РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Украина представляет собственное оружие и военную технику в штаб-квартире НАТО. В Брюсселе впервые проходят Дни украинской оборонной промышленности.
По словам главы "Укроборонпрома" Романа Романова, за 2,5 года гибридной войны украинский оборонно-промышленный комплекс получил уникальный опыт, который интересен специалистам НАТО.
Также Украина перестроила производство военной техники на внутренние возможности, отказавшись от российских составляющих. И это тоже интересно странам НАТО, которые еще используют в вооружении элементы российского производства.
Действительно украинскому оборонпрому есть чем удивить представителей НАТО, в эфире в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал председатель общественной организации "Украина-НАТО" Сергей Джердж.
(текст публикуется на языке оригинала)
Зразки української зброї та техніки представлені у наявності чи у вигляді стендів?
— Зрештою, є макети, є стенди, є технічна документація, тобто є презентаційні матеріали, тобто для фахівців цілком очевидно, що представлене українським "Укроборонпромом", і це великий крок по налагодженню саме зв’язків, комунікації, співпраці з військово-промисловими комплексами країн-членів НАТО. Одна із можливостей, яка відкрилась після варшавського саміту НАТО в липні – це те, що Україна приєдналась до програми розширених можливостей. НАТО надало таку можливість для України. Програма розширених можливостей розповсюджується лише на п`ять країн. Це Фінляндія, Швеція, Ізраїль, Йорданія та Австралія. Україна є шостою країною. Це співпраця з військово-промисловим комплексом, тобто ми можемо запозичувати якісь ноу-хау європейські, саме те, що стосується військової продукції. Раніше це було заборонено для продажу в Україні і, навпаки, Україна має змогу більше презентувати свою продукцію на ринках країн, зокрема, країн-членів НАТО.
Головне, що ці дні проходять зараз?
— Зрештою, не так давно відбулось засідання в Брюсселі на рівні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, і тут постійно є діалог саме з питань безпеки і відповідні підрозділи НАТО, які відповідають за військово-технічну співпрацю і координацію, сприяють взаємосумісності різних систем, щоб вони могли співпрацювати, взаємодіяти між собою. Це якраз є запорукою того, що стандарти, технічні регламенти, які виробляються в НАТО, вони поширюються, вони є однакові для всіх країн. Для нас дуже важливою є співпраця з європейськими країнами, з країнами – членами НАТО, тому що навіть якщо ця співпраця є невеликою, в невеликих об’ємах, то це все одно сигнал для інших ринків, сигнал для Південної Америки, Африки, Азії з тим, що Україна в своїй продукції використовує комплектуючі відомих фірм німецьких, французьких, голландських. Це вже підвищує довіру до продукції і її якості.
Читайте также: Коломиец о монополии "Укроборонпрома" и катастрофе отрасли
Яку зброю і техніку Україна презентує країнам НАТО?
— Перш за все, наша промисловість може бути надійним замінником російської продукції для країн, які закупляли російську техніку. Це східноєвропейські країни, тому що там ще збереглась техніка пострадянська і частково вона оновлювалась, частково залишалась попередньою. Тобто з РФ були надзвичайно тісні зв’язки і РФ поставляла запчастини, комплектуючі, питання ремонту цієї техніки і авіаційної, і танкової, і бронетанкової – це все вирішувала Росія. Сьогодні в зв’язку з тим, що є напруження відносин між НАТО і Росією, то може бути переорієнтація. Є певне охолодження відносин і в сфері військово-промислового комплексу з РФ. Тому для цих країн є очевидною орієнтація на український ринок, який може повністю або частково замінити те, що надавала в східну Європу Росія.
Але країни НАТО зараз продовжують військову співпрацю з Росією?
— Вона зараз мінімізована. Ми знаємо, що Німеччина відмовилась будувати танковий полігон в РФ. Висока ціна його була. Це було вигідно для німецьких підприємств, але вони пішли на цю відмову, тому що санкції є санкції. В Україні є теж певні розробки. От остання лінійка бронетанкової техніки, БТР, які Україна могла б і може представити на ринки. Це те, що викликає зацікавленість, і ми повинні брати участь в тендерах, які проводять країни для внутрішньої армії, ми можемо десь вигравати і бути основними поставниками такої техніки. У нас є своя конкурентна перевага, тобто є різні кластери військової продукції. Є звичайна техніка американська, європейська високої якості, але вона в високій ціновій сегменті, дорога. А українська техніка за багатьма параметрами не гірша, ніж техніка європейська, але ціновий сегмент зовсім інший. І саме дешева ціна – одна з переваг, якою можуть скористатись українські підприємці. Для нас дуже важливо також, щоби в Україні були рівні можливості і для державних військових підприємств, і для недержавних, приватних підприємств, які випускають продукцію військового призначення. Тут теж потрібно сприяти, щоби наш приватний бізнес заходив в цю сферу. Це якісно посилить український сегмент військової продукції.
Діяльність "Укроборонпрому" справді можна назвати успішною, як це презентується фахівцям НАТО? На Донбасі озброєння української армії не настільки оновлене і модернізоване…
— В будь-якому випадку діяльність може розгяладись і повинна розглядатись критично, тому що якщо є якісь досягнення, то все рівно, чи є якась якісна продукція, то є питання до кількості, чи достатньо кількості продукції, коли у нас говорять про БТР4Є, який є ефективний чи інші типи, чи є він у військах в достатній кількості, чи закупає Міноборони достатню кількість цієї техніки? Ні, звичайно. Тут ми можемо говорити, як це зрушити. Звичайно, "Укроборонпром" для власної армії мінімізує ціну, і вона є зовсім іншою, ніж на експорт. Але все рівно, тобто як це реально застосувати. Нас цікавить цей компонент. Ми задоволені, що "Укроборонпром" експортує велику кількість зброї і є прибутки, і є рентабельною продукція.
Ранее военный эксперт Игорь Левченко в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил: законопроект о разрыве контрактов военнослужащими в ВСУ был ветирован из-за опасений существенно ослабить боеспособность армии.
Экс-министр обороны Анатолий Гриценко в эфире "ГС" заявил, что потребности армии значительно выросли за последние десять лет, однако финансирование осталось на том же уровне.
