РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Руководитель фракции "Блок Петра Порошенко" Игорь Грынив покидает свой пост и сосредоточится на работе советника президента по стратегическим вопросам. Об этом заявил заместитель председателя парламентской фракции БПП Сергей Березенко.
"Относительно кандидатов на вакантное место председателя фракции, то дискуссии внутри БПП продолжаются, и конкретные фамилии называть рано", — добавил Березенко.
Между тем среди вероятных претендентов на должность руководителя фракции "Блок Петра Порошенко" называют как самого Сергея Березенко, так и Игоря Кононенко, Ирину Луценко, Оксану Продан, Ирину Геращенко и представителя президента в парламенте — Артура Герасимова.
По словам депутата от БПП Ирины Фриз, в понедельник, 27 марта, может состояться заседание фракции, на котором будут определяться, кто возглавит фракцию вместо Игоря Грынива. Однако не факт, что решение будет принято.
Смену лидера пропрезидентской политсилы в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал политолог, политтехнолог Ярослав Макитра.
(текст публикуется на языке оригинала)
За чутками, Ігор Гринів давно хотів піти у відставку з посади очільника БПП, але президент просто не відпускав його, тому що йому не було заміни. Інформація про відставку Гриніва прозвучала, то ж виходить, що президент вже визначився?
— Справа в тому, що Гринів, скажімо так, оголосив про свій намір йти у відпустку вже нардепам із БПП давно, ще взимку. Власне, фактично тільки зараз це рішення вступило в силу. Тут абсолютно не факт, що зрозуміло, хто буде наступником, тут просто є вже проблема дуже серйозна, проблема в роботі фракції в парламенті, тому що реально не вистачає голосів, депутати погано відвідують засідання і т.д., а на черзі голосування по питанню уряду, яке відбудеться в квітні, тому до цього часу, звичайно, потрібно визначитись із кандидатом. Основним фактором може бути не тільки, що вже знайдена точно заміна, а той факт, що реально фракція працює дуже погано, і треба вже зараз замінювати і шукати можливість зробити так, щоб ефективнішим було голосування фракції в парламенті.
На вашу думку, наскільки близькою до президента має бути людина, яка очолить фракцію БПП, які функції і обов’язки покладені на лідера президентської сили?
— Логічно, що людина повинна бути близька до президента в даному випадку, тому що це фракція президентської політичної сили, більше того, іменна фракція. Головні риси, якими повинен володіти голова фракції, очевидно, це людина, яка здатна варіювати між різними групами впливу як фінансовими, так і політичними, внутрішньо фракційними, людина, яка здатна змобілізувати різні речі, скажімо так, словами Івана Плюща, тому що, справді, дуже складно відбувається в БПП по цілій низці голосувань і позицій по тим чи іншим питанням.
Хто, на вашу думку, стане наступним лідером БПП?
— Я думаю, якщо брати віддаленість від внутрішньопартійних, внутрішньофракційних груп і наближеність до президента, то під таку кандидатуру потрапляв би, скоріш за все, Артур Герасимов, недаремно є представником президента в парламенті. Очевидно, що є повна довіра до нього. Серед переліку кандидатів не названо ще цілком ймовірного кандидата Анатолія Матвієнка, який, наскільки я знаю, також намагається очолити фракцію. Це є дядько безпосередньо Сергія Березенка.
Багато хто з експертів називає прізвище Кононенка. Чому, на вашу думку, він не підходить?
— Не підходить, тому що потрібна консолідація внутрішньофракційна і призначення Кононенка може ще більше розбалансувати саму фракцію і загнати її в тупик. Якщо ми пригадаємо, кандидатура Кононенка вже всерйоз обговорювалась перед призначенням Гриніва, і президент все-таки не пішов тим шляхом, а намагався призначити рівновіддалену, на його думку, кандидатуру. Тому, я думаю, в принципі, ця формула мала б продовжуватись, хоча виключати нічого не можливо, але фактично таке призначення, якщо відбудеться обрання чи призначення Кононенка, то, звичайно, тут може ситуація ще більше загостритись в результаті, і може ще менш монолітною бути фракція. Просто вона може чітко розділитись на бізнес й ідейних.
За регламентом скільки часу фракція може перебувати без керівника, з тимчасово виконуючим обов’язки? Чи є дедлайн?
— Дедлайна, наскільки я розумію, немає, і ніхто його не буде дотримуватись. Ми можемо пригадати "Народний фронт", в якому дуже довго виконуючим обов’язки після того, як пішли в уряд працювати, у виконавчу владу Турчинов, Яценюк, Аваков і т.д., то довгий час був виконуючим обов’язки Тетерук. Тому тут також може питання довго тягнутись, але не в інтересах нашої країни затягувати це питання. Я думаю, що буде докладено максимум зусиль, щоб до квітня вже, до наступного сесійного тижня обрати голову фракції.
У БПП розглядають кандидатуру прем'єра Володимира Гройсмана на посаду голови партії. Вам не здається дивним такий варіант, якщо брати непрості стосунки прем’єра і президента?
— Якби це звучало безпосередньо з вуст пана Гройсмана або оточення, то можна було б говорити, що в нього бажання чи ймовірність така бути головою фракції є. Оскільки це звучить не від нього, від людей, більше наближених до президента, то ймовірність, що можуть таким чином робити таку пропозицію пану Гройсману публічно очолити фракцію.
Хто і навіщо може запускати таку інформацію?
— Це очевидно, що натяк безпосередньо Гройсману, що він — член команди, пояснити йому, щоб у нього не було намірів створювати свою партію чи свою політичну силу, чи групу впливу, чітко закріпити за БПП, і закріпити таким чином довіру президента, його оточення до безпосередньо Гройсмана. Наскільки це вигідно самому Гройсману, це йому вирішувати, але, я думаю, що в короткостроковій перспективі це було б непоганим рішенням, йому б вдалось зберегти точно посаду і ще низку привілеїв, але в довгостроковій перспективі це може бути політичним фінішем просто.
Ранее политтехнолог Сергей Гайдай в эфире "ГС" заявил, что депутаты не будут принимать законы, которые могут усложнить им жизнь: как то о снятии неприкосновенности или о наказании за двойное гражданство.
Напомним, политолог Александр Палий в эфире "ГС" заявил, что нынешний парламент не двигает страну вперед, проводя реформы, а погряз в политических дрязгах.
