РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
США выходят из Парижского климатического соглашения. Об этом заявил президент США Дональд Трамп. По его словам, это соглашение невыгодно для Штатов. Он также напомнил свои предвыборные обещания о создании рабочих мест и переносе фабрик и заводов на территорию США. И заявил, что начнет переговоры о новом, более выгодном для США климатическом соглашении.
Парижское климатическое соглашение предусматривает уменьшение выбросов парниковых газов, что позволит сдержать глобальное потепление. Документ подписали в 2015 году более 195 государств. Он предусматривает также выделение развивающимся странам, 100 миллиардов долларов на решение проблем экологии. До сих пор только две страны не поддержали договоренность — Никарагуа и Сирия.
Читайте также: Трампофобия и трампомания. Трамп завершил первое зарубежное турне
Как выход США отразится на дальнейшем существовании Парижского климатического соглашения, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснила председатель Всеукраинской экологической лиги Татьяна Тимочко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що саме передбачає Паризька кліматична угода, які екологічні заходи?
— Це надзвичайної важливості міжнародний документ, який дійсно був ухвалений в 2015 році, потім в 2016 році до цієї угоди приєдналися майже 190 країн світу. І четвертого листопада минулого року вона вступила в дію, оскільки до неї приєдналося 72 країни, викиди яких становлять 56%. І саме з того моменту вона набула чинності. Зараз світ обговорює активно заяву американського президента, насправді, це надзвичайний удар по іміджу і авторитету США, бо ця країна, як правило, несе відповідальність за ті дії, які вона вчиняє, і угода, до якої приєдналися США, на відміну від Кіотського протоколу, саме з цих міркувань набувала такої міжнародної ваги. Ця кліматична угода передбачає дійсно стримання підняття температури не більше ніж 2 градуси до 2050 року. Хоча вже в момент підписання цієї угоди кожна країна представила свої національні узгоджені внески. Тобто те, що кожна країна готова до 2050 року зробити, і коли це всі внески склали і порахували, то температура по цих внесках прогнозована має піднятися на 3,5 градуси, що унеможливлює взагалі сенс цієї Паризької угоди.
Якщо США вийдуть, то Паризької угоди вже не буде?
— Ні, цього не відбудеться. Навіть зважаючи на авторитет і статус цієї країни, Паризька угода буде продовжувати діяти. І ми чули вже висловлювання від провідних країн і провідних лідерів щодо того, що Паризька угода буде продовжувати діяти. Безперечно, США мають серйозний, вагомий внесок у зміни клімату, бо викиди американської економіки є дуже потужними. Але це не буде означати, що Паризька угода припинить своє існування. Більше того, можу вам сказати, що в самих США уже в квітні відбулися грандіозні, як для Америки, демонстрації. Це так званий народний кліматичний марш, де лише в один день зібралося більш ніж 15 тисяч людей. І це означає, що є люди в Америці, які не погоджуються, це звичайні люди, активісти, але і політичні партії, зокрема, демократи, відомі своєю позитивною кліматичною політикою, засуджують ці дії Трампа, і я не думаю, що у Трампа така буде аж спокійна ситуація щодо таких рішень абсолютно не продуманих.
Що стосується України, то безперечно, Україна робила і представила в свій час свій національний внесок. І в середовищі українських експертів-екологів також досить критичні були позиції щодо внеску України, це до 40% зниження по відношенню до 1990 року. І це не є така аж амбітна мета. Але враховуючи війну і економічну кризу, і втрату підприємств на сході України, ми, природно будемо мати відсоток зниження більший, ніж той, який ми заявили під час підписання Паризької угоди.
Які в сучасному світі заходи допоможуть вже боротися з існуючими викидами, а не тільки їх зменшити?
— Два основних напрями, які можуть дати таке зменшення, суттєве зменшення викидів. В першу чергу, це зміна тренду розвитку енергетики, і не тільки окремих країн, а світової енергетики, яка є галуззю, яка найбільше викидає парникових газів. Це підвищення енергоефективності економіки всього виробництва, також і побутових потреб, і енергозбереження. Це такі ключові напрями. І, звичайно, зростання темпів розвитку відновлювальної енергетики. Бо деякі країни світу вже зараз мають, та ж сама Швеція, 57% енергії в енергобалансі країни отримуються з відновлювальних джерел енергії, причому, 37% із цих 57% — це вирощування енергетичної верби і отримування енергії тепла саме від спалювання сировини від вирощеної енергетичної верби. Швеція 30 років цим опікується. В Україні — це також основні напрями зменшення викидів. Тобто зменшення добування викопного палива і спалювання для отримання енергії. Це енергоефективність економіки, і в Україні прийнятий національний план до 2020 року з енергоефективності, який дійсно вже почав працювати, і дає свої результати. Також ухвалено національний план щодо відновлювальної енергетики. Але, на жаль, до 2020 року наші урядовці визначили для України лише 11% розвитку відновлювальної енергетики і видобування енергії в енергобалансі. Хоча наші експерти провідні наголошують, що вже до 2025 року ми могли б вийти на показник не менше ніж 20% добування енергії з відновлювальних джерел.
Можливо, перестрахувалися трохи?
— Ні, це не перестрахувалися, тому що атомне лобі і вугільне лобі тисне на ці основні світові тенденції і їх реалізацію в Україні, і спалювання вугілля, яке спричиняє грандіозне забруднення навколишнього середовища і викиди парникових газів, і видобування вичерпних ресурсів, які ми могли би залишити наступним поколінням, і атомна енергетика також дає свої викиди. Тобто насправді лобісти всіх традиційних джерел енергії тиснуть і не дають можливості створення таких стимулів економічних для розвитку відновлювальної енергетики. Однак, цей сектор дуже швидко зростає. Наприклад, біомаса, використання біомаси для отримання тепла і енергії за останні 5 років зріс на 42%. Тобто Україна, яка має безмежне, фантастично безмежне поле використання і постійне використання біомаси — це солома, це залишки кукурудзи, це лушпиння соняшників, це вирощування енергетичних рослин — верба, тополя, міскантус — все це може дати можливість не в такому, знаєте, централізованому плані, а в диверсифікованому, в регіональному вимірі отримувати тепло і енергію на місцевому рівні.
Напомним, директор Центра исследований Международных отношений Николай Капитоненко в эфире "ГС" отметил, что многие американцы все еще скептично относятся к Дональду Трампу, но в целом ставить негативную оценку еще рано.
А политолог-международник Максим Яли заявил в эфире "ГС", что Дональду Трампу не удалось переломить систему работы государства, как это удалось сделать счастью настроенной против него политической элиты Вашингтона.
