РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Национальное антикоррупционное бюро не может найти общий язык с Национальным агентством по предупреждению коррупции в вопросе проверки электронных деклараций. Агентство готово предоставлять доступ к электронным декларациям исключительно при расследовании конкретных уголовных дел, и только после постановления суда.
Ранее директор Национального антикоррупционного бюро Артем Сытник заявил, что НАБУ не может найти общий язык с Нацагенством в вопросе предоставления полного доступа к электронным декларациям, что мешает работе бюро. Он уточнил, что сейчас сотрудники НАБУ проводят проверку, заходя на сайт НАПК как простые пользователи.
Почему НАБУ и НАПК не могут найти общий язык, в эфире радиостанции Голос Столицы предположил эксперт по антикоррупционной политике Василий Вакаров.
(текст публикуется на языке оригинала)
І НАБУ, і НАЗК посилаються на чинне законодавство. Чи має право НАБУ на вільний доступ до електронних декларацій депутатів?
— Ні, не має. Я уважно відстежую всю цю ситуацію. Мені дивно, що обидва керівники органів посилаються, власне кажучи, лише на Кримінальний кодекс. Є у нас в законі про запобігання корупції така стаття 47, яка зазначає про облік та оприлюднення декларації, тобто знаєте, необов’язково бути юристом, щоб розібратись, що ж таке декларація і яку інформацію вона містить. І от ця стаття в цьому законі зазначає, що інформація, яка міститься в декларації є інформацією з обмеженим доступом та не підлягає відображенню у відкритому доступі. Все, крапка. Тобто будь-яка особа може зайти на сайт НАЗК та подивитись те чи інше майно того чи іншого чиновника – чи то експерти, чи то громадські активісти. Яка різниця між НАБУ і, наприклад, громадською організацією з точки зору законного доступу до інформації? Немає жодного. А якщо НАБУ чи інший правоохоронних орган в рамках провадження хоче мати повний доступ до інформації, то слідчий суддя або суд виносить рішення, і будь ласка – чи то НАБУ, чи прокуратура, чи Нацполіція, чи новий орган, який буде створений Державне бюро розслідувань буде мати доступ до повної інформації декларанта. Ось так.
Читайте также: НАБУ, НАПК и МВД политически ангажированные органы — Каплин
Але непорозуміння тривають і, напевно, ще будуть випадки. Чим загрожують реформам і боротьбі з корупцією такі ситуації між відомствами?
— Давайте розділимо це питання на два. По-перше, я вбачаю в діях як керівника НАЗК, так і керівника НАБУ, сьогодні відзначається міжнародний день боротьби з корупцією, і вони піаряться чітко, конкретно, тобто керівники виходять до ЗМІ, звітують про якусь діяльність або розказують про ті чи інші проблеми. І розповідь про проблеми як Ситника, так і Корчак говорить про те, що в них немає, чим похвалитись суспільству, вийти до суспільства з конкретними результатами і вони, умовно кажучи, чубляться за щось. Друга частина проблеми полягає в тому, що я не бачу якоїсь об’єктивної інформації з боку НАБУ, що надайте, будь ласка, інформацію стосовно таких-то, таких-то осіб. Мова йде не про конкретних осіб, а мова йде якби про визначення проблематики. І третє. Насамкінець, в усіх органах – і новостворених, і старих органах керівники замість того, якщо вони не хочуть чубитись і піаритись, вони сідають, проводять прості наради робочі і укладають між собою меморандуми, бо і члени НАБУ, і члени НАЗК, в першу чергу, юристи, і вони, дивлячись, вивчаючи закони, знаючи закони, укладають між собою меморандум, як взаємодіяти і тихенько взаємодіють. А якщо у організації немає взаємодії, то вони мусять піаритись. І вони на розсуд суспільства виносять, на жаль, ту інформацію чи ту ситуацію, яка абсолютно нас як громадян не влаштовує. Нам потрібен результат як дії одного органу, так і іншого. А натомість ми маємо якісь скандальчик.
До останніх досягнень можна віднести декларації 53 нардепів. Генпрокуратура вже перевірила декларації половини нардепів, і стосовно 53 матеріали перевірки направлені до НАЗК для вжиття заходів. Ваша думка, що загрожує депутатам?
— Це смішна ситуація. Смішна вона тому, що не існує механізму перевірки е-декларацій. Його просто немає. Є проект, який переданий в черговий бюрократичний орган – Мін’юст. Мін’юст розглядає цей проект. Я не знаю, можливо, через два, через три місяці цей механізм буде затверджений. Тому те, що ГПУ сказало, знову ж таки, пропіарилось і передало знов до НАЗК – це просто шум. Тому, коли ви кажете, що чергове досягнення, я думаю, що ви теж це говорите з усмішкою.
Згідно з проведеним дослідженням Transparency International наша країна — п’ята за рівнем сприйняття корупції серед країн Європи і центральної Азії. Про що це свідчить?
— По-перше, це суб’єктивні дані. Я їх критикував, критикую і буду критикувати, але, не бачачи інших даних, тобто немає інших даних, окрім цих, можу сказати тільки одне, що рівень корупції у нас тільки збільшився і жодним чином створення органів, пропаганда, навіть е-декларування не знайшло абсолютно, практично ніякого застосування і не впливає на те, щоб рівень корупції в Україні зменшився. Тобто ми як живемо в трьохвимірному суспільстві — громадяни живуть самі по собі, корупція — живе сама по собі, а органи новостворені і активісти борються і варяться у власному соку.
Суд аудиторів ЄС назвав Україну найбільш корумпованою країною Європи.
— Так. Єдине, що я хотів би зазначити, що громадяни України, тобто прості люди, які живуть буденним життям і вирішують свої проблеми щоденні, вони абсолютно не мають ніякого відношення ні до опитування, тобто їх не опитують, і, на жаль, до вирішення проблем із корупцією, тобто у нас громадяни, в основному, як кажуть, на рівні ментальності корумпують — всі скаржаться, говорять про це, але кожний шукає варіант, як би собі через корупційний механізм чи через корупційні схеми вирішити своє власне питання. Це теж мусимо констатувати.
Ранее политический эксперт общественной организации "Слово і Діло" Валентин Гладких в эфире "ГС" заявил, что большое количество новосозданных антикоррупционных органов не принесло результатов в борьбе с коррупцией.
