РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Стокгольмский арбитражный суд завершил слушание по делу НАК "Нафтогаз Украины" и российского "Газпрома" о транзитном контракте. Помимо этого Украина уведомила ЕС о готовности судится из-за того, что "Газпром" получил у ЕС разрешение увеличить прокачку газа через газопровод "OPAL".
Насколько мощные позиции Украины в разбирательствах и какие перспективы процессов, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы член наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Щодо транзитного контракту, чи реально отримати найближчим часом рішення Стокгольмського арбітражу з цього приводу? Наскільки потужні позиції України?
— Ми бачимо різного характеру заяви представників "Нафтогазу" в контексті Стокгольмського процесу. З однієї сторони, ми бачимо заяви про те, що позиція України міцна і ми можемо перемогти в суді. З іншої сторони, ми бачимо абсолютно протилежні заяви про те, що це дуже складний суд і є великі ризики для майбутнього українського ГТС, в тому числі, обезцінювання її в п’ять разів. Правда, незрозуміло, від якої суми він рахує. Якби він сказав, що вона коштує 10 мільярдів доларів, а буде коштувати два мільярди доларів, це було б зрозуміло. Але це визнання для мене однозначно, що діяльність Коболєва, в тому числі, і Стокгольмський арбітраж, який, на мою думку, не йде правильним шляхом, як йшли європейські компанії, то це якраз також понижує вартість ГТС України і понижує можливу перспективу далі хоча б більш-менш стабільної роботи по транзиту України.
А щодо самого процессу…
— Стосовно самого суду, то завершився розгляд справ, слухання свідків, прийняття всіх документів, тобто уже ніхто не може подавати ніяких клопотань, доповнювати справу. Тому що і Україна виставить за підсумками 2016-го року свої претензії по транзиту газу, а "Газпром", відповідно, збільшить свою позовну заяву на предмет того, що ми повинні забрати обсяг "бери або плати". Там приблизно, я думаю, зросте на суму одного мільярда доларів претензія. Але це означає лише те, що ми виходимо на фінішну пряму в тому плані, що можна очікувати десь ближче до кінця 2017-го року озвучення самих результатів, тому що довший час займе саме формулювання рішення, якщо м’яко сказати, чим буде займатись Стокгольмський арбітраж. З іншої сторони, позиції України з питань транзитного контракту, це той, що завершився, етап, вони насправді дуже слабкі і дуже дивно бачити заяви від представників "Нафтогазу", в тому числі, одного з міністрів Юрія Вітренко, який постійно заявляє про те, що позиції сильні і про те, що команда "Нафтогазу" дуже успішно провела переговорний процес. Це, до речі, ризиковані заяви, тому що Стокгольмський арбітраж враховує, арбітражі такого виду дуже враховують всю публічну активність, тому що вважається, що будь-яка заява може бути оцінена як тиск на суд.
Але сам факт, що в "Нафтогазі" визнають, що не все добре в Стокгольмському арбітражі і не є сильною до кінця позиція, тому що є, дійсно, право компанії вимагати перегляду тарифів, але не має обов’язку іншої компанії, контрагента, в даному випадку "Газпрому", змінювати цей тариф, як хоче "Нафтогаз". Більше того, немає документального підтвердження того, що "Нафтогаз" мав право вимагати від "Газпрому" транзитувати 110 мільярдів кубометрів щороку. Це головний принцип контракту між Україною і "Газпромом". Не було підписано додаткових договорів. Це проблема, і України, з одного боку, і "Газпрому", але це також не зобов’язання, це було право. Тому транзитний контракт програємо в чисту, тобто під нуль програємо.
Читайте также: Стокгольмский арбитраж, "Нафтогаз" против "Газпрома". Мнение Землянского
А от в звичайному випадку контракту "купи-продай", який в жовтні почався, а в листопаді тривав, в жовтні, точніше, завершився етап перший, то там, дійсно, є позиції більш-менш впевнені України. Але вони також не до кінця однозначні, тому що ми не можемо впливати на суд аргументами, що наша промисловість скоротила споживання газу, нам потрібно менше газу, тому що це не питання суду. Суд розглядає виключно юридичні компоненти. Я побачив заяву Коболєва про те, що він сказав, що не було ніяких переговорів, щоби мирно досягнути вирішення цього спору. Я знаю тільки те, що етап, коли в "Нафтогазі" зрозуміли, що не так все просто виявилось в Стокгольмському арбітражі, "Нафтогаз" сам вийшов на "Газпром" з пропозицією провести переговори про мирне врегулювання процесу. Але "Газпром" уже пішов на загальні позиції російської політики мінімізації відносин з Україною, дистанціювання. Тому реакції ніякої не було. А це, в принципі, Стокгольмський арбітраж і вимагав від України і від Росії - домовляйтесь позасудовими способом, тому що це найбільш ефективний варіант. І європейський досвід — завжди показовий, що всі країни, які подавали до суду на "Газпром", використовували як метод, але водночас сідали за стіл переговорів і домовлялись поза його межами. Єдина компанія, яка цього не зробила, вона програла. Це Литва. Те, що вони подавали, була інша суть позову, вона стосувалась розділення компанії, але сам факт, що вони не отримали перемоги в Стокгольмському арбітражі, також показові. Ті заяви, які є з боку "Нафтогазу", що європейський досвід показовий для нас, там країни перемогли, це також не відповідає дійсності. Жодна компанія не виграла. Був тільки єдиний приклад – це чешська компанія, але вона перемогла в Віденському арбітражі, і там все одно були позасудові переговори і позасудовий компроміс з "Газпромом".
Як ви вважаєте, ці переговори, які очікуються щодо зимового пакету, можуть бути спробою самоврегулювати питання в позасудовому вигляді?
— Це потрібно "Нафтогазу" — зимовий пакет, щоби не платити півроку хоча б за умови "бери або плати", тому що коли підписувався цей договір, зимовий пакет, то Єврокомісія виступала гарантом і переконувала "Газпром", не Україна переконувала "Газпром" і РФ, а Єврокомісія, про те, щоби забрати цей пункт, на ці шість місяців з контракту виключити його. Ми просто зменшували претензії, які ми отримаємо в суді з боку "Газпрому", вдвічі. Але, з іншої сторони, на даний момент доволі пізно проводити переговори, опалювальний сезон триває. Доволі жорстка позиції РФ. Можливо, вона і поміняється, але, здається, міністр Новак говорив про те, що не буде ніякого контракту, буде умова "бери або плати". Треба розуміти, що сьогодні, на жаль, дуже складно говорити про мирні переговори, про мирову України і Росії з газових питань. Відносини залишаються, на жаль, не дуже оптимістичними.
Хотілось б розуміти перспективи українського позову по газопроводу "OPAL"…
— Це те саме продовження Стокгольмського арбітражу. Там претензія, що "Газпром" має дотримуватись правил другого, третього енергопакету. Але члени ЄС, ні ми це офіційно не визнаємо, тобто ми на добровільних умовах дотримуємось другого, третього енергопакету. Взагалі там ми можемо бути присутніми як учасники, тому що ми не маємо відношення. Ми його не готували, ми не стараємось постачати газ. Це прямо не впливає на ГТС України, публічно – так, суттєво. Тому ми не можемо однозначно бути учасником цього судового процесу і він, скоріше за все, буде віртуальним. Тому, якщо і звернемось до суду, то він завершиться, можливо, і без нашої участі і не нашу користь. Тобто ми не є правомочними в юридичній площині ЄС. Чому про це ніхто не говорить, поки що не зрозуміло.
Адвокат Ярослав Гришин в эфире "ГС" спрогнозировал, что, несмотря на противодействие и сложность процесса, решение Стокгольмского арбитража стоит ожидать в ближайшие полгода.
Эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский в эфире "ГС" заявил, что Стокгольмский арбитраж рассматривает экономическую сторону иска, но к сожалению, в ситуации с делом Украины есть большая доля политики.
