РИА Новости Украина — Радиостанция "Голос Столицы"
Представители сферы курьерских услуг говорят, что на рынке участились разного рода злоупотребления. Например, иногда со службами доставки не рассчитываются компании-заказчики.
Также в махинации порой втягиваются и сами курьерские организации. Они не перечисляют деньги интернет-магазинам или делают это очень долго.
Как избежать возникновения подобных ситуаций, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил адвокат Иван Либерман.
(публикуется на языке оригинала)
Наскільки юридично врегульована сфера кур’єрських доставок? Чи передбачає вона якісь махінації, чи є для них можливості?
— Соціальних законів для цього немає, все це регулює Цивільний кодекс України, всі правові відносини, або Господарський кодекс, якщо мова йде просто про фінансові стосунки між юридичними особами. Що стосується афер, то вони були, є і ще будуть протягом всього часу існування людства.
Представники кур’єрських служб кажуть, що їм часто доводиться стикатися з недобросовісними клієнтами-компаніями, які "забувають" розраховуватися за надані послуги. Як така співпраця з кур’єрськими службами регулюється – укладаються угоди чи все відбувається неформально?
— Я би радив всім людям перш за все розуміти, що будь-яка кур’єрська доставка має на меті з точки А в точку Б перевезти певний товар. Або з точки А цими ж працівниками доставити в точку Б. Це можуть бути абсолютно різні юрособи, фізособи або ФОПи.
Що стосується того, як це робиться, можна укладати договір в усній формі, можна в письмовій. Цивільний кодекс теж таке дозволяє. Але якщо ви оплачуєте за товар авансом, то ви можете не получити товар і не забрати гроші навіть через суд, бо аванс не є обов’язковим для повернення.
Якщо ви прописали в договорі, що ви оплатили передоплату, і згодом незадоволені якістю товару чи взагалі хочете його повернути, вам не повертають кошти, то такий судовий процес ви, звичайно, виграєте.
Люди часто розраховують на такі інстанції, як Комітет захисту прав споживачів. Нікому не потрібна ця структура, а це якщо не десятки, то точно кілька тисяч осіб по Україні, це люди, які займають посади, платники податку, яких ми тягнемо на собі. Нікому з них ще жодна ця структура в конкретних випадках не допомогла.
Я не знаю, для чого вони взагалі існують в природі, тому що люди змушені звертатися все рівно до поліції, якщо чимось незадоволені, потім ці ж поліціянти являються свідками у судових процесах. І так люди все рівно потім подають до суду, зрозуміло, що одна справа – виграти судовий процес, інша справа – забрали свої кошти.
Але з 1 січня наступного року вступає в силу закон України про приватну виконавчу службу, тепер стягувати борги буде в сотні разів легше.
Я замовив товар в інтернет-магазині, розрахувався карткою одразу на сайті, мені кажуть, сьогодні-завтра надішлють цей товар, потім постійно відкладають ці терміни, ще на день, ще на два, і таких історій в Інтернеті дуже багато. Що робити в такому випадку?
— Якщо там просять платити аванс, то ви можете не отримати кошти і товар, і можете навіть програти судовий процес, тому що ви заплатили аванс, а це одностороння дія.
Якщо там написано, що це передоплата або завдаток, то такі кошти ви маєте отримати. Але раджу всім, перш ніж укласти навіть інтернет-угоду і щось заплатити інтернет-магазину в безготівковому режимі, зайдіть в єдиний реєстр юросіб та ФОПів, цивільний доступ, і перевірте: цей інтернет-магазин взагалі працює офіційно чи це просто собі люди відкрили в Інтернеті сайт і вказали там якийсь розрахунковий рахунок і туди пішли кошти.
Тобто треба зрозуміти по суті: це юрособа, це ФОП чи це просто шахрай. В будь-якому разі, зберігайте скріншоти. Сфотографували перед тим як оплатити, а ще краще на відео знімати, що ви саме здійснюєте оплату. Крім того, можна зробити заявочку, вам прийде квитанція про те, що ви сплатили і т.п. Але це все потім. Я раджу взагалі не сплачувати наперед кошти. Безліч сайтів, які працюють сьогодні вже постфактум. Тобто привезли товар, ви його отримали, глянули, розрахувались.
Ранее президент Центра рыночных реформ Владимир Лановой в эфире "ГС" заявил, что если в стране не растет производство, не улучшается динамика ВВП, то не стоит ожидать стремительного роста доходов населения.
