РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Украинцы в октябре продали на 114 миллионов долларов больше, чем купили. Это в 2,5 раза ниже показателя чистой продажи за предыдущий месяц.
При этом чистая продажа наличной валюты населением с начала 2016 года, в январе-октябре, составила 2,421 миллиарда долларов.
Почему население продает валюту активнее, чем покупает, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил директор рейтингового агентства "Стандарт-Рейтинг" Андрей Никитин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Населення продало валюти більше ніж купило, не дивлячись на прогнозовану держбюджетом девальвацію гривні до 27 за долар. З чим це пов'язано?
– Прогноз все ж таки наперед, а ситуація сьогоднішня на готівковому валютному ринку досить стабільна.
Тобто якщо ми кажемо про жовтень, то протягом жовтня майже не було коливань курсу, і не було підстав стверджувати про те, що зміни якісь різкі на ринку. Тобто, відповідно, якщо курс не коливається, то попит приблизно відповідає пропозиції.
Стосовно інформації, що є дисбаланс, тобто продали валюти більше, то це можлива тут ситуація просто статистична, тому що найбільш точна інформація іде по купівлі і продажу валюти через банки. В банках, як відомо, сплачується 2% податок. Якщо ви хочете купити валюту, то ви схильні купляти її поза банківською системою, а якщо продати, то в банки. Відповідно, частина цього обороту просто не попадає на легальний ринок, і в нас нібито є таке перекривлення.
Валюту купляють, але не по офіційній статистиці, щоб не сплачувати ці 2%. Крім того, що стосовно взагалі обороту, ще один чинник, який свідчить про те, що йде стабілізація – ще влітку НБУ послабив обмеження на готівковому ринку обміну валюти. Можна купити валюти на 12 тисяч в день. А курс суттєво не змінюється. Тобто ситуація стабільна, дисбаланс в основному із-за податкових диспропорцій, я би так сказав.
Що ще впливає на стабільність національної валюти?
– Справа в тому, що тут є попит і пропозиція. Якщо мова йде про готівковий ринок, то, скажімо, збільшує попит також розкриття, зняття обмежень, які були пов'язані з виводом іноземної валюти за кордон: сплата дивідендів зарубіжним інвесторам, повернення відсотків за кредити нерезидентам тощо. Тобто всі ці чинники кажіть про те, що збільшується попит на валюту, а курс не зростає, тому що йде продаж її.
Можливо, ситуація ще пов'язана з тим, що в споживанні зменшується кількість накопичень, тому що є інфляція витрат, очікування підвищення цін, і це змушує все-таки продавати частину валюти.
Якщо говорити в цілому по політику НБУ стосовно очищення банківської системи, наскільки вона успішна?
– Результати оцінюються як зсередини країни, так і зовні – як досить позитивні. Ми бачимо, що відбулася вже певна очистка, банки навіть починають відновлювати кредитування. Це говорить про те, що система більш здорова, ніж була рік чи два назад. Вона не тільки стабілізується по обсягах, нарощуються і обсяг депозитів.
Смотрите также: Эксперт Степанюк о политике НБУ, кредитах и "росте" экономики
Крім того, зменшуються процентні ставки. Ставка рефінансування вже 14%. Є інформація про кредитування рядом банків бізнесу під вже прийнятний відсоток, порядку 20% річних.
Всі ці сигнали в цілому свідчення того, що ситуація покращується. Хоча, як то кажуть, якщо брати якісь окремі епізоди, по них можна багато дискутувати, але в цілому ситуація позитивна.
Найближчим часом українці будуть так само більше здавати долари?
– Поки що ситуація така, що стабілізація на валютному ринку помітна. І будуть продавати і купляти однаково.
Єдине, що якщо відмінять ці 2% офіційних відрахувань від купівлі, то статистично купівля тоді збільшиться. Побачимо падіння цього розриву між купівлею та продажем на фоні більш-менш збалансованого курсу без швидких коливань протягом листопада так точно.
Як може повести себе курс наприкінці року, якщо Україна отримає черговий транш МВФ?
– Як свідчить попередній досвід, факт неотримання траншу – досить короткостроковий вплив на курсову ситуацію. Тобто навіть якщо тут почують, що не отримали, і сьогодні всі бігтимуть скупляти валюту, то це буде короткостроково, тому що не так багато коштів у населення, щоб вони могли перекладати поточні свої витрати на купівлю валюти.
Все це було зроблено протягом того періоду, коли діяли обмеження, поступово, тобто був відкладений попит на цю валюту. Якщо ви не можете купити все сьогодні, ви купляєте сьогодні, а потім трошки завтра тощо. Тобто це вже відбулося.
Тому якщо навіть до кінця року МВФ не дасть цей транш, то ми сподіваємося, що він точно буде в першому кварталі наступного року. Крім того, будуть звіти про макроекономічний розвиток за рік, вони повинні відповідати прогнозам МВФ, так що тут не думаю, що будуть такі значні коливання.
У США 8 листопада пройдуть вибори. Як результати цих виборів можуть вплинути на фінансову ситуацію в Україні?
– Короткостроково – ніяк. Тому що США напряму не є крупним донором для України. Через політику МВФ, не одразу. Тому що ця організація по-за політикою, ці плани, які вже намічені, вони будуть виконуватися. Так що знову ж таки, спекулянти завжди чекають якоїсь події, щоб, так сказати, на волатильності ринку заробити. Але суттєво результати в короткостроковому вимірі не позначаться на курсі.
Єдине, що в довгостроковому, якщо це поступово буде змінювати політику США щодо України і щодо донорства, відповідно, України. Тоді дійсно – можуть бути наслідки. Але про них ще рано казати.
Ранее ситуацию в банковской сфере и стабилизацию валютного курса в эфире радиостанции "ГС" прокомментировал эксперт по вопросам финансов, бывший член совета НБУ Василий Горбаль.
А эксперт по банковским вопросам Игорь Полховский отметил, что основная функция Нацбанка – это стабильность национальной валюты, при этом за время руководства Валерии Гонтаревой курс гривны упал больше чем в два раза.
