сказати, що з одного боку, дійсно, транспорт сьогодні в Україні є дуже важливим забрудником атмосферного повітря, і в деяких навіть до 90% забруднень повітря приходиться саме на транспорт. А там, де є промисловість, яка вносить свою частку, то вона ще погіршує стан атмосферного повітря. І держава має в якості батога, щоб зупиняти непродумане забруднення повітря, використовувати такий механізм, як податки. Але одним батогом управляти неможливо. Треба, щоб був і батіг, і якійсь, так би мовити, пряник. Тобто в усіх країнах існують програми державної підтримки переходу на електротранспорт — і приватного сектору, і сектору перевезень, тобто транспортних перевезень і перевезень вантажів. В усіх країнах, навіть у найвідсталіших країнах світу, стимулюється перехід на більш безпечне паливо, на біопаливо, на газ, на електротранспорт, і лише в нас динаміка розвитку засобів транспорту з двигунами внутрішнього згорання перевищує розвиток всіх інших видів транспорту. Тобто одним цим податком ми нічого не врегулюємо. Треба в комплексі його, щоб був і податок для тих, хто користується застарілими видами транспорту, і програми підтримки, програми фінансування державного, приватного того сектору, який більш безпечний, я маю на увазі електротранспорт і транспорт на більш безпечних видах палива.
У яких областях ситуація із чистотою повітря сьогодні найгірша?
— По-перше, дійсно в нас є дуже великі забрудники повітря – це й Бурштинська ТЕС, це й Зміївська ТЕС у Харківській області, це й по всій Україні ті об’єкти енергетики, ті об’єкти хімічної промисловості, які дуже є великими забрудниками повітря, частина з них опинилася на окупованих територіях, це такі підприємства, як "Стирол", Горлівський казенний хімічний завод, який дуже багато має впливу на навколишнє середовище, це всі майже об’єкти вугільної енергетики, бо вони не можуть бути на сьогоднішній день чистими. Але транспорт чим небезпечний, що навіть у тих населених пунктах, де немає промисловості, де немає енергетичних потужностей нашої держави, там теж є транспорт, і забруднення від транспорту, вони дуже суттєві. Ще чим небезпечний такий вид забруднень, що в усьому світі ми бачимо такий смог в містах. І ми бачимо місто Київ, де сьогодні дихати важко в час пік на багатьох вулицях. У Харкові теж дуже багато транспорту на вулицях. Це проблема всіх великих міст України, і її вирішення в різних містах світу, воно різне. Десь навіть парні, непарні числа номерів допускаються на вулиці в окремі дні, десь вводяться податки, десь вводяться обмеження, щоб людина залишала автомобіль і користувалася на території міста вело транспортом — це в багатьох країнах світу ми можемо побачити сьогодні. Яким шляхом іти Україні? Я думаю, що треба наслідувати найкращі ідеї в усього світу і в комплексі їх використовувати, бо сьогоднішній підхід, коли забруднення нічим не обмежується, він веде у прірву.
Перейти усім на електромобілі заважає висока ціна.
— Так, сьогодні електромобіль значно дорожчий, ніж автомобіль з двигуном внутрішнього згорання, тому ось держава має втілювати програми, де б вона брала на себе або якісь безвідсоткові кредити, або якісь гарантування того, щоб різниця в ціні не вдарила по вашому сімейному бюджету, і щоб ви впоралися з цим придбанням, бо держава зацікавлена в тому, щоб наше повітря було чистішим. А коли держава усувається, і тільки вводить податки, тобто тільки батогом нічого не втілиш.
ВР нещодавно ухвалила в першому читанні законопроект про стратегічну екологічну оцінку. Що це за документ взагалі, навіщо він потрібен і чи вирішує хоч якісь питання?
— Цей законопроект є дуже важливим, і він прийнятий в парі з законом про оцінку впливу на довкілля. Дивіться, якщо ми хочемо щось збудувати, почати якусь діяльність нашого підприємства, ми маємо передбачити всі екологічні ризики від цього, бо якщо буде нанесена шкода довкіллю, то ця шкода може перевищити навіть зиски наші від цього підприємства чи цього об’єкту. Раніше було як? Людина приходила до корупційної якоїсь структури, спитала – чи буде шкода, якщо я, наприклад, поставлю кіоск біля річки. І йому казали – ні, яка ж шкода. І таких людей приходили тисяча, і річки нема. Розумієте, тисяча кіосків – все, це руйнація берега. То сьогодні стратегічна екологічна оцінка, вона оцінює в комплексі всі впливи на довкілля, вона передбачає відкритість всіх цих процесів, і залучення фахівців громадськими організаціями.
Стратегічна екологічна оцінка, відкритість, доступність громад до процесу оцінки екологічного впливу того чи іншого об’єкту, передбачається, що ці стратегічні екологічні оцінки будуть проходити, і містобудівні плани, і якісь плани розвитку територій, і цим ми унеможливимо такі, вибачте, дурні рішення, які приймалися раніше, коли в нас гинули ліси, гинули річки через якісь будівництва непродумані.
Ранее эксперт по вопросам энергетики Святослав Павлюк в эфире "ГС" заявил, что необходимо создавать эффективную систему поддержки проектов по энергоэффективности, а не заниматься нормами начисления энергоресурсов и субсидиями.
