РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Пути решения конфликта на Донбассе, активизацию "нормандского формата" и его практические результаты обсудили президенты Украины и Франции. Для этого глава украинского государства Петр Порошенко прибыл в Париж на встречу со своим французским коллегой Эммануэлем Макроном.
Главный тезис президента Франции, озвученный после встречи: замены минским соглашениям и "нормандскому формату" искать не стоит. Просто нужно активнее работать на конкретный результат в этих двух процессах.
Макрон также добавил, что свои предложения он изложил президенту России Владимиру Путину и канцлеру Германии Ангеле Меркель.
Проекты решений "нормандского формата", которые могут получить название "формула Макрона", могут стать планом деоккупации Донбасса, заявил в свою очередь президент Украины.
Стоит ли ожидать положительных результатов, проанализировала в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт-международник Анна Шелест.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому президент Франції стільки уваги приділяє українській проблематиці?
— Якщо ми згадаємо передвиборчу кампанію, то з чотирьох лідерів президентської гонки у Франції він був єдиний, який не займав проросійську позицію. І якраз підтримував попередню позицію пана Олланда, колишнього президента, в першу чергу щодо того, хто винний в цьому конфлікті, і щодо нелегальної анексії Криму, і, звичайно, щодо продовження "нормандського" та "мінського" форматів. Тобто це достатньо логічно і відразу після інавгурації він і заявляв, що вважає за необхідне активізувати переговори в "нормандському форматі". Багато спостерігачів очікували, що це все ж таки відбудеться не після президентських виборів у Франції, а вже після виборів в Німеччині, восени цього року, однак як ми бачимо, через те, що у Німеччині, в принципі, два основних кандидати на посаду канцлера не мають великих суперечностей щодо українського питання, жоден з них не є проросійським політиком, відповідно Франція і вирішила взяти певне лідерство в цьому процесі на себе.
Меркель зайнята виборами, і зараз прекрасна нагода в Макрона показати себе, як впливового гравця на міжнародній арені?
— І так, і ні. Тому що в принципі, Макрон — це політик нового покоління, незважаючи на те, що він був вже в політичній еліті Франції певний час, однак він досить молодий, він новий і намагається в усі сфери внести щось від себе, свою енергію, яка поки що є, і вийти з новими ініціативами та ідеями. Тобто це на чому базувалася його передвиборча кампанія, і те, як він намагається запустити свою президентську кампанію. Більше того, зараз він розуміє, що після виборів до Сенату, які відбулися буквально нещодавно, він отримав більшість. До цього ми бачили, що французький Сенат займав не дуже проукраїнську позицію, давайте згадаємо лише рішення, які приймалися минулого року щодо того, що вони там закликали скасувати санкції, наприклад, проти РФ. На сьогодні такі великі прихильники Росії не пройшли до французького Сенату, відповідно Макрон розуміє, що він може скористатися цією певною підтримкою, яка зараз є у нього всередині держави, якої не було в Олланда до цього, на мій погляд. Саме по українському питанню, не по іншим. Плюс, все ж таки, ми розуміємо, що через Брексіт зараз йде переформатування певних лідерів в зовнішній безпековій політиці всередині ЄС. Німеччина тут безпосередньо займає свої позиції, вони нікуди не дінуться, але є інші держави, які, звичайно, готові взяти на себе або більше відповідальності, або більше впливу, який вони бачать в цій можливості через Брексіт.
Чи вдасться Макрону взяти на себе цю першість?
— Можливо, тому що він досить цікавий кандидат. З одного боку, він колишній бізнесмен, інвестиційний банкір, тобто він розуміється на економізації зовнішньої політики, це буде прагматична зовнішня політика. З іншого боку, якщо ми згадаємо його минуле, то це людина з філософським, тобто він був помічником одного з найвпливовіших філософів Франції, він сам дуже в цій царині не просто цікавився, але і займався серйозно. Тобто для нього питання цінностей, моралі, це не пусті слова, це те, що формує його як особистість. Плюс він як людина, яка в минулому мала стажування, і він брав участь в програмах трансатлантичного співробітництва, тобто Макрон не суто концентрований на націоналістичних ідеях французьких, які останні часом були популярні всередині Франції, не суто на європейській спільноті, а людина, яка готова дивитися ширше на світ і відповідно формувати позицію Франції не як одного з гравців на європейському ринку, а і як глобального гравця.
Смотрите также: Встреча Порошенко и Макрона в Париже: первые фото
Політолог Михайло Погребинський зауважив, що від такої активності Макрона може бути і позитивний ефект для вирішення української проблеми на Донбасі. Як ви думаєте?
— Подивимося. Все буде залежати від того, які саме конкретні кроки він запропонує. Тому що поки що те що ми бачимо, це тактика, те що він пропонує викласти на папері, це дуже важливо.
Президент Порошенко зазначив, що підтримує позицію Макрона в тому, що мінський процес має бути налаштований на результат. Але щоби результат відбувся, треба викласти на папері план конкретних кроків. Знову документи заради документів?
— Ні, в даному випадку давайте подивимося інакше. В «Мінську» в нас прописані рамки. Наприклад, виведення озброєнь. Але конкретні документи, про які вони зараз говорять, це скоріше, грубо кажучи, до 25 числа вивести те, те і те, вивести туди. Тобто це те, що називається планом дій. От мінські домовленості — це фактично стратегія того, як ми бачимо вирішення. До цього переговори були які: зустрілися і почали годинами розмовляти про все і про всяк. В даному випадку те, що пропонує Макрон, це те, щоби були підготовлені певні робочі документи, де чітко б зазначалося, хто у нас в списках на амністію, чи хто у нас в списках на обмін, скільки у нас полонених, куди і як повинен бути доступ у ОБСЄ, які заходи по захисту співробітників ОБСЄ тощо. І це все він пропонує викласти на папері, тобто певні ідеї за цима всіма питанням, і для того, щоби лідери держав вже коли сідали за стіл переговорів, вони говорили конкретно: це нас влаштовує, це ні, давайте не 25-го, а 26-го числа почнемо, а давайте говорити про калібр не 120, а 110. Щоб це вже була предметна розмова.
Ранее политолог Михаил Погребинский заявил, что цель законопроекта о деоккупации Донбасса — перенести выборы в Верховную Раду на более поздний срок.
Ранее замминистра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Георгий Тука в эфире "ГС" рассказал, что представляет собой алгоритм распределения средств, выделенных Евросоюзом на восстановление региона.
