РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Международный суд ООН призывом к выполнению Минских договоренностей признал Россию стороной конфликта на Донбассе. Об этом заявил президент Петр Порошенко. По его словам, это означает, что у России не получилось представить себя посредником в этом процессе.
Также Порошенко отметил, что если Международный суд ООН примет окончательное решение, его должны будут выполнять все государства-члены ООН, а нарушителям будут угрожать санкции.
Международный суд ООН в Гааге 19 апреля признал часть аргументов Украины такими, что подпадают под его юрисдикцию. Суд отказал во временных мероприятиях против РФ по конвенции по запрету финансирования терроризма, мотивировав это тем, что Украина не доказала "умышленность перечисления средств" для ЛНР и ДНР.
Что на самом деле означает промежуточное решение международного суда, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы юрист-международник Борис Бабин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Порошенко заявив, що Міжнародний суд ООН визнав Росію стороною конфлікту на Донбасі. Це так?
— Напряму — ні. Опосередковано — можливо. Зараз обидві сторони конфлікту тлумачать цей проміжний наказ міжнародного суду виходячи з власних політичних інтересів. РФ, наприклад, дуже рада тому, що, по-перше, суд зобов'язав обидві сторони виконувати мінські угоди, а також радіє тому, що в цьому наказі згадано так звані ОРДЛО, Росія тлумачить як визнання їх суб'єктності. Ми тлумачимо той факт, що суд визнав обидві сторони такими, що мають імплементувати мінські домовленості, тобто Україну і Росію, відповідно фактично визнав обидві сторони сторонами цієї угоди. Тобто це позиція, але це не рішення суду, бо це лише проміжний наказ, що буде в рішенні, ми знати зараз не можемо.
Як довго може виноситися остаточне рішення?
— Все буде залежати від кваліфікації юристів обох сторін, можливо, це декілька років.
Чи можливий тиск на суддів?
— Безумовно. Він відбувається, і тут перемагає той, хто зможе переконати суддів у власній позиції. Зрозуміло, у кого тут більше можливостей: і практичних, і теоретичних, і наукових, і грошових тощо.
Що може прискорити озвучення остаточного рішення і, можливо, прискорити виконання мінських домовленостей?
— Я не думаю, що це пов'язані процеси. Суд винесе в будь-якому випадку рішення незалежно від долі мінських угод, але проблема в тому, що у ньому, безумовно, обидві сторони будуть звинувачувати один одного в невиконанні цих угод, бо ми розуміємо, що ніхто їх виконувати не збирається насправді.
Зараз обидві сторони будуть готувати доказову базу. Скільки є часу в української сторони?
— Знаєте, тут відповідь: вчора. Ми мали цю доказову базу підготувати до січня цього року належним станом. Якщо суд відверто і прямо вказує нам недоліки цієї бази, якщо суд відверто і прямо констатує те, що ми не звинувачуємо Росію по окремим загальновідомим епізодам порушення конвенцій з невідомих причин, бо навіть судді їх знають, а наш МЗС не спромігся про це розповісти. В нормальній країні після цього тих, хто в МЗС це курував, заслали би другим аташе десь в Анголу. А в нас їм нагороди будуть давати. Це величезна проблема нашого МЗС, в тому що зараз взагалі піднімається питання про якісь докази. Це питання мало бути вирішено десь році в 2015-му, в гіршому випадку в 2016-му. До початку процесу.
Зараз на чому б варто було зробити акценти?
— Я порадив би МЗС робити акценти на підвищенні власної кваліфікації. На жаль, це головне. І це добре, що вони найняли американську компанію, це добре, що це ведуть американські фахівці хоч в чомусь, але оскільки МЗС на сьогодні виступає фактично прокладкою між американськими юристами і нашими правоохоронцями, докази в правоохоронців, а позиції в суді захищають американські юристи. Я наполегливо б порадив нашому МЗС УРСР виконувати свою роль прокладки якісніше.
Що це за американська компанія, що ви про неї знаєте?
— Це величезна американська компанія. Безумовно, добре, що ми їх залучили, об'єктивно кажучи. Поганим тут є те, що ми навіть формально не залучили нікого з вітчизняних фахівців в цей процес. Росіяни політично зробили більш грамотно. Вони, по-перше, доручили це питання кільком фірмам. Тут я не хочу казати, що це краще, ніж одна фірма, але вони розподілили ризики. І по-друге, вони хоча б формально завели в процес декілька власних науковців. Це все виглядає, якби збірна України з футболу не мала у складі жодного українця. Так само ми сьогодні виступаємо в Гаазі: там нема жодного українського юриста, крім представників МЗС.
Якщо ми говоримо про реакцію світової спільноти, що означає проміжне рішення для світу і що буде означати остаточне рішення?
— Проміжне рішення важливе у частині вжиття заходів. Ми бачимо, що заходи за конвенцією з фінансування тероризму не вжиті, отже суд не визнав докази України такими, що свідчать про реальну загрозу з боку РФ. На жаль, це факт. З іншого боку, ми маємо певні заходи, які висунуті за конвенцією про расову дискримінацію, але зверніть увагу — ці заходи доволі м'які. Наприклад, забезпечити можливість освіти українською в Криму. Відкриють там росіяни десь під об'єктиви ЗМІ один україномовний клас. Це щось змінить? Ні. Щодо заборони Меджлісу, це для росіян ситуація більш неприємна, але, на жаль, я побоююсь, вони з цього викрутяться якось.
Ранее эксперт Украинского института будущего Александр Евсеев в эфире "ГС" заявил, что решение Международного суда ООН не удовлетворило весь спектр украинских требований.
Напомним, политолог Руслан Бортник в эфире "ГС" заявил, что позитивное для Украины решение Международного суда а ООН повлияет на санкционный режим в отношении РФ.
