РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Верховная Рада Украины еще в 2016 году утвердила "дорожную карту" реформирования своей работы, написанную миссией Европейского парламента под руководством Пэта Кокса. Документ содержит 52 рекомендации.
В рамках реформирования парламента предложено сократить до 20 количество парламентских комитетов. Сейчас их 27, а вместе со Специальной контрольной комиссией по вопросам приватизации — 28.
Как сообщил спикер Андрей Парубий, договорились о необходимости принять закон, согласно которому в следующем созыве парламента количество комитетов должно соотноситься с количеством министерств. Он напомнил, что такой законопроект уже зарегистрирован и включен в повестку дня работы парламента.
При этом Парубий отметил, что такой подход позволит реализовать права оппозиции в парламенте.
Нужна ли такая реформа украинскому парламенту, в эфире радиостанции Голос Столицы предположил политтехнолог Ярослав Макитра.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи доцільно скорочувати число парламентських комітетів, чи дійсно це дозволить справедливо розділити комітети між парламентськими силами?
— Якщо виходити з точки зору, що Кабмін фактично призначається ВРУ і підзвітний ВРУ, звичайно, було б логічно, коли б кількість комітетів десь дублювалася з міністерствами Кабміну, це давало би змогу більше взаємодіяти ВРУ з виконавчою гілкою влади. А що стосується розподілу комітетів, напевно, можна говорити, як би це не сприймалося, але можна говорити про те, що теперішній розподіл несправедливий, бо з нього реально викинута ціла частина депутатів, зокрема, ціла фракція Опозиційного блоку, вона не є при розподілі комітетів, це причому прописано ще і в різного роду нормативних внутрішніх документах, типу коаліційної угоди і так далі. Тому можна дійсно говорити і бачити зараз елемент в ВРУ певної несправедливості.
Чи не призведе скорочення кількості парламентських комітетів до того, що вони взагалі нічого не встигатимуть розглядати?
— Тут треба дивитися в комплексі, та реформа передбачає цілий комплекс змін, пріоритетності законопроектів, тому, звичайно, просте скорочення при теперішній системі реєстрації законопроектів, їхньому проходженні, це може затягнути процес і може створити додаткові проблеми. Але якщо налагодити роботу в принципі, якщо переглянути саму реєстрацію законопроектів, їхню процедуру, на виході можемо отримати і кращий результат. Тут же справа, чому така кількість комітетів, вона дуже часто обумовлена, як до речі і міністерств буває, не необхідністю певною адміністрування тих чи інших процесів, а безпосередньо політичною складовою, коли певним політичним гравцям важко розділити посади, для того відкриваються нові міністерства, чи об'єднуються, для того щоб ділити сфери впливу і потоки. Тому теперішній стан справ не можна апріорі вважати правильним і говорити, що збільшення чи зменшення на практиці приведе до позитивного чи негативного рішення. Тут важливо, як це відбуватиметься в комплексі.
Із наступного скликання будуть скорочувати комітети. А може, було б доцільно зараз потроху вже скорочувати?
— Це практично нереально, бо це зачепить інтереси цілих депутатських фракцій, інтереси окремих впливових осіб, і це закінчиться просто таким балаганом. Я думаю, що справді доцільно було б, щоб цей парламент прийняв вже це рішення, і вони вступили в дію вже з наступного скликання. Тим паче, що до наступних виборів, якщо вони будуть чергові, не так багато часу. Тому ці півтора роки чи два роки, які парламент допрацює, якщо не буде дострокових, може допрацювати в тому складі, який він зараз.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій не вірить в ефективність штрафів для боротьби з прогулами народних депутатів. За його словами, набагато більше на відвідуваність впливає публікація списків прогульників у газеті "Голос України". Це дієвий метод?
— Крім сміху, це мало що викликає. Можливо, для Парубія єдиним і головним джерелом інформації є "Урядовий кур'єр" чи "Голос України". Насправді, інформація про прогульників друкується вже давно і на сайті громадських організацій, журналістів, ЗМІ, друкує ці списки прогульників, на сайті ВРУ можна легко знайти, хто був присутній, хто не був присутній. Тому я не розумію, яким чином ці записи в окремих якихось виданнях, тим паче таких "широкочитаємих" і "обговорюваних" у суспільстві, наскільки вони вплинуть на цю ситуацію. Я не думаю, що це взагалі може бути серйозна якась ініціатива.
Парубій також пропонує складати депутатський мандат за прогули.
— Скажімо, якісь депутати, які прогуляли якусь кількість засідань, не давати можливості балотуватися на наступних виборах і т.д. Але це все дуже сильно впирається в Конституцію, в цілу низку інших законодавства, де кожен має право бути обраним і обирати. Це буде обмеження виборчих прав. Дуже непросто це врегулювати, тут справді має бути думка суспільства, громадяни самі мають йти до того, що за прогульників, за інших людей, які не працюють в ВРУ, голосувати непотрібно. Поки не буде сформовано такої думки, всі інші законодавчі ініціативи будуть впиратися в цілу низку інших проблем.
І якою б доброю не була така пропозиція, за неї ж самі депутати не проголосують?
— Тут можна посперечатися. Якщо ми пригадаємо 2014 рік, не будемо говорити про саму революцію, розуміємо, який там був накал пристрастей. Але був період, це 2014 рік, 2015, ще попереднє скликання парламенту, коли ціла низка непопулярних рішень для самих депутатів ними ж голосувалася. Зокрема, закон про люстрацію.
Буде дієвим механізмом нова форма роботи, яку намагаються започаткувати, — дебати?
— Ми можемо такі елементи зустріти в роботі ВРУ, але цим займаються на рівні десь окремих постанов чи просто під час засідання піднімаються такі питання. Робити це у вигляді якоїсь форми, конкретно це систематизувати, регламентувати… в принципі, нічого поганого насправді в тому немає. А наскільки це покращить роботу? Я думаю, що спробувати таку ініціативу загалом можна, це не є чимось надто революційним.
Ранее политолог Сергей Белашко в эфире "ГС" заявил, что проблема Верховной Рады — не в отсутствии плана работы, а в кнопкодавстве и нежелании депутатов посещать пленарные заседания.
