наверх
29.03.202403:40
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Юрист о давлении на телеканал "1+1" и обвинении Марушевской

Несвобода слова. Арест Муравицкого и обыски в "Стране" (338)

(обновлено: )92731
Телеканал "1+1" обвинил Администрацию президента в попытке лишить канал лицензии, глава ГФС обвиняет экс-руководителя Одесской таможни Юлию Марушевскую в коррупции. Эти и другие события 29 декабря в эфире "ГС" комментировал Александр Москалюк.

РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"

В ночь на четверг, 29 декабря, руководство и сотрудники телеканала "1+1" обнародовали на своем сайте обращение к президенту, спикеру Рады и премьеру Украины. Они заявили, что Администрация президента пытается повлиять на Национальный совет Украины по вопросам телевидения и радиовещания для отмены решения о продлении лицензии каналу.

Экс-руководитель Одесской таможни Юлия Марушевская попала под следствие по подозрению в коррупции. Такое заявление сделал глава ГФС Роман Насиров. По словам Насирова, ГФС начала расследование в связи с фактами занижения цены товаров и другими нарушениями. Насиров заявил, что после отставки Марушевской таможня Одесской области увеличила свои доходы на 30%, или на 300 миллионов гривен. Марушевская отвергла все обвинения.

Эти и другие ключевые события четверга, 29 декабря, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал эксперт общественной организации "Слово і діло", кандидат юридических наук Александр Москалюк.

ПРО ПОДОВЖЕННЯ ЛІЦЕНЗІЇ ТЕЛЕКАНАЛУ "1+1"

Чи можна сказати, що проблеми з подовженням ліцензії телеканалу "1+1" є певним продовженням ситуації з націоналізацією "ПриватБанку"?

— Тут є кілька аспектів, на які потрібно звернути увагу. Аспект перший – з точки зору юриспруденції: наявність бланку не має в даному випадку жодного значення, є конкретний юридичний факт, є певне рішення. Якщо рішення було прийнято, то я, власне кажучи, не можу зрозуміти, чому така паніка була розведена. Фактично, був створений інформаційний привід, він був роздутий, але сьогодні я відслідковував по соціальних мережах, цей привід, як на мене, займав надто велику кількість місця, зважаючи на те,  що насправді Нацрада з питань телебачення та радіомовлення відповідне рішення про подовження строку ліцензії прийняла. Чому так відбувається? Я думаю, що десь на ментальному рівні, українському рівні, завжди будь-які події, які пов’язані з можливими змінами, вони підігріваються, на цьому існують різноманітні спекуляції, і є об’єктивна властивість людської психіки. Насправді, така ситуація в меншій мірі, але була б властива і в інших країнах, навіть в тих країнах, про які ми, зазвичай, говоримо, що вони є цивілізованими країнами. Чи то в Італії, де теж, наприклад, Сільвіо Берлусконі тривалий час фактично був монополістом на ринку ЗМІ. Але в мене тут є певні питання і до тих осіб, які зараз з самого каналу "1+1" цю ситуацію підігрівали. Тому що, коли виникла ситуація з ПриватБанком, я не чув, щоб вони були настільки безпристрасними і намагалися максимально висвітлити цю ситуацію так, як вона є. Якщо ми кажемо про ПриватБанк, для мене і досі залишається велике питання, чому не була порушена кримінальна справа за доведення банку до неплатоспроможності. Я не знаю, чи був там склад злочину, чи не був, це повинно було встановити слідство, але ми не почули про те, що є порушена кримінальна справа. Говорити про те, що "1+1" є незалежним каналом можна в тому випадку, якби вони в цій ситуації намагалися об'єктивно висвітлювати події. Зараз — це свого роду маніпулювання і намагання використати максимально ситуацію на свою користь.

ПРО ОБВИНУВАЧЕННЯ МАРУШЕВСЬКОЇ В КОРУПЦІЇ

Екс-керівник Одеської митниці Юлія Марушевська потрапила під слідство за підозрою в корупції. В країні почалася тенденція до переслідування екс-чиновників?

— У нас цей тренд існує, з однієї сторони. Він у нас сформувався фактично з 2010 року, коли Тимошенко була притягнута до відповідальності. Але тут питання в тому, що насправді будь-який чиновник повинен бути готовий, що після того як він закінчить кар’єру чиновника або навіть під час того, як він є чиновником, він може бути притягнутий до відповідальності. Це насправді абсолютно нормальна історія. Ми бачимо, як в європейських країнах, по суті, та сама ситуація. У Франції Жака Ширака обвинувачували, що він, будучи на посаді мера Парижа, допускав численні зловживання. Щоправда, з точки зору українських реалій смішні суми зловживань були: вони обраховувались в декілька сотень тисяч доларів. Але разом з тим це абсолютно нормальна світова практика. Якщо ти не хочеш, щоб тебе переслідували, щоб за тобою стежили 24 години на добу, то не будь чиновником. Це трохи інша історія, але вона пов’язана з тим, що ми говоримо. Білл Клінтон, коли був президентом і коли в нього виникли зв’язки з Монікою Левінські, він бідкався і говорив про те, що ж ви намагаєтесь проникнути в моє приватне життя, порушити приватність. На що тоді американські ЗМІ відповіли, що право на приватність закінчилося там, де Білл Клінтон став президентом США.

Я хотів би, щоб було усвідомлення в суспільстві — те, що ти є молодим, новим обличчям, не є автоматично підставою для індульгенції. У нас стаття 24 Конституції України встановлює рівність, і стосовно прав, і стосовно обов’язків, і юридичної відповідальності, в тому числі. Але в цій ситуації мені б хотілося б декілька зробити маленьких уточнень. Перше: я вважаю, що не зовсім коректно пану Насірову коментувати цю ситуацію, тому що тут існують відносини безпосередньої підлеглості, всі знають, що була конфронтація і було б правильніше промовчати зараз.

Якщо є претензії, куди їх передати?

— Є органи, які займаються безпосередньо розслідуванням. Поки що у нас не створене Державне бюро розслідувань, але є органи, є та сама прокуратура, і хай вони розбираються, хай вони дають коментарі. Мене найбільше в українському сьогоденні дратує як юриста, що питання притягнення до юридичної відповідальності коментують всі, але не ті, хто має на це право. Такий тренд на те, щоб з точки зору політичної доцільності оцінювати юридичні категорії, це надзвичайно небезпечна річ, бо тут виникає принцип бумеранга. Якщо ми будемо керуватись особистими симпатіями чи антипатіями в питаннях юридичної відповідальності, ні до чого хорошого це не приведе, тому що сьогодні ті люди, які керуються особистісними критеріями, вони, мені здається, не розуміють, що завтра ситуація зміниться, вони не будуть перебувати на своїх посадах, і так само принцип бумеранга може автоматично і їх вже зачепити, і вони будуть в іншому статусі.

Чи не плутаємо ми свободу думки із тим, що ми маємо втручатись в такі справи?

— Тут треба, щоб демократія не перетворювалась в охлократію. Демократія має обмежений характер. Недаремно в США судові засідання показуються у вигляді картин, тому що заборонена відеотрансляція. Це пов’язано з тим, що всі переживають, як зробити так, щоб судова гілка влади дійсно була незалежною. А вона може бути незалежною лише тоді, коли усуваються інші чинники, коли вона не стає філіалом інших органів влади. У нас тривалий час, ще з радянських часів судова система була філіалом прокуратури. Це була негативна тенденція. Хоча, з іншої сторони, тут дуже багато є парадоксів, тому що якщо ми подивимось кількість виправдовувальних вироків, які існували в радянські часи, і кількість виправдовувальних вироків в Україні, то ми побачимо парадоксальну ситуацію, що в СРСР було більше виправдовувальних вироків, ніж в Україні. З однієї сторони, ми кажемо, що тоді судова система була філіалом прокуратури, з іншої сторони, є конкретні цифри, і це теж, мені здається, є досить показово. Як зробити так, що, з однієї сторони, суспільство мало змогу контролювати судову систему, з іншої сторони, щоб цей контроль не перетворювався на проблеми охлократії, це надзвичайно складне завдання. Це виробляється в процесі. Ми зараз підходимо, щоб виробити цей рецепт, що можна коментувати, що не можна, але поки що проблема охлократії існує.

ПРО ВИЩУ РАДУ ПРАВОСУДДЯ

Наскільки трансформація Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя є сучасною і європейською?

— Насправді більшість речей, які зараз приймаються, вони відповідають європейським стандартам. Так само як європейські стандарти передбачають створення незалежної прокуратури, антикорупційної прокуратури, в нас ми бачимо, створена така прокуратура, так само всі європейські стандарти передбачають створення незалежного органу, який здійснює розслідування — в нас було створене НАБУ. Незалежного органу, який займається попередженням корупції — було створено НАЗК. Так само і в цій частині в більшій мірі, скажімо так, відповідає європейські практиці. Тут проблема в тому, що, на превеликий жаль, в українських реаліях не завжди оці європейські стандарти спрацьовують. Але ці зміни, пов’язані з ВРП, в цілому є позитивними.

Перший момент, насправді це був такий архаїзм, коли ВР України фактично обирала суддів безстроково. І суддя, який перебував на третьому чи четвертому році своїх повноважень, об’єктивно, психологічно, якщо він розглядав певні справи, які так чи інакше зачіпали політичні інтереси, тримав це в голові, що потім його кандидатура буде розглядатися на засіданні ВР, Рада буде приймати рішення стосовно того, чи безстроково його призначати, чи не призначати на посаду. І знову ж таки, європейські стандарти говорять про те, що суддя повинен бути відразу призначений безстроково. Інша справа, що якщо він порушує законодавство, якщо він вчиняє дисциплінарний проступок, то в такому разі він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності або навіть і звільнений.

Ще така позитивна новела стосується того, що роль президента у призначенні суддів фактично зведена до церемоніальної. Що раніше траплялося досить часто? Приймалося рішення, ВККС оголошувала конкурс, особа могла пройти успішно конкурс, набрати достатню кількість балів, але кінцеве рішення приймав президент. І от направляється документи в АП, а там ці документи,  умовно кажучи, зникали. І от особа перебувала в підвішеному стані, тому що не зрозуміло, з яких причин її не призначали на посаду судді. В принципі, президент зобов’язаний був би підписати, але механізму, що буде у разі непідписання, насправді не існувало.

Що сталося, коли відбувалася ця нова судова реформа? В Конституцію не прописали цей момент, хоча, наприклад, проект від РПЛ передбачав, що президент протягом 10 днів після того, як прийнято вже рішення ВРП, зобов’язаний підписати указ про призначення судді на посаду. Але потім все ж таки в законі про судоустрій і статус суддів ця норма є. Фактично повноваження президента стосовно призначення суддів на сьогоднішній день зведені до церемоніальних функцій, і це нормально, це відповідає, знову ж таки, європейським, світовим стандартам. Що стосується притягнення суддів до відповідальності, теж стала краща ситуація, як на мене. Зараз згідно з Конституцією ця норма дублюється і в інших вже законодавчих актах, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності, окрім випадку, коли він затриманий відразу на місці вчинення злочину, або відразу після вчинення злочину. При цьому цей злочин повинен бути тяжким чи особливо тяжким. В інших випадках рішення приймає стосовно притягнення до кримінальної відповідальності якраз Вища рада правосуддя, а не як раніше – Верховна Рада.

ПРО ВВЕДЕННЯ ШТРАФІВ ЗА ВИПЛАТУ ЗАРПЛАТ "В КОНВЕРТІ"

Президент підписав закон, яким передбачається введення штрафу за виплату зарплат "в конверті" в розмірі ста мінімальних заробітних плат. З 1 січня 2017 року ця цифра сягатиме 320 тисяч гривен. Закон приймався для того, щоб в країні піднімати економіку, виводити зарплати з тіні. Ці зміни в законодавчому полі допоможуть покращити ситуацію?

— У нас зараз іде процес, він вже закінчується, боротьби з комуністичним минулим і з адміністративно-командною системою. Але, мені здається, що ця боротьба полягає не стільки в боротьбі з назвами чи з символами тоталітарного минулого, як з тим, щоб намагатись цю адміністративно-командну систему вибивати з голови. І тут величезні проблеми виникають, тому що в усьому світі, коли економіка, навпаки, в стані падіння всіх показників — відбувається зворотні процеси, процеси лібералізації, йде зменшення податкового тиску, обмеження діяльності податкових органів. У нас ми бачимо протилежну  історію. Те, що стосується підписання цього закону – це показник загальної тенденції, яка зараз існує, свого роду таке закручування гайок, але вона нічого хорошого не дасть. Я б хотів би порадити і прем’єру, і президенту сходити в Центр надання адміністративних послуг і подивитися, які черги в центрах надання адміністративних послуг, де ФОПи закривають свою підприємницьку діяльність або її припиняють, або ще далі — йдуть в тінь. Це нерозуміння, де є тактика, де стратегія — це класична проблема не лише для України, це проблема для багатьох політиків, які керують державами в період криз. Але ніколи перемога в тактиці не дає перемоги в стратегії, тому що в короткочасний період це може дати результат, а в довгостроковий період це ще більша проблема. Мені здається, що ці всі посилення, які мають місце, вони навіть в короткочасному варіанті не дадуть того, що планується, навіть по ФОП, оскільки для них автоматично збільшено ЄСВ, то навіть по них, я бачу, що ті показники, які планують, вони не будуть досягнуті.

Ми всі любимо говорити про принцип верховенства права, але насправді мало хто знає, що він собою являє. Якщо ми говоримо про традицію принципу верховенства права, то вона собою передбачає, що ті люди, які перебувають при владі, вони не можуть свавільно змінювати законодавство. У нас можна приймати будь-що і далі утискати підприємців. Я розумію, що, можливо, це є частково вимушеним заходом, але в кінцевому підсумку ні до чого хорошого це не приведе, так з кризами не борються. 

Ранее эксперт Юрий Лесничий в эфире "ГС" заявил, что Михаил Саакашвили оказал Юлии Марушевской медвежью услугу, наняв на пост главы Одесской таможни неопытного специалиста.

Напомним, эксперт по банковским вопросам Игорь Полховский заявил в эфире "ГС", что судебная система в Украине работает так, что бизнес не чувствует уверенности в завтрашнем дне.

Самое читаемое
    Темы дня