РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Генеральная прокуратура нашла административные правонарушения в электронных декларациях 53 народных депутатов. Материалы по ним, согласно закону, направлены в Нацагентство по предупреждению коррупции. Об этом заявила начальник отдела организации деятельности в сфере предотвращения и противодействия коррупции Генпрокуратуры Валентина Сеник. Однако она отказалась называть фамилии депутатов, ссылаясь на презумпцию невиновности.
В то же время НАПК просит не давить на агентство и напоминает, что по закону полный доступ к е-декларациям возможен только по решению суда. Таким был ответ антикоррупционного агентства на заявление главы Национального антикоррупционного бюро Артема Сытника, который пожаловался, что НАПК не дает НАБУ полного доступа к е-декларациям.
Читайте также: "Приват", Матиос, нулевая декларация: соцсети – темы, которые вы пропустили
О чем свидетельствуют первые озвученные результаты проверок е-деклараций, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал глава Центра предотвращения и противодействия коррупции Владимир Мартыненко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому виникають непорозуміння між НАБУ і НАЗК щодо доступу до даних е-декларування? Чого не вистачає тим, хто просить доступу і чому не надають цей доступ?
— На сьогодні прописано законодавство таким чином, що відсутня комунікація між антикорупційними структурами. Це призводить до дуже великих, колосальних проблем і, як наслідок, немає співпраці, а є протистояння і боротьба за те, хто буде головним між всіма антикорупційними агентствами. Тобто йде мова про те, що одна антикорупційна інституція бореться з іншою антикорупційною інституцією. Я вам хочу нагадати, що не так давно НАБУ вело таку саму боротьбу із органами Генпрокуратури там, де вони змагались, хто головніший. От зараз дійшов час до НАЗК, і тут я б хотів сказати відносно того, що цим перевіряючим інституціям треба, перш за все, встановити між собою комунікацію і тоді буде все добре.
В чому полягає суть боротьби? Це важелі впливу, гроші із держбюджету? За що борються?
— Гроші із держбюджету – це та одна із основних частин, за що борються. Але дуже сильно борються за вплив, бо насправді важелі впливу антикорупційних інституцій дуже важливі якраз у покаранні або у такому заганянні якраз у правила гри високопосадовців. Тому якраз за ці всі процеси борються між собою антикорупційні інституції.
Покарання і є тим інструментом, який би змусив високопосадовців грати за будь-якими правилами. Це саме основне у діяльності цих антикорупційних органів. Антикорупційне законодавство прописане настільки недосконало, що немає повністю розділення між тим, хто проводить розслідування: Нацагентство, де є адміністративне правопорушення, Нацполіція, органи Генпрокуратури чи вже НАБУ. Тобто тут є дуже багато нюансів, над якими законодавству ще треба буде попрацювати. І в зв’язку з цією неврегульованістю є дуже багато таких моментів.
Вже є результати перших перевірок, чи це, радше, звіт про виконану роботу, адже в НАЗК обіцяли дати перші дані за підсумками е-декларування саме на початку грудня?
— Тут є два моменти основні в цій всій проблемі. Перший момент – це те, що високопосадовці в країні не досить серйозно віднеслися до процесу електронного декларування. Тому теж є декілька причин. Причина перша – те, що не були прописані кроки, як саме антикорупційні органи мають перевіряти ті дані, які вказані в електронному декларуванні. Таким чином, у нас є нардепи, які просто вказали казкові цифри, як той же Мельничук, чи, наприклад, годинник від святого Миколая, який вказав Парасюк, тобто є такі факти, які говорять про те, що високопосадовці не досить серйозно віднеслись до процесу електронного декларування. І другий момент – те, що антикорупційні інституції не мають повного чіткого шляху, як зробити перевірку того, що написано в електронному декларуванні. Це є дуже великою проблемою, і тут навколо того кожна антикорупційна інституція намагається перетягнути ковдру якраз на себе, і в цьому є дуже велика проблема.
За якою системою здійснюються перевірки е-декларацій, хто бере участь у цих перевірках, яка сама процедура, яка роль відводиться Генпрокуратурі, зокрема?
— Генпрокуратура має, мабуть, проводити перевірки в рамках кримінальної справи, і уже перевіряти не в рамках адміністративного провадження, а в рамках кримінального провадження, бо за завідомо неправдиві дані у нас в країні вже є кримінальна відповідальність, а ніяк не адміністративна. Мова йде про те, що зараз обговорюють лише декілька нардепів в якійсь кількості, але давайте не будемо забувати, що у нардепів є недоторканість відносно кримінальної відповідальності. Тут стоїть дуже велике питання. Для того, щоб їх покарати по кримінальним статтям, треба буде знімати з них недоторканість і робити далі якісь наступні кроки. На сьогоднішній день навіть при такій невеликій кількості нардепів, на мою думку, це зробити дуже важко, бо у нас навіть з тими нардепами, хто підозрюється в досить важких кримінальних злочинах, зняття з них недоторканності є дуже важким процесом.
Эксперт по антикоррупционной политике Василий Вакаров в эфире "ГС" заявил, что на уменьшение уровня коррупции в стране не влияет ни создание антикоррупционных органов, ни е-декларирование.
