РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Руководитель Специализированной антикоррупционной прокуратуры Назар Холодницкий в целом доволен работой антикоррупционных органов.
Однако к НАБУ у него все же есть претензия — мол, там иногда злоупотребляют пиаром. В качестве примера такого неуместного пиара, который к тому же оказался и разглашением тайны следствия, Назар Холодницкий назвал публикацию на сайте НАБУ переписки по делу "черной бухгалтерии" Партии регионов, в которой фигурировал Пол Манафорт.
Деятельность антикоррупционных органов в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал юрист организации "Реформы против коррупции" Анатолий Родзинский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яку оцінку роботи антикорупційних органів дали би ви? Чи погоджуєтеся ви з позитивною оцінкою Холодницького?
— Я вважаю, що піар будь-який, у тому числі антикорупційних органів, це добре. Бо піар, по суті, це інформування громадськості, інформування суспільства про роботу цих органів. Щодо того, що потрібно інформувати саме про результати, то у кримінальних провадженнях результатом є вирок суду. І навіть не першої інстанції, а він може бути оскаржений, вирок суду першої інстанції, в апеляції, потім в касаційній інстанції. А до судової реформи також був Верховний суд. І такі справи розтягуються на роки. Тобто будуть вже інші керівники і, можливо, інших антикорупційних органів, і ні про що не буде інформувати. Тому, на мою думку, суспільство має знати, чим займаються антикорупційні органи і які результати поточної їх роботи є на теперішній час.
У наших антикорупціонерів зараз є така пристрасть — зарано оприлюднювати інформацію. У цьому теж нічого страшного немає?
— Насправді тут є проблема з двома кінцями. З одного боку, антикорупційні органи мають інформувати суспільство про свою поточну роботу, з іншого — вони дуже часто навішують різні ярлики і потім із цих справ відбувається якийсь пшик. Тобто вони розчинюються — і погані суди, погані хтось ще тощо. Тобто дуже є багато справ, де на людей навішали ярлики, і насправді результатів по цих людях і по цих справах немає жодних. Потрібно працювати, тобто доказова база тощо. Але в будь-якому випадку, інформування суспільства про діяльність, поточну діяльність роботи антикорупційних органів — це добре.
Читайте также — Politico: в реформах и борьбе с коррупцией Украина пошла на новый круг
НАБУ, наприклад, публічно повідомляло, що направило підозру в САП щодо службових осіб МАУ. Чи не є це прямим сигналом можливим підозрюваним, що скоро їх арештують?
— Насправді, на мій погляд, це маніпулювання. Бо що таке підозра? НАБУ як орган досудового слідства складає цю підозру і направляє її на погодження САП. Тобто мова йде про те, що у особи має змінитися статус, наприклад, зі свідка або ще з якогось на підозрюваного. І в чому тут є підстави для арешту як такого? Дійсно, суд може вжити певних заходів, обмежити якісь права цієї особи. У будь-якому випадку, за економічними злочинами зараз завжди є альтернативний засіб — це застава. І тобто суд може обрати або особисту поруку, або домашній арешт, або заставу. І за певних умов арештовувати цю особу, посадити її в СІЗО. Тобто до того, як буде внесена, наприклад, застава. Тому казати, що розголошення інформації про те, що тій чи іншої особі направлено на погодження підозру, на мій погляд, тут немає нічого поганого, з одного боку. А з іншого боку, якщо мова йде про такі дуже великі компанії, як МАУ, і щодо осіб, які керують цими компаніями, це досить впливові особи, то вони, напевне, знають, що до них ось-ось буде направлена підозра або що вона є. Тобто це не є такою досить великою таємницею слідства.
Тобто антикорупційні служби не грішать завчасним виголошенням інформації?
— Є певні труднощі, є певні проблеми в цьому. Тобто коли антикорупційні органи задля, я не знаю, для того щоб здобути прихильність громадськості, рапортують про певні поточні успіхи своєї роботи, як вони вважають, які насправді нічим не закінчуються. Економічні злочини, їх дуже не просто розкривати, і, на жаль, дуже багато правоохоронних органів вбачають якийсь кримінал там, де його дійсно немає. Бо є така дуже тонка межа між господарсько-цивільними відносинами, і більшість цих відносин є господарсько-цивільними, але кримінальні органи, органи досудового слідства вважають, що є певні порушення КК у діях тих чи інших осіб, що дуже часто не підтверджується під час якихось розглядів. Але на людей, дійсно, дуже часто вішають ярлики, і потім дуже тяжко ці ярлики відідрати. Тобто потрібно дивитися в кожному конкретному випадку, що мається на увазі.
Якщо мова йде про те, що НАБУ проінформувало суспільство про те, що вони направили на погодження до САП підозру щодо посадових осіб МАУ, тобто ми розуміємо, що МАУ є монополістом авіаційних перевезень, це дуже впливова компанія, вона знаходиться в орбіті певного олігарха. І таким чином, напевне, НАБУ хотіли перестрахуватися, на мою думку, і таким чином натигнути на САП, щоб ті підписали цю підозру і не поклали її в довгу шухляду. Що стосується чорної бухгалтерії Партії регіонів і Пола Манафорта, інших, то, напевне, це також є якісь політичне питання. І мова йшла, на мою думку, про певні якісь політичні результати, яких хотіли домогтися. Тобто мова не йшла про результат, який має саме досягтися в кримінальнику провадженні. Але з глобальної точки зору інформувати суспільство про діяльність антикорупційних органів — це добре. Єдине що, на мою думку, не варто на якихось досить гливких справах навішувати на людей ярлики, які не очевидно скоїли кримінальне правопорушення.
Зараз керівник САП стверджує, що призначення аудитора ніяк не вплине на роботу САП. Ви погоджуєтеся з цим?
— На мою думку, це досить опосередкований вплив. Він може висловлювати свої думки тощо. Тобто там же не один аудитор, їх три аудитори, по суті. Тому, на мою думку, проблема, що потрібно призначити якогось певного аудитора, на мій погляд, натягнута, надумана, як така, бо там є три аудитора. У будь-якому випадку можна змінити закон, тобто якщо буде якась потреба, якщо якийсь є політичний вплив або політичний тиск.
Читайте также: Нечему радоваться. Украина в лидерах…по коррупции
Ранее председатель правления Украинского Хельсинского союза Александр Павличенко в эфире "ГС" отметил, что индекс коррупции в Украине за время работы новых антикоррупционных органов никак не изменился, и это является оценкой их работы.
