РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
В энергетической системе страны введено чрезвычайное положение. Основная причина ЧП в том, что на складах украинских предприятий, которые работают на антраците, запасов топлива может не хватить.
Основной причиной нехватки твердого топлива премьер-министр Владимир Гройсман ранее называл прекращение поставок угля с неподконтрольных территорий из-за блокады. Сейчас на Донбассе заблокированы три железнодорожных линии.
Тем временем участники торговой блокады на Донбассе в ближайшее время планируют создать несколько блокпостов на автомобильных трассах. Был открыт первый блокпост вблизи поселка Золотое Луганской области.
Подробнее блокаду Донбасса в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал эксперт общественной организации "Слово и дело" Александр Москалюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
РНБО зобовязала силовиків забезпечити суспільний правопорядок на Донбасі, де зараз відбувається блокада. Це означає, що вони готові піти на застосування сили?
— Ви задали оціночне питання стосовно готовності. Потрібно говорити про речі, пов'язані з тим, чи є формальні підстави для того, щоб була застосована сила. Є формальні підстави, тому що порушено ряд норм законодавства, порушено ряд норм кодексу про адміністративні правопорушення, порушена стаття №279 ККУ "Блокування шляхів сполучення". І очевидно, якщо виходити з формальних підстав, то силовики насправді мали право застосовувати силу ще до того, як було прийнято відповідне рішення. А тут питання було пов'язано з тим, що після подій Майдану силові органи досить часто об'єктивно бояться застосовувати силу, тому що це може призвести до їхньої відповідальності. І тоді складно буде шукати винного, як це було по ситуації з Майданом, коли в першу чергу притягуються до відповідальності ті особи, які виконували накази. І часто їм було об'єктивно складно оцінювати, чи це явно злочинний наказ, чи це не явно злочинний наказ, але вони постраждали. А в цій ситуації є спроба, якщо дійсно будуть вживатися такі от силові заходи, щоб ситуацію нормалізувати в тому аспекті, що було зрозуміло, хто буде нести відповідальність, якщо дійсно ці силові заходи будуть застосовуватися. Мені здається, що тут в першу чергу в такому ключі треба розмірковувати, що раніше могли теж силовики вводити ці заходи, але за останні три роки ми бачимо цілу низку ситуацій, коли правоохоронні органи повинні діяти, але вони бояться, бо є вже ці прецеденти, коли потім багато хто з представників органів внутрішніх справ понесли відповідальність за речі, за які повинні були нести відповідальність інші особи — які безпосередньо віддавали наказ.
В соцмережах розповсюджують документ, який начебто підготував Віктор Шишкін, суддя КСУ, з правовим обґрунтуванням законності блокування торгівлі з непідконтрольними територіями. В документі зазначено: "громадяни України, які блокують перевезення вантажів через лінію фронту, діють в умовах крайньої необхідності щодо захисту своєї вітчизни всіма можливими засобами". Як ви це прокоментуєте?
— Насправді це обґрунтування пана Шишкіна не є ноу-хау, це посилання на статтю №39 ККУ було ще під час подій Майдану. І фактично ця конструкція постійно використовується у випадку, коли здійснюються такі заходи. Але тут проблема в тому, що це оціночні категорії. Якщо ми почнемо все обґрунтовувати через крайню необхідність, то ми можемо дуже далеко дійти. Насправді, коли говориться про ситуацію крайньої необхідності, якщо ми говоримо з точки зору кримінального права, то є класичний випадок, і саме з цього класичного випадку завжди на юридичному факультеті визначають, що таке крайня необхідність. Коли водій їде по дорозі, бачить дитину, яка перебігає дорогу, і ця машина, за кермом якої він перебуває, не є у його власності, щоб не збити дитину, різко вивертає руль в іншу сторону, вдаряється, розбиває машину, наносить шкоду чужому майну. За це передбачена кримінальна відповідальність якась, але в цій ситуації він її не нестиме, тому що він відвернув більшу шкоду, пов'язану з тим, що його дії дали змогу врятувати життя дитини. Оце є крайня необхідність. А те, що пан Шишкін намагається зараз підвести під крайню необхідність, тут трошки інша ситуація. Все-таки умови крайньої необхідності передбачають момент, пов'язаний з миттєвою реакцію на якусь ситуацію. Те, що я бачу зараз по блокаді, навряд чи можу сказати, що це є умови крайньої необхідності, бо це такий тривалий процес, і він повинен відбуватися в межах цивілізованого законодавства.
Незабаром нас чекає річниця трагічних подій на Майдані. Чи варто очікувати, що перед цими роковинами представники влади все ж таки підуть на силовий розгін учасників блокади?
— Я думаю, що не тільки на підсвідомому рівні розмова про можливість силового варіанту розгону цих блокувальників була. Але тут же є розуміння складності ситуації, є кілька можливих негативних наслідків. І політичних, тому що це автоматично одразу буде порівняно з Януковичем. Але є ще і певні правові наслідки. Ми повинні розуміти, що дії, пов'язані, наприклад, з розгоном, вони повинні відбуватися дуже чітко в межах законодавства. Якесь перебільшення тих силових меж автоматично тягне відповідальність, в тому числі навіть вищих посадових осіб, а тут питання, наскільки правоохоронні органи можуть бездоганно провести таку операцію, щоб потім не виникало питань. І мені здається, враховуючи стан правоохоронних органів, тут якраз існує побоювання, що ситуація може стати непідконтрольною — тим паче, є ще інші аспекти, наскільки правоохоронні органи готові піти самі, навіть це буде законний наказ, на якісь силові дії. Я думаю, що немає такої чіткої впевненості. І це, мабуть, один з моментів, що утримує від застосування сили. Тому що віддати наказ — це одне, але повинна бути ще готовність його виконати. А тут є проблеми.
Історія з блокадою, можливими відключеннями електроенергії може поглибити політичну кризу в ВР і спровокувати переформатування влади, перевибори?
— Я думаю, що тут може йтися про переформатування влади, ніж про перевибори, тому що більшість нардепів не готова піти на перевибори. Ця більшість з великою долею ймовірності може не потрапити до наступного парламенту. І це чинник, який буде зумовлювати ведення перемовин. І я за те, щоб провадилися чимога більше перемовин, тому що політика це насправді поле для компромісів. Врешті-решт має бути якийсь соціально-суспільний компроміс, а коли ми бачимо, коли в межах політики відбуваються якісь агресивні дії. Це ненормально, тому що тоді порушується основна функція політики, а політика, навпаки, повинна згладжувати ті протиріччя, що існують в суспільстві.
Напомним, политический эксперт Михаил Павлив в эфире "ГС" высказал сомнение, что блокада Донбасса скажется на эффективности борьбы с контрабандой товаров из неподконтрольных Украине районов Донбасса.
Власть должна принять радикальные меры для того, чтобы возобновить товарное и пассажирское сообщение с Донбассом, считает политический эксперт Сергей Быков.
