РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Киевская власть продолжает искать варианты решения проблем с мусором. В столичной городской администрации заговорили о вывозе отходов после переработки мусора в Чернобыльскую зону отчуждения. Такие сообщения со ссылкой на заместителя городского головы Петра Пантелеева растиражировали СМИ.
Также столичная горадминистрация планирует строительство двух мусороперерабатывающих завода на улице Краснознаменная в Голосеевском районе и на улице Коллекторная в Дарницком районе. Об этом накануне сообщил Петр Пантелеев.
Смотрите также: Мусором по безразличию. Ночной "протест" во Львове
Планы киевской администрации по переработке мусора прокомментрировала в эфире радиостанции Голос Столицы советник заместителя главы КГГА Петра Пантелеева Юлия Грамотная.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи дійсно розглядається можливість вивезення після переробки відходів до Зони відчуження Чорнобильської АЕС?
— Це запитання було поставлено журналістами заступнику голови КМДА Петру Пантелєєву на зустрічі з мешканцями Підгірців, Креничів та інших навколишніх сіл, які розташовані біля полігону номер п'ять. Журналісти ставили питання: чи розглядають такий варіант і почули відповідь, що і цей варіант можливий, тому що розглядаються всі варіанти. Ми стоїмо зараз перед величезним завданням подальшої рекультивації полігону номер п'ять, як потенційно небезпечного полігону. Уникаємо всіма можливими методамии повторення Грибовичів на Львівщині. Тому ми зараз займаємося питанням сміття та його переробки. За один рік мільйон тонн сміття переробляють лише кияни. На п'ятий полігон надходить сміття не лише Києва, але і навколишніх сіл. Тому це питання було озвучено в контексті. Розглядаються зараз всі варіанти, в тому числі і цей.
Але конкретики немає?
— Конкретики немає, тим більше по Зоні відчуження, тому що є законодавчі норми. Активно ведуться перемовини з усіма зацікавленими іноземними інвесторами. Нещодавно була поїздка Петра Пантелєєва та спеціалістів до Японії. Він також був в Прибалтиці та Чехії. Так само приїздили до нас поляки. Тобто зараз активно відбувається обмін досвідом. Нам важливо не лише вивчити всі новітні технології переробки, а і ті технології, які можуть бути застосовані в Києві. Дуже важливий ефект мають консультації і обговорення з громадськістю. Мова йде про сміттєпереробні заводи.
Йшлося про будівництво в Голосіївському і Дарницькому районах. Це вже затверджені місця?
— Місця поки що не можуть бути затверджені. Це слова, вирвані з контексту, тому що загалом у нас сім локацій. Всі вони зараз на стадії обговорення та на стадії технічного вивчення. Вони будуть затверджені лише після обговорення на громадських слуханнях та проведення відповідних громадських консультацій.
Наскільки ці громадські слухання будуть репрезентативними?
— Людям там жити і наша задача — провести якісне інформування людей. Зараз є дуже багато маніпуляцій навколо цього питання. Була ситуація з Троєщиною, по якій навіть була написана петиція. На жаль, ми цю петицію винесли на розгляд профільної комісії, а автори петиції не з'явилися. Щодо сміттєпереробного заводу на Троєщині, тут важливі також активність і конструктивна пропозиція громади. Тому ми будемо всіляко доносити інформацію, що сміття треба десь переробляти. Його треба кудись дівати, бо сміття продукуємо ми і перекладати на інші плечі наші проблеми ми не можемо. Ми просто отримаємо черговий негатив і замилювання проблеми без їх вирішення.
Чи є хоч приблизні терміни реалізації проектів цих двох сміттєпереробних заводів?
— Це не залежатиме від якихось поставлених термінів. Це залежить від того, наскільки ми активно дійдемо домовленості. В наших інтересах зробити це якомога швидше. Якомога швидше узгодити всі питання та якомога більше співпрацювати з інвесторами, аби розуміти, яка у нас перспектива. Тобто перспективу ми розуміємо: у нас підготовлена стратегія поводження з відходами в Києві. Це перший профільний для столиці документ такого типу. І ми збираємося представити, яка орієнтовно перспектива чекає на Київ. Однозначно нам треба рухатися саме в напрямку переробних технологій.
Чи є приблизні оцінки, скільки можуть коштувати ці заводи?
— Це абсолютно різні суми. Це залежить від технологій та розташування. Це порядоком кілька сотень мільйонів доларів.
Ці гроші мають піти з бюджету чи будуть залучатися якісь інвестиції або кредити?
— Це теж питання індивідуальне. Звичайно, ми розраховуємо на кредитні та інвестиційні кошти.
У що має перероблятися це сміття?
— Є багато варіантів та дуже багато на сьогоднішній день технологій. Це можуть бути і добрива, і паливо. Тобто це різноманітні варіанти отримання в результаті переробки різних речовин. Є досвід, коли зі сміття отримують добрива і потім використовують його в теплицях для вирощування овочів. Є технології, коли сміттєпереробні заводи розташовуються неподалік станцій теплогенерації і відповідно отримується тепло. Тому дуже багато є варіантів.
Чи планується разом з цим будівництвом сміттєпереробних заводів реалізуватися проект щодо роздільного збору сміття в Києві?
— Це паралельна робота. Переробка та сортування — це пазли однієї картини. Переробка — це вторинна сировина. Але обов'язково в результаті будь-якої переробки залишаються так звані хвости. І в результаті будь-якого сортування відбувається так само. Тому і переробка, і сортування мають бути в Києві.
Ранее директор КП "Киевкоммунсервис" Евгений Русин в эфире радиостанции Голос Столицы заявил, что правоохранители должны проверять перевозчиков мусора на наличие договоров с полигонами.
А директор Киевского эколого-культурного центра Владимир Борейко сказал в эфире "ГС", что строительство мусоросжигательных заводов в Киеве усугубит проблему загрязнения воздуха.
