РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
В среду, 22 февраля, в Киеве состоялся Марш национального достоинства. Фактически он стал кульминацией пятидневных памятных мероприятий по случаю третьей годовщины Майдана.
Особенностью этого марша стало то, что вместе собрались сразу три политсилы правого толка: "Свобода", "Национальный корпус" и "Правый сектор". Во главе многолюдной колонны шли лидер "Свободы" Олег Тягнибок, глава "Национального корпуса" Андрей Билецкий и лидер "Правого сектора" Андрей Тарасенко.
Читайте также: DW: украинские националисты объединились
На митинге у парламента они совместно озвучили требования к власти. В частности, националисты требуют отказаться от торговли с оккупированными территориями и Россией, отказаться от приватизации стратегических предприятий и провести национализацию тех, которые уже приватизированы, отказаться от введения рынка земли, отказаться от дальнейшего повышения коммунальных тарифов.
А еще правые партии требуют проведения внеочередных выборов президента и Верховной Рады. В частности, предлагают нынешнему составу парламента принять закон об импичменте и уйти.
Насколько обоснованы эти требования к власти, в эфире радиостанции Голос Столицы предположил политтехнолог Сергей Гайдай.
(текст публикуется на языке оригинала)
Про що свідчить сьогоднішній спільний марш правих: в Україні з’явився єдиний націоналістичний фронт, праві об’єдналися?
— По-перше, у нас в країні в політичній площі є одна така величезна помилка: чомусь націоналістів у нас називають правими, чи крайньо-правими, чи радикально-правими. Це помилка — це крайні ліві, щоб ви розуміли. Тому що ті ідеологічні вимоги, які в нас виставляють "Свобода", "Національний корпус", "Правий сектор" — це вимоги соціалістичні. І це дійсно дуже схоже на ту ідеологію, яку колись націонал-соціалісти принесли до Німеччини 30-х років — соціалізм. І це не можна назвати крайньо-правим. Крайньо-правими являються лібертаріанці, тобто люди, які кажуть, що взагалі держава повинна бути максимально зменшена, і максимально повинні бути права особистості і особистої ініціативи.
По-друге, про що свідчить сьогоднішній марш? Про те, що коли неефективно працює держава, коли є максимальне розчарування у політиках, які при владі, коли є, скажемо так, реваншистські настрої після революції, коли ми програємо у військових діях і пасуємо перед загарбником, все це вже було в історії, — тоді приходять радикали, будь-які радикали. Частіше — це ліві радикали, якими є наші націоналісти.
Тому це нормальний процес. Чому вони об'єдналися? Тому що прошарок тих людей, які можуть для них бути електоральною базою чи базою підтримки, він невеличкий. Якщо його ще ділити на три, то шансів, наприклад, на будь-яких виборах чи позачергових, чи на обов'язкових, в них дуже мало, щоб пройти 5% бар'єр. Коли ж вони об'єднаються в єдину силу, то є ймовірність, що в нашому майбутньому парламенті можуть бути представлені радикальні націоналісти. І це нормально. Тому що суть політики і суть парламентаризму: щоб у парламенті були представники всіх прошарків населення. Якщо є люди, які зорієнтовані на таку ідеологію, хоча особисто я вважаю, що ця ідеологія не об'єднує, а роз'єднує. Ідеологія, яка була можливо, цікава ще в ХХ столітті, у ХХІ зовсім у неї немає ніяких ресурсів для того, щоб в них була велика кількість прихильників. Але якщо є навіть 5% населення таких, хай їх представляють ці політичні сили.
Організатори маршу висунули кілька вимог: припинити тарифний "геноцид", не приватизовувати стратегічні та прибуткові підприємства, не скасовувати мораторій на торгівлю землею та зупинити торгівлю з окупованими територіями. А ще вимагають від влади розірвати дипломатичні відносини з Російською Федерацією. Чому саме такі вимоги?
— Це дійсно такі настрої в суспільстві. Хоча все намішано. Особисто я вважаю, що багато вимог є доцільними. Наприклад, припинити дипломатичні відносини з Росією, не торгувати з окупантами, тарифний "геноцид" — це правда. Хоча просто треба казати, що не тарифний "геноцид", треба припинити монополію в енергетичній сфері і зробити нормальний ринок енергоносіїв.
Щоб ви розуміли, тариф — це ціна, призначена державою, антиринковий, радянський метод, який повинен вже давно змінитися. Повинна бути ринкова ціна. І різні генеруючі компанії повинні конкурувати і ціною теж, знижуючи цю ціну. Але ринок землі відмінити — це типові радянські, совкові, лівацькі лозунги. А так, як у нас більшість населення совкового, скажемо чесно, лівацького, бо всі ми родом із колишнього СРСР, і це видає, що вони не праві, а ліві. Тобто там такий великий вінегрет. Але будемо чесними, у нас у суспільстві політична система майже ніколи не реагує на якісь заклики якихось там політичних сил чи прошарків суспільства, чи громадського суспільства — будь-кого. Вона у нас може реагувати тільки на такі величезні події, як Майдан, коли особисто владі загрожує конкретна людська сила, як це було на Майдані. Тому наслідків і якийсь відповідних дій влади ми не побачимо.
Чи готове суспільство зараз сприймати радикальні ідеї, чи готові такі сили повести за собою, влаштувати Майдан?
— Коли ми маємо неефективну владу, то суспільство готове сприймати саме радикальні ідеї. І підбір цих ідей саме таких, до яких суспільство давно звикло. Я не є прихильником націоналізму, але навіть я назвав як мінімум три вимоги, які я підтримав як громадянин.
Ранее специальный корреспондент Голоса Столицы Александр Ивасивка сообщил, что полиция демонтировала все заборы на пути Марша достоинства в Киеве, а среди националистов 80% — молодежь.
