РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Депутаты предлагают ввести вместо закона "Об основах государственной языковой политики" новый закон — "О государственном языке".
Как сказано в пояснительной записке к новому законопроекту, закон "Об основах государственной языковой политики" противоречит Конституции Украины и не обеспечивает на должном уровне защиту украинского языка. В связи с этим депутаты предлагают отменить действующий закон и ввести новый "О государственном языке".
Сам же новый законопроект "О государственном языке" предусматривает расширение сферы использования украинского языка не только в государственной и в общественной жизни, но и в СМИ. Согласно законопроекту, телерадиокомпания обязана осуществлять синхронный перевод на украинский язык, если кто-то из участников программы говорит на другом языке. Вот только как это сделать именно на телевидении или на радио, в законопроекте не расписано.
Кроме этого, в Верховной Раде зарегистрированы еще два законопроекта о языке, которые предусматривают почти полную украинизацию телевизионного и радийного эфира, прессы, книгоиздания, кинематографа и рекламы.
Подробнее о депутатских языковых инициативах, а также, почему только сейчас взялись за это, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог, эксперт аналитической группы "Левиафан" Николай Мельник.
(текст публикуется на языке оригинала)
Законопроект "Про державну мову" 33 депутати різних фракцій пропонують запровадити замість закону "Про засади державної мовної політики", відомий як закон Ківалова-Колесніченка. Що особисто ви можете сказати про цей закон і про цей законопроект? Чи є така потреба скасовувати закон Ківалова-Колесніченка?
— Ще коли приймався закон Ківалова-Колесніченка, головне науково-експертне управління написало на 14 листках, чому це не можна приймати. Він дійсно суперечить Конституції, також він суперечить міжнародним актам, тому що там вводиться поняття "регіональна мова", причому те визначення, яке дано в цьому законі, абсолютно не кореспондується з міжнародним правом. Тобто регіональна мова — це дійсно мова національної меншини, тобто це вимираюча мова. У нас же це просто введено як мова нацменшини. Тобто це був некоректний законопроект, він був юридично слабкий, доволі погано підготовлений і мав лише політичне навантаження. В принципі, він свою роль відіграв, його треба було вже давно скасувати. Чому депутати взялися зараз за це питання? Ну, по-перше, вони не зараз взялися, тому що законопроекти… два з трьох, вони доволі гарно пророблені, вони є комплексними і видно, що над ними працювали не один місяць. З іншого боку, чому наразі намагаються мусолити це питання? Тому що зараз взагалі намагаються піднімати теми мови, імміграції, для того щоб люди обговорювали ці питання, замість того, щоб обговорювати "вдале" урядування пана Гройсмана.
Якщо говорити про сам закон "Про державну мову", чим конкретно він відрізняється від закону "Про засади державної мовної політики"?
— Якщо ми говоримо про законопроект Подоляк, тобто "Про державну мову", то там повністю прибирається тема "регіональна мова", там дійсно запроваджується мова в багатьох сферах як державного, так і суспільного життя, визначається, хто обов'язково має знати державну мову, причому це не лише державні посадовці, там доволі широкий перелік. Також там запроваджується мовна оцінка, запроваджується мовний інспектор, тобто запроваджується цілий інститут захисту української мови та її розвитку. Наскільки це правильно… можливо, просто була взята модель, яка є у Франції, там дійсно є інститут мови, є цілий ряд інституцій, які захищають державну мову. Але чи є необхідність створювати додаткових інспекторів з захисту української мови і давати їм той широкий перелік повноважень, який у них є згідно з законом… я не впевнений.
Чи не призведе цей законопроект до того, що в Україні почнуть переслідувати за мовною ознакою?
— Якщо говорити про Одесу, то людина, яка більше всіх кричала, що "Одесса — русский город", це пан Гончаренко, він наразі входить у БПП, і став доволі патріотичним. Тому я не думаю, що в Одесі це питання буде настільки гостро стояти. Питання в іншому, що дійсно питання мови є питанням емоційним. Якщо використовувати тезу, яку запровадив Шарль де Голль — "одна країна — одна нація — одна мова", то дійсно, державну мову слід оберігати, і юридична доцільність в цьому законопроекті давно назріла.
Законопроект передбачає, що спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності, прирівнюються до спроб повалення державного ладу, за що загрожує кримінальна відповідальність. Чи доречне таке порівняння?
— Я не готовий це коментувати, тому що відповідно до того закону "Про державну мову" депутата Подоляк цієї норми немає в законопроекті, але в законопроекті є норма щодо публічної наруги над державною мовою. Це, дійсно, кримінальна відповідальність. Тому, мені здається, є певне маніпулювання цією темою, і тому я говорю, що дуже добре було б, щоб над цим законом працювали юристи, а не мовознавці.
У кожному із зареєстрованих законопроектів у тому чи іншому вигляді сказано, що телеканали й радіостанції, незалежно від форми власності, повинні здійснювати загальнонаціональне мовлення українською мовою. У разі використання іншої мови, слід забезпечувати синхронний переклад українською мовою, окрім пісень. Це що?
— Це намагання держави втручатися в той сектор, який, в принципі, регулювати, можливо, і не слід, тому що ці моменти ускладнять життя простого українця. Але я б додав, що згідно з цими законопроектами друковані ЗМІ мають виходити лише державною мовою. Це трохи не кореспондується з мовним законодавством, яке в нас є, а також навіть те, що продукти, які викладаються, електронна комерція, всі оголошення в них також повинні бути зроблені державною мовою. Я в цьому бачу наступ на малий бізнес і на те, що він, дійсно, ускладнить життя нацменшинам.
Ваш прогноз, чи приймуть депутати цей законопроект? Чи буде його підтримка в парламенті? Нардеп Олег Медуниця заявив, що, на його думку, законопроект про державну мову приймуть. Однак політолог Олександра Решмеділова в цьому сумнівається і вважає, що не буде достатньої підтримки, зокрема, з боку Опозиційного блоку. Як ви вважаєте?
— Опозиційний блок – це все ж таки 25 голосів, це не трагічно. Як ми знаємо, у коаліції — 226, але питання в іншому. Я залишаюсь на позиції, що якщо це законопроект про державну мову, то він має регулювати саме державницькі питання, а питання приватного сектора українці мають регулювати самі. Тобто законопроект у тій формі, в якій він є зараз, може стати лише інформаційною бульбашкою, яку всі будуть обговорювати, зламаються тисячі списів, замість того щоб, дійсно, подивитись на те, що відбувається в країні і, в принципі, він не пройде.
Як буде відбуватись експертиза?
— Як буде відбуватись експертиза, в принципі, там більш-менш написано. Але якщо не буде розширено тлумачення, що таке "публічна наруга над державною мовою" у Кримінальному кодексі, то ми всі можемо дуже сильно попасти. Якщо я не розмовляю українською мовою, до мене звернулись державною, то це є наруга чи це не є наруга, це є зневажання чи це не є зневажання, тобто треба прибрати ці моменти, які можуть викликати маніпуляції. Якщо фахово доопрацюють, без емоцій, то в нього шанс є.
Чому законопроектів саме три? Чи не достатньо було б лише одного?
— Наскільки я знаю, автори трошки посварилися. Тому що в принципі законопроект Головко і законопроект Подоляк ідентичні на 90%, і я взагалі не розумію, чому їх зареєстрували як два окремих.
Чому, зрештою, пан Лисюк теж вирішив написати? Це альтернативний законопроект?
— Всі ці три законопроекти є альтернативними один до одного, тому що вони регулюють мовне питання. Але, можливо, була прийнята якась домовленість саме в апараті, що ці законопроекти будуть реєструватися не як альтернативні, а як три абсолютно різні. Що це дає? Це дає більше поле для дискусій. Якщо б це були альтернативні, вони були б зведені в один пул обговорення, і їх проходження було б синхронне. А три законопроекти, які не є альтернативними, їх розгляд не є синхронним і паратизувати на цьому питанні та піаритися на цьому питанні можна стільки, скільки влізе.
У законопроекті Лисюка сказано: "Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо та візуального продукту повинні виконуватися українською мовою. У Криму разом із українською може використовуватися кримськотатарська мова. В місцях поширення корінних народів або нацменшин телеканали й радіостанції повинні мовити українською мовою, а також можуть користуватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин". Тобто кримськотатарській мові приділяється більше уваги, ніж, наприклад, російській, хоча вона більш поширена в Україні?
— Це вже питання політичне. Ті, хто писав законопроект, вони прекрасно розуміють, що російська мова — це мова міжетнічного спілкування. Але у нас на Сході вважається, що війна, я кажу "вважається", бо наша політична еліта сама не може зрозуміти, що у нас на Сході. Тому в принципі піднімати питання російської мови та її присутності в українському житті, це таке… трішки не комільфо. Відповідно, сором'язливо називають мовою нацменшин.
У статті 53 Конституції України сказано, що громадянам, які належать до національних меншин, надається право на вивчення рідної мови. Як це можна співвіднести з тими законопроектами, які є у ВР?
— У цих законопроектах дійсно немає запобіжників, які б захищали мову національних меншин з боку, я не скажу української мови, з боку чиновників. Але, з іншого боку, коли писалась Конституція, російська мова не була мовою країни, з якою ми воюємо на Сході. Відповідно, політична ситуація змінилась, і ми маємо розуміти, що в Україні є дуже великий прошарок людей, які воювали на Сході і для яких російська мова є неприйнятною.
Але є великий прошарок російськомовних людей, які воюють на Сході за Україну. Чи вони інакше захищають Україну?
— Я абсолютно з вами погоджуюсь. Я проти будь-яких квот, я вважаю, що українська мова сама може себе спокійно захистити. Але пропагування державної мови – це питання політичне для будь-якої нації і, відповідно, законопроекти мають бути доопрацьовані для того, щоб виробити той конституційний баланс, який був закладений колись у 1996 році, тобто державна мова — українська, але при цьому держава не лізе в суспільний сектор, і національні меншини говорять тими мовами, які їм зручні. Ці законопроекти дуже багато мають відсилочних норм. Діловодство у нас ведеться українською мовою, державною мовою, а якщо в місцях компактного проживання нацменшин, то це регулює законопроект про нацменшини. Ліземо в порівняльну таблицю, де написано: всі питання, які стосуються діловодства, регулюються законом "Про державну мову". Відповідно, буде створена правова колізія, яка врешті-решт закінчиться або тим, що цю норму не будуть виконувати, або це буде певний суспільний спротив.
Треба міняти Конституцію у зв’язку з такими законопроектами?
— Не є доречним міняти Конституцію тоді, коли можна абсолютно спокійно доопрацювати ці законопроекти, це нескладно. Шляхом відкритої дискусії ми зможемо сформувати за місяць цілий набір месседжів, які можна покласти в цей законопроект і які можуть знайти розуміння навіть в тому ж Опоблоці. Але для цього потрібно, щоб співавтори законопроекту хотіли б цієї дискусії. Поки що я бачу з тих постів, що цей законопроект — самий правильний, а той, хто його не підтримує, — не любить Україну.
Переважно дотримуються тієї думки, що державна мова має бути українська. Але багато хто хоче витребувати собі право говорити російською чи іншою мовою нацменшин.
— У жодному законопроекті немає норми про заборону спілкування будь-якою мовою.
А преса теж має бути виключно українською?
— Преса має бути виключно українською. Це питання українізації. Знову ж таки, я за певну беземоційність дискусії. Якщо ми говоримо, що частина преси все ж таки має бути російською, то це питання для обговорення і внесення зміни в статтю законопроекту.
Тобто компроміс можна відшукати?
— Треба шукати компроміс, тому що я бачу лише одну пересторогу, але дуже велику в цьому законопроекті – те, що він лізе в суспільний сектор і те, що він створить проблеми для нацменшин і саме для ведення малого бізнесу. В більшості я абсолютно погоджуюсь, що має бути українізація, має бути захист державної мови, але інституції, які мають захищати, цей механізм треба доопрацьовувати.
Читайте также: Тотальная украинизация. Язык до войны доведет
Ранее народные депутаты Андрей Тетерук и Андрей Ильенко в эфире "ГС" прокомментировали, почему пришло время урегулировать языковой вопрос в Украине, и не приведет ли это к обострению ситуации.
Напомним в эфире радиостанции Голос Столицы политический эксперт Ярослав Макитра заявил, что в связи с введением квот на украинский язык будет сопротивление со стороны СМИ.
